Мови. Яка зникне наступною?

Науковці-лінгвісти дорікають, мовляв, коли вимирає якийсь із видів тварин або рослин, то весь світ хапається за голову, про сумну подію знімають фільм, десь на вулицю з плакатами виходять активісти, новиною рясніють газети. Разом з тим, коли в небуття йде чергова з мов, ніхто навіть не схилить голову. За словами експертів, кожні два тижні ми втрачаємо одну з них. А близько сорока відсотків з наявних нині мов сміливо можна віднести до категорії тих, що перебувають під загрозою зникнення. Фахівці прогнозують, якщо динаміка не зміниться, то вже через сто років на планеті люди розмовлятимуть лише п'ятьмастами, максимум трьома тисячами мов. Сьогодні ж на Землі, за різними оцінками, їх близько шести-семи тисяч.Аборигени Австралії. Фото hiveminer.com

У нікуди зникають діалекти, говірки, мови. Тепер простежити за лінгвістичним вимиранням можна навіть онлайн. Дослідники ЮНЕСКО нещодавно склали докладний інтерактивний Атлас мов світу. Понад дві сотні мов, що згадуються в ньому, вже мертві. Ними більше не спілкується жодна людина на планеті. Серед назавжди втрачених: керекська, бабинська, камасинська, убихська, айнська, сойотська і багато інших. Вивчаючи Атлас, можна зрозуміти, які групи почуваються впевнено, а кому загрожує швидка смерть. Залежно від ступеня загрози, мовні зони позначено кольоровими маркерами від білого до чорного. На жаль, останнього кольору на Атласі дедалі більшає. Адже деякими мовами, говірками, діалектами розмовляють декілька, а то і зовсім одна людина. За словами ж експертів, щоб мова вижила, нею мають спілкуватися щонайменше мільйон осіб, а її ази вивчати діти.Памірські киргизи. Фото kloop.kg

Лідером невтішної статистики є Австралія. Ще не так давно аборигенам там було заборонено користуватися рідними говірками. Як наслідок – з існуючих раніше на континенті чотирьохсот мовних груп вижило всього двадцять п'ять. Зі 175 мов корінних народів США нині активно послуговуються всього п'ятьма. Більш як половина африканських діалектів під загрозою зникнення. На Тайвані половину говірок поглинула китайська. Втраченими назавжди ризикують стати близько п'ятнадцяти мов Центральної Азії. Це памірська група, мови, якими раніше спілкувалися в гірських ізольованих місцевостях Афганістану і Таджикистану. Серед них: рушанська, ваханська, хуфська, ягнобська та ін. У сусідньому Узбекистані розчиняються в небуття: бухарська, пар’я і центральноазійська арабська. У Казахстані та ж доля чекає на дунганську. У Киргизії майже не чути ойратської.Сучасні айни. Фото paranormal-news.ru

Не краща ситуація і в Європі. Зникає з побуту група саамських мов, які звучали колись у Лапландії. Майже забута терсько-саамська. І хоча етнос, для якого ця говірка рідна, налічує близько сотні людей, пам'ятають терську всього двоє. По десятку людей знають мови уме та піте, що належать до тієї ж саамської групи. Ще менше пам’ятають водську мову. Нею раніше розмовляли на кордоні між Росією та Естонією. Не так давно помер останній носій лівської мови, колись поширеної на території сучасної Прибалтики. Але іноді слідом за сумними йдуть гарні новини. Так, активісти взялися рятувати мову лівів. Її вивчили близько сорока ентузіастів і тепер розмовляють нею, щоправда, в межах наукового експерименту. У важкому становищі готшейський діалект німецької мови. Ним спілкується нечисленна група німців, які живуть у Словенії. Під загрозою зникнення мови народностей, які мешкають в Італії, Франції, Греції, Великій Британії, Латвії.Саами. Фото abfund.org

Можна обманювати себе і вважати, що все погане відбувається десь далеко, а зникнення кількох говірок на континенті нічого не означає в глобальному масштабі. Однак усе набагато ближче до нас. Так, міжнародна організація ЮНЕСКО заявляє, що на порозі зникнення низка мовних груп і в Україні. У найбільш скрутному становищі опинилася мова караїмів. Слідом за нею ідуть ногайська, кримськотатарська, мова маріупольських греків і кримський варіант турецької мови. Під загрозою платдойч, урумська та гагаузька.Караїми. Фото nazaccent.ru

На жаль, все не обмежується лише втратою деяких фонетичних сполучень і словесних зворотів. Щоразу, коли на тому ж Атласі з'являється чорний значок, людство втрачає щось більше. Експерти наголошують, при втраті своєї мовної ідентичності люди інакше починають ставитися до самого життя. Втрачаючи свій «стрижень», вони почуваються непотрібними або навіть другосортними, часто впадають в депресію. До того ж, втрачаючи мову, народності поступово забувають свою традиційну кухню, з пам'яті стираються казки, прикмети, вірування, сакральні знання, уявлення про світ, характерні для того чи того регіону. Втрачає і суспільство загалом. Наприклад, болівійські травники. Збираючи знання про цілющі рослини, знахарі створили свою мову, котра передається тільки певному колу людей. Носії мови нечисленного племені каяпо, що в Бразилії, вивчили бджіл і детально знають відмінності, переваги та складнощі, пов'язані з розмноженням п'ятдесяти шести видів цих комах. Але знання ці зберігаються лише мовою каяпо.Каяпо. Фото aldeiamultietnica.com.brКаяпо. Фото tigtagworld.co.uk

То чому ж зникають мови? Раніше вони вмирали разом зі своїми носіями в часи війн або масових епідемій. Нині від використання рідних мов люди відмовляються здебільшого добровільно. Передусім через їхню непрестижність, як вони самі вважають. Тож, вибираючи школу для своїх дітей, батьки віддають перевагу тим навчальним закладам, де викладають «перспективними» мовами, такими, які в майбутньому зможуть дати якусь соціальну перевагу їхнім нащадкам. Крім того, ізольовані від батьків діти, навчаючись у ВНЗ, переходять на поширенішу мову. Телебачення також вибирає для своєї роботи той варіант мови, якою говорить більшість населення. За цим самим принципом працюють театри, кіно, випускають книжки, пишуть музику. Іноді ж від рідної мови відмовляються через її складність. До прикладу, нівхська. У ній вельми непрості числівники. Нівхською навіть дорахувати до п'яти – складне завдання. Усе змінюється залежно від того, що рахувати. Чи то риба, а чи санчата або автомобілі, підрахунок завжди буде йти по-іншому. Адже існує майже тридцять способів лічби в цій мові. Не дивно, що молоде покоління намагається спілкуватися простішою для них мовою – російською. Плюс урбанізація, міграція, ринок праці з його вимогами, банальний поділ лінгвістичної спадщини на престижні мови і другорядні.Дунгане. Фото ru.wikipedia.org

Майже двадцять років тому вчені-лінгвісти схаменулися та оголосили загальну мобілізацію для порятунку мов, які перебувають на межі зникнення. За їхніми підрахунками, щоб задокументувати, записати, відновити письмові свідчення, та й просто не дати мові розчинитися в минулому, потрібно не так і багато – всього двісті тисяч фунтів і два-три роки роботи. Ці кошти потрібні на складання словників, підручників, звукозаписів, збір фольклору. За цей час експерти навіть розробили спеціальну комп'ютерну програму, яка дозволяє оживляти стародавні мови. За допомогою унікального алгоритму вона аналізує слова на рівні простих звуків. Науковцям уже вдалося реконструювати мову, що дала початок декільком сотням австронезійських мов, якими нині говорять в Південно-Східній Азії, на Мадагаскарі, в Океанії та Філіппінах.Фото balihelper.ru

Схаменулися і на рівні урядів. Так, у Канаді виступили з Ініціативою щодо захисту мов корінних народів, а Прем'єр-міністр країни вибачився перед тими, чиї рідні говірки тривалий час знищували. Відроджувати майже втрачене взялися і в Австралії, Великій Британії, Японії, Мексиці, Венесуелі, інших країнах. Найбільшого успіху досягають там, де в розвиток лінгвістичних форм не тільки вкладають кошти і сили, але й усіляко заохочують багатомовність на державному рівні. Показовою стала ситуація з валлійською мовою. Наприкінці минулого століття нею розмовляла тільки п'ята частина населення. Політики Ірландії вирішили запустити телевізійний канал з мовленням винятково валлійською. Крім того, на рівні Закону їй надали однакового статусу з англійською. Новий перепис населення показав, що валлійська не тільки вижила, а й значно розширила кількість своїх прихильників.

Читайте також: Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу

На захист багатомовності виступили науковці. Деякі з них висунули версію, що саме знання тієї чи іншої мови впливає на нашу поведінку і сприйняття простору. Відповідно до гіпотези Сепіра – Ворфа, потік думок у голові залежить від знання тієї чи іншої мови. А на прикладі білінгвів вони пояснюють, як знання кількох мов впливає на сприйняття. Наприклад, лінгвіст-когнітивіст Стівен Пінкер стверджує, що люди, котрі знають німецьку та англійську, інакше сприймають рух, ті хто в рівній мірі говорить іспанською та шведською, відчувають час по-своєму, а ті, кому підвладні фарсі та голландська, по-іншому відчувають музику.Бікінскій удегейці. Фото culture.ru

Які ж мови на даний момент можуть почуватись у безпеці? На думку експертів, лідерство ще довго утримуватиме англійська мова. І це можна пояснити. Адже нею розмовляє близько 1,5 мільярда люду. Набирає популярності китайська мова. Серед лідерів втримаються іспанська, французька та німецька. А згідно з опитуванням британських компаній, котрі займаються зовнішньою торгівлею, до списку популярних мов також можна віднести португальську, польську, російську та арабську.

Ще інформація для роздумів тим, хто міркує, яку другу мову вибрати для навчання. За даними недавнього дослідження TheWashingtonPost, англійською мовою нині спілкуються у 101 країні. Арабською – в 60, французьку використовують у 51 країні, китайську – в 33, іспанською говорять в 31 державі, мовою фарсі (перською) – у 29, німецька мова популярна у 18, російська – в 16, малайзійська – в 13, а португальська – в 12 країнах відповідно.

Головне фото mujer.com.pa