RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Прованс: від Марселя до Монако

Прованс: від Марселя до Монако

Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.

У другому столітті римляни не гаяли час: вони впевнено завойовували землі, наповнюючи їх оливковими садами і виноградниками, зводячи на своєму шляху дороги і мости, театри й арени. Вони подарували назву Provincia Romana, прикрасили поезією давньої архітектури область між Альпами і Середземним морем. Уже пізніше розквіт доби «Римського світу» змінився нападами варварських племен, неврожаями й епідемією чорної чуми. Велика французька революція пройшла під гаслом «Свобода, рівність, братерство» і під звуки «Марсельєзи». Землі півдня дробилися і ділилися, були частково окуповані в в сорокові роки Італією і встигли отримати назву Лангедок, що у перекладі означає «мова ок». Так чи інакше, ураган агресивних подій стих – французи без поспіху отримують насолоду від життя і щедро діляться таким вмінням з усіма. А отримують вони таку насолоду щосекунди!

Марсель

Це 16 кварталів з мальовничими буржуазними будинками на півдні і оселями, що мають недобру славу, на півночі – знамениті «марсельські ґетто». Місто пройшло шлях від невеличкого села до великого промислового центра і торгового порту країни. Як найстаріше місто в Європі запрошує пройтись вузькими вуличками, починаючи з найголовнішої – Канеб’єр. На початку двадцятого століття англійські моряки називали її на свій манер «canofbeer», тобто банкою пива, знаходячи тут безліч таверн. Любителі конопель впізнають у назві сорт дурманних стеблин. На що соромно не поглянути? На Кафедральный Собор Сент-Марі-Мажор. Він велично височіє завдяки зусиллям грецьких та італійських майстрів. Якщо затрималися у місті ненадовго, встигніть розслабитися і побути трохи безтурботними. Хоча що тут казати: сьорбнувши місцевого марсельського напою пастису, відразу розчиняєшся у блаженстві поєднання анісу і локриці. Якщо знайомитися із соборами, тоді це, наприклад, Нотр-Дам-де-ла-Гард і Сент-Марі-Мажор. Можна ласувати морепродуктами, купуючи на рибному ринку устриці і мідії. У найстарішому кварталі La Panier зустрітися з представниками богеми в арт-галереї, зазирнути у музей археології і милуватися нескінченними арочними будівлями і затишними майданчиками. Провести ніч в «Осяйному місті» або ж на манер місцевих жителів у «Домі безумця», зведеному французьким архітектором Ле Корбюзьє. Усе виконано в найкращих традиціях минулого століття з басейном на даху і парком довкола.

Сан-Тропе

Чи пам’ятають знаменитості, вирушаючи за засмагою на один із найдорожчих курортів, що ще 60 років тому він був всього лише рибальським селом? Місцеві жителі не забувають цей факт і щороку на початку літа відзначають його виразною ходою в традиційних костюмах з хороводами і салютом. У цьому місті необхідно встигнути все! Особисто переконатися, що більше до душі – гальковий пляж Пассабль чи піщаний Памполон? А, може, Ла Палома, де кришталево чиста вода щоранку, а хвацькі гілки пальм слугують капелюхами від сонця? Зазирнувши у знаменитий порт, де вишукані яхти змагаються в розкоші, закусити враження десертом «тарт троп’єзен». Ще на початку п’ятдесятих років минулого століття польський кондитер Алесндр Мік залишив на пам’ять про себе повітряне поєднання булочки, цукру і крему. І майте на увазі партію у петанк! Не сьогодні, так завтра захочеться повернутися на площу Пляс де Ліс, де французи і гості країни практикуються у влучності і почутті дистанції.

Арль

Арль, типове провінційне містечко, зустрічає нас населенням у п’ятдесят дві тисячі жителів. Зазирнемо всередину? Сила давнини там тяжіє над усім сучасним. Громадський транспорт не поспішає вас підхопити і промчати вздовж бульварів, житлове будівництво не надто активне на просторах міста. Та ми знаємо, що завдяки пам’ятникам давньоримської культури Арль занесено у список всесвітнього спадку ЮНЕСКО. Римська Арена відкриває свої двері для видовищ у вересні і на Великдень. У той час, як тут проводять спектаклі і концерти, вона ще добре пам’ятає перегони на колісницях і гладіаторські бої. Музей давнього міста підкаже принцип дії терм і покаже макети галло-романських творінь. І, крім того, неможливо обійти місце, що надихало Ван Гога протягом 15 місяців.

Вердонское ущелье

Глибоко дихати альпійським повітрям і знаходити порівняння з Гранд-Каньйоном в Аризоні. Припинити зіставляти і спуститися до бірюзової води, що живитися снігами із сусідніх гір. Ущелина ховається між містечками Кастеллан і Мутьє-Сент-Марі на річці Вердон, котра в’ється на відстані 25 кілометрів. Близько двохсот мільйонів років тому гігантська впадина ще була дном океану, обростаючи пластами вапняку. Із плином часу водні простори стали поступатися поселенням сіл і туристичним стежкам. Любителі екстриму знайдуть віддушину в рафтингу, вітрильному спорті, а також скелелазінні. Естетам для подвійної порції прекрасного по дорозі до ущелини рекомендуємо прокласти шлях через лавандові поля поблизу містечка Р’є повз село Мустьє-Сант-Марі. Варто провернути все це саме в серпні, у період цвітіння «фіолетових хмар». «Місто під зіркою» органічно злилося зі скелями, нібито сама природа народила на світ трактири і будиночки. Із важливого: піднятися по стежці до монастиря Нотр-Дам-де-Бовуар, пригубити чашечку кави, закусити випічкою. І, ясна річ, лавандовий мед! І далі, не марнуючи ані хвилини, ловити віддзеркалення у блакитних водах озера Сен-Круз, переміщуючись від точки до точки всіма оглядовими майданчиками каньйону до головної мети – Критської дороги, що дарує найбільш надихаючі краєвиди.

Монако

Завершимо свою подорож відвідинами мініатюрного князівства Монако, скромно розділеного на чотири райони. На цьому скромність завершується: вечірки А-класу, азарт казино, всесвітньовідомі пляжі St-Jean-Cap-Ferrat і Raphael-Frejus, найпрестижніше автозмагання Формула-1. Монте-Карло, Ла-Кондамін, Фонв’єй, Монако-Вілль – всі ці комуни зберігають середньовічний характер, розбавляючи його винятковими готелями і ресторанами. Можна сказати, що весь сенс розкоші саме тут, у другій мікроскопічній країні світу. 

MONACO from Gleb Voloshin on Vimeo.

Фото: letstravels.ru, www.adventure-sports.co.uk, lonelyplanetimages.imgix.net,s1.1zoom.ru

Вам это будет интересно:
Водоспади Ігуасу - Ніагара «відпочиває»!
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені.
Departure: Словенія
Прийнявши за кількасот років десятки мільйонів відвідувачів, печера Постойнська-Яма змусила Словенію пишатися нею як головною туристичною пам’яткою у всій країні. Лабіринти кам’яних тунелів, залів і коридорів, висічені самою природою, плюс сучасний сервіс для гостей-мандрівників зробили ці гроти одними з найбільш популярних у світі.
Departure: Киргизстан
Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Діжон очима Ірини Плескач
Франція надто велика і різнопланова країна, щоб побачити лише Париж і померти. Після кількох днів у місті Монмартра та Єлисейських полів можна собі дозволити вибратися в менш розрекламовані місця. Скажімо, відносно недалеко від столиці розкинулось бургундське містечко з назвою Діжон. Воно цілком гідне, аби його відвідали, і здатне приємно дивувати. Не дарма кажуть: маленьке, та вдатненьке.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Бельвіль: паризький Вавилон
Напевно, кожна людина знає міф про знамениту Вавилонську вежу, яку так і не судилося побудувати різним народам. Дивно, але те, що не вийшло в легенді, відбувається насправді – десятки різних етносів мирно уживаються в паризькому кварталі Бельвіль і зводять вежу Толерантності на наших очах.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Закрыть
Outlook facebook page