Алмати: південна столиця Казахстану
За свою практично тисячолітню історію Алмати, котрому офіційно лише 161 рік, пережив і руйнівні війни за торгові шляхи на Схід, і численні перейменування у Вірний, Алма-Ати й Алма-Ату, і відданий Астані статус столиці держави. Загалом місто буквально просякнуте історією, хоча куди більше тут відчувається свіже гірське повітря: окраїни міста прикрашені вершинами Зайлійського Алатау – хребта, що тягнеться до самої Киргизії.
Якщо вам пощастить потрапити в Алмати, то передусім слід вивчити правильну назву. Це, може, і звучить як жарт, але місцеві справді дуже ображаються, коли приїжджі її перекручують. Приблизний переклад такий – «яблуки Діда». Усе тому, що на території міста і окраїн ростуть смачнючі яблука сорту «апорт». Їх слід неодмінно покуштувати, так що вирушаємо на легендарний Зелений базар. Цей об’єкт важлива пам’ятка, адже його побудував ще 1875 року знаменитий паризький архітектор Ян Поклевський. Через сто років ринок пережив реконструкцію, що додала будівлі робітничо-селянські мотиви. До речі, Алмати – унікальний приклад поєднання східних архітектурних традицій з радянськими. Місцеві до цього звикли, а от іноземці дивуються химерним конструкціям і формам, котрі тут на кожному кроці. Повернемося до базару. Тут все ще відчувається дух минулого: сім’ями ходять до одного продавця, обов’язково торгуються і ведуть філософські бесіди, віддаючи перевагу їм, а не розмовам про політику – «хай про це у столиці базікають». Що дивує російськомовних туристів – цінників немає, практично на всіх товарах написано «недорого». Купуємо яблука, найніжніші перепічки, гарячу самсу і йдемо далі.
В Алмати є свій Арбат – пішохідна вулиця, заповнена вінтажними магазинами, майстернями художників і шоу-румами відомих дизайнерів. Вона розташована на проспекті Жибеке, між Аблай-хана і Кунаєва. Це найгаласливіше місце в центрі. Ночами живописців змінюють музиканти, будь-який турист, що опиняється тут, відчуває себе героєм якогось казахського кліпа, що їх тут цілодобово знімають. А взагалі все дуже незвично: нібито й атрибути мегаполіса – мережі фастфуду, брендові магазини, відомі бари, та от тільки все якось особливо, ще й гори з усіх боків «виглядають».
Не побувати на вершинах, відвідавши Алмати – це злочин. Тим більше і муніципалітет робить усе, щоб і місцеві, і приїжджі насолоджувалися природними красотами. Комфортабельний фунікулер-канатка на гору Кок-Тобе вирушає неподалік від кінотеатру «Арман». Від пейзажів, що відкриваються під час підйому, перехоплює подих – добре, що повітря бадьорить, і дихання швидко відновлюється. Нагорі вас чекають затишний зоопарк, фонтан, кілька оглядових майданчиків, де прийнято освідчуватись у коханні, пам’ятник «Бітлз» і двоколісні скутери-сигвеї. Спуститися назад слід на швидкісному атракціоні Fast Coaster. Ця адреналінова поїздка, під час якої 45 км на годину відчуваються куди яскравіше, ніж в автомобілі, назавжди закарбує у вашій пам’яті панорамні краєвиди Алмати.
Щоб трохи перепочити від екстриму, слід вирушити в гігантський парк імені Горького, котрому вже півтора століття. Кажуть, що він не дуже змінився з радянських часів, навіть солодка вата і пломбір лишаються такими ж на смак. Люди старшого покоління приходять сюди за ностальгією і спокійними атракціонами на кшталт колеса огляду, а молодь віддає перевагу голосним вечіркам на газонах і веселиться в тамтешньому аквапарку. Також на території розташований один із найбільших звіринців Середньої Азії. До речі, для алматинців є цікава соціальна програма – стати опікуном тієї чи іншої тварини. І якщо ти її справді годуєш, допомагаєш утримувати і доглядаєш, то маєш свідоцтво і по життєвий безкоштовний вхід. Тому багато місцевих жителів ходять сюди як на роботу – допоїти ближньому.
На окраїні, де до міста впритул наблизилась ущелина Чимбулак, функціонує надсучасна високогірна база для активного відпочинку. На висоті дві тисячі метрів над рівнем моря до послуг гостей ідеальні лижні траси, катки, трампліни, дитяче льодове містечко і все, що тільки можна уявити. Принада в тому, що вирушивши «катати» сюди, по повній програмі насолоджуєшся зимовими видами спорту і при цьому живеш і відпочиваєш у розвиненому півторамільйонному місті, де є чим зайнятися увечері і коли стомишся. Так Алмати стає своєрідною Меккою для любителів активного відпочинку. Тішить те, що держава і міська влада це розуміють і тому все ще щось вдосконалюють і добудовують. На території Південної столиці, окрім Чимбулака, є ще й окремий комплекс трамплінів й унікальний каток «Медео». Загалом здоровий адреналін тут у величезній кількості, і про цілком реальне проведення зимової Олімпіади не говорить тільки лінивий.
Як не дивно, але ми майже не говорили про центр, хоча він теж заслуговує на увагу. Окрім Арбата, варто прогулятися так званим Золотим квадратом – вулицями Гоголя, Миру і Макатаєва. Це основа міста з пасажами, нічними клубами і дорогими ресторанами. Якщо ж глазур і нічне життя не відповідають вашому смаку, рекомендуємо чудово провести час на знаменитій Лаві примирення на Гоголя, звісно, якщо вона вільна. Сидячи на ній, можна роздивитися жителів міста, котрі, здається, зітхнули спокійно, коли столична суєта перемістилася в Астану, і почали жити у своє задоволення – неспішно, займаючись спортом і насолоджуючись природою.
Шкода, але неповторний колорит і дух Алмати навряд чи вдасться привезти з собою, проте в цьому місці все ж можна купити і такі сувеніри, які неодмінно нагадають вам про проведений час. Прийнято везти тюбетейки, красивий посуд і смачні делікатеси – знаменитий шоколад фабрики «Рахат» і кази – смачну кінську ковбасу. Гаразд, годі говорити, їдьте, тим більше зима вже в самому розпалі, а, значить, лижі вже змазані – не даремно ж казахи набудували стільки всього!
