RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера

Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.

Прямі лінії викликали обурення у Фріденсрайха Гундертвассера ще з дитинства. Ймовірно, усьому виною гнітючі спогади про геометрично бездоганні колони німецьких солдатів, які марширували його рідною Австрією після її аншлюсу нацистами. Відтоді художник оголосив справжню війну правильним формам, що зробило його одним із найбільш впізнаваних архітекторів минулого століття. Куполи, котрі прикрашають будівлі Фріденсрайха, у всьому світі відомі як символ боротьби проти прямолінійності.

Створені Гундертвассером форми можна було б назвати чудернацькими, якби не сувора концепція автора, що поширювалась не тільки на його живопис і літературні роботи, а й на сам спосіб життя. Художник завжди носив різні шкарпетки, свої маніфести проголошував повністю оголеним і виступав проти розширення ЄС як структури, яка відбирає у народів їх автентичність. Гундертвассер – проповідник гармонійного співіснування з природою і одночасно борець за будь-які прояви індивідуальності. Навіть дрібні деталі в його проектах є тому підтвердженням – кожне вікно Фріденсрайха стилістично унікальне, дахи суцільно всіяні травою і тягнуться до неба верхівками висаджених по периметру дерев. Фасади споруд наочно демонструють переконання митця про «віконне право»: будь-який житель багатоквартирного будинку може розмалювати зовнішні стіни своєї квартири настільки, наскільки вистачить довжини його руки.

Фото Finest.se

За архітектуру Гундертвассер взявся вже після того, як набув популярності художника. Значно посприяла цьому його пристрасть до подорожей. До 40 років він об’їздив всю Європу, вивчивши чимало мов, відвідав країни Аравійського півострова і Північної Африки, а також Японію. Ключовою ж точкою в цих переміщеннях стала Іспанія, адже саме там, в Барселоні, наш «віконний» деміург ознайомився з містичною спадщиною Антоніо Гауді. Сам австрієць згодом не раз зізнаватиметься в тому, що перебував під впливом короля модерну.

Вільнодумний Гундертвассер відчував архітектуру, як третю шкіру, нарівні зі шкірою власною та одягом. І всупереч своїй химерності, ця концепція знайшла собі гідний відгук у різних країнах. Будинки Фріденсрайха можна побачити не тільки на його батьківщині, а й у Німеччині, Швейцарії, США, Японії та Новій Зеландії. Серед них і невеликі об’єкти, для яких архітектор продумав редизайн, і повноцінні архітектурні комплекси, і навіть промислові споруди. Гундертвассер не гребував втіленням своїх ідей у творіннях різних масштабів. У найбільш відомому його будинку у Відні розташовуються півсотні квартир, кафе, парковка, тераси, а не менш претензійна будівля в Магдебурзі – Зелена цитадель, завершена вже після смерті архітектора, – розрахована на більш ніж сотню житлових і офісних приміщень, не рахуючи театр і готель. Показовим є те, що за віденський проект Фріденсрайх відмовився взяти плату: йому досить було того факту, що на цьому місці не звели щось потворне.

Фото lh3.googleusercontent.com

Як еколог Гундертвассер завжди цікавився питаннями переробки відходів. Він заявляв, що у природи їх немає, тому відходи й екскременти не повинні викликати у людей огиду. Подібна філософія знайшла собі вихід у проектуванні фабрики зі спалювання сміття у Відні і навіть у зведенні громадського туалету в Новій Зеландії. Обидва об’єкти, незважаючи на свою в буквальному сенсі «трешову» спрямованість, вражають кількістю туристів, які бажають з ними ознайомитися.

Наостанок, повернувшись до нашої «ідейної географії», варто сказати, що з Новою Зеландією Фріденсрайха пов’язувало не тільки WC-будівництво. Нарівні з Іспанією ця країна зайняла в його житті особливе місце. Тут він звів житло своєї мрії, тут же і був похований. Згідно із заповітом – без одягу, без труни, біля коріння дерева.

Головне фото Finest.se

Вам це буде цікаво:
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
Баальбек – місто Сонця
Можливо, це були атланти під три метри на зріст або інопланетяни, які випадково забрели на Землю й були змушені побудувати космодром. А може, це фінікійці так намагалися вшанувати свого верховного бога Баала гігантською спорудою. Досі ніхто не дав відповіді, що ж за цивілізація звела Баальбек – одну з величних пам'яток Лівану.
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
OUTLOOK: До Дня Незалежності України...
Подорожуючи і захоплюючись заморською красою, іноді не підозрюєш, що в рідній країні є не менше пам'яток, які важливі для всього людства. І сьогодні в честь Дня Незалежності України OUTLOOK підготував для Вас матеріал про семи об'єктах стоять у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що розташовані на території нашої держави.
Святині мусульманського світу: мечеті з історією
Мечеть – це молитовна будівля з куполом. Поруч примикають вежі-мінарети – їх може бути не більш ніж дев’ять; заходячи всередину, паломник звертає увагу на стародавні письмена – уривки з Корану. Лише слова арабською прикрашають стіни: образотворче мистецтво тут заборонено. Сьогодні ми поговоримо про найбільш незвичні скарби мусульманського світу.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Закрити
Outlook facebook page