RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Діжон очима Ірини Плескач

Діжон очима Ірини Плескач

Автор: 14.11.2019 | Франція
Франція надто велика і різнопланова країна, щоб побачити лише Париж і померти. Після кількох днів у місті Монмартра та Єлисейських полів можна собі дозволити вибратися в менш розрекламовані місця. Скажімо, відносно недалеко від столиці розкинулось бургундське містечко з назвою Діжон. Воно цілком гідне, аби його відвідали, і здатне приємно дивувати. Не дарма кажуть: маленьке, та вдатненьке.

Діжон є осередком історичних об'єктів і цікавих історій. Тут народився той самий відомий архітектор Гюстав Ейфель, а в головному готелі під назвою «Ля Клош» свого часу зупинялися такі знаменитості, як Наполеон, Сен-Санс, Роден, де Фюнес, Грейс Келлі та багато інших. Працівники готелю залюбки похваляться гостьовою книгою з автографами і розкажуть цікаві легенди, само собою, доповнені та прикрашені за довгі роки переповідань. Однак усе тільки починається. За межами готелю на вас чекає безліч пам'яток, а також вузькі вулички і затишні площі, які регулярно використовують для кінозйомок, романтичних прогулянок і пошуків натхнення.

У туристичному бюро біля центрального вокзалу можна безкоштовно взяти опис найбільш популярного і, мабуть, пізнавального маршруту історичною частиною міста. Екскурсія називається «Слід сови» («Le Parcours de la Chouette»), і вона приваблива тим, що роль гіда бере на себе сова – діжонський символ і талісман. Вона спрямовує тисячі мандрівників від однієї пам'ятки до іншої за допомогою металевих покажчиків, вмонтованих у бруківку. На кожному з них завбачливо вигравіювано цифру, за якою можна не тільки легко зорієнтуватися на місцевості, але й прочитати історичну довідку у згаданій брошурі.75f56133-city-9226-1690dc3b3bf.jpgФото kayak.ie

Шлях слідами сови починається в міському громадському саду з резервуаром для води, який ще 1840 року побудував інженер Анрі Дарсі. На його честь назвали не тільки це місце, але й центральну площу. Скульптура білого ведмедя тут – данина поваги скульпторові-анімалісту Франсуа Помпону, чиї роботи можна подивитися в Музеї образотворчих мистецтв, що неподалік. Але поки ми підемо далі за маршрутом до арки Порт-Гійом. Колись вона була частиною оборонних споруд, а нині є початком однієї з найбільш велелюдних торговельних артерій міста – вулиці Ліберте, тобто Свободи. Далі за аркою стоїть історична будівля поштамту і критий ринок, зведений на місці галереї колишнього монастиря якобінців. Щовівторка, четверга, п'ятниці та суботи тут панує неабияке пожвавлення, тож заодно можна непогано скупитися. Або ж одразу пройти на площу Франсуа Рюда – своєрідний символ міста. Примітно, що тутешні жителі часто називають її «Барезі» – від слова «Bareuzai», яке давньою бургундською говіркою означає «рожева панчоха». Річ у тім, що водограй у центрі площі прикрашено статуєю давильника винограду, а у представників цього ремесла панчохи з часом ставали рожевими – ось як виникла незвичайна назва.France-Dijon-Place-des-Cordeliers.jpgФото holeinthedonut.com

Видивляючись картинки на бруківці, прямуємо до церкви Нотр-Дам. Фасад її увінчано годинником «Жакмар» з чотирма скульптурами. Коли встановлювали композицію 1383 року, Жакмар був самотній, у 17-му столітті йому «подарували» дружину Жаклін, у 18-му – сина Жакліне, а в 19-му – ще й дочку Жаклінет. Переживши таке серйозне поповнення в сімействі, годинник і нині показує точний час і відбиває кожні чверть години. Крім того, на стінах Нотр-Даму розмістилася культова фігурка сови, якій уже декілька століть довіряють виконання заповітних бажань. На жаль, загальна любов не вберегла скульптуру, 2001 року їй відбили лівий бік. Народному обуренню тоді не було меж, тому після реставрації кам'яну птаху охороняють і вдень і вночі. Утім, це не завадить прикласти до неї ліву руку і помріяти – все обов'язково збудеться.Dijon-1zdfbd.jpgФото flyingfourchette.com

Далі на нас чекають дім Мільєра, особняк Воге, церква Сен-Мішель, Барська вежа, Палац правосуддя, площа Визволення і типові особняки діжонських парламентаріїв. Але це якраз той випадок, коли краще один раз побачити. Загалом прогулянка складається з 22 пунктів і розрахована майже на півтори години. Однак потім, зазвичай, хочеться ще і ще насолоджуватися атмосферою давнини в поєднанні із затишною провінційністю симпатичних внутрішніх двориків і кольорових дахів із черепиці. Продовжити екскурсію можна і далі за брошурою сови, яка пропонує три додаткових маршрути для ознайомлення з кварталами Руссо, Золя та Мойсея. Детальний опис, наочна карта і написання назв вулиць російською та французькою мовами допоможуть не заблукати і легко повернутися в центр.dijon-place-de-la-liberation.jpgФото мindependent.co.ukdijon-lucky-owl.jpgФото sabbaticalofsorts.com

Ще одним приємним фактом є те, що тут безліч невеликих ресторанчиків, де можна відчувати себе як удома навіть з нульовим знанням французької мови. Господарі, яких не балує столичний потік відвідувачів, почастують незабутнім обідом або вечерею, а місцева кухня здивує смаками навіть вибагливих гурманів. Наприклад, равлики по-бургундському (Escargot de Bourgogne) так міцно увійшли в історію, що без них не обходяться навіть листівки з міськими краєвидами. Ціни теж різноманітні, причому як на равликів, так і на поштівки з їхнім зображенням. Варто зазирнути в кілька місць, щоб вибрати відповідно до свого смаку і гаманця.resizedshutterstock_479637328_escargots-mikhail_kayl.jpgФото uk.france.fr

Під час поїздки також треба пам'ятати, що Діжон славиться чудовою гірчицею. Виїхати без неї практично нереально, адже вона продається у всіх крамницях, а велика кількість сортів та упаковок рано чи пізно привертає увагу навіть незацікавленої людини. Гірчицю тут доповнюють смаками манго, імбиру, спецій, червоного вина, апельсинів, чебрецю та інших незвичних добавок. Це не тільки гарний сувенір для родичів і друзів, але й гідний трофей в особисті запаси. І якщо ви любите гірчицю, то її діжонської інтерпретації вам потім дуже не вистачатиме, як і затишку цього маленького бургундського містечка. Тож для багатьох гостей повторний візит – лише питання часу.

Головне фото expatica.com

Вам это будет интересно:
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Нормандія очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк
Корній Грицюк завершує цикл подорожніх нотаток про французьку Нормандію. Після Довіля і Шербура-Октевіле ми запрошуємо вас до головного міста північної частини великої країни – до Руана.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до н.e. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому...
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Бельвіль: паризький Вавилон
Напевно, кожна людина знає міф про знамениту Вавилонську вежу, яку так і не судилося побудувати різним народам. Дивно, але те, що не вийшло в легенді, відбувається насправді – десятки різних етносів мирно уживаються в паризькому кварталі Бельвіль і зводять вежу Толерантності на наших очах.
День відкритих дверей у Французькому інституті за участі Посла Франції в Україні Етьєна де Понсен
Яскраво суботній ранок розпочався для всіх охочих у Києві, на вулиці О. Гончара, 84, де Французький інститут зустрічав гостей.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Закрыть
Outlook facebook page