RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Гетто світу: Кольоровий Париж

Гетто світу: Кольоровий Париж

Сьогодні в нашому циклі про етнічні гетто світу розповідь про один із найбільш небезпечних районів – паризький квартал Барбес. Французи кажуть, що відомий фільм, до якого доклав руку сам Люк Бессон – «13-й район» – навіяний якраз життям у кварталі Барбес.

Якщо ви забули або не бачили цю картину – у ній ідеться про ізольовану від міста чорношкіру частину Парижа, де панує анархія, а єдиний працюючий закон твердить, що має рацію той, у кого більше зброї. Звісно, у кіно багато вимислу, але факт лишається фактом: в околиці станції метро «Барбес-Решуар» поліція і в реальному житті намагається не заїжджати. Тамтешнє населення її не визнає, і інакше як перестрілками такі візити стражів порядку нічим зазвичай не закінчуються. Ще б пак, «фараони» заважають виготовляти і продавати наркотики і намагаються контролювати проституцію.

Всупереч поширеній думці, Барбес «став» таким не після того, як його заселили африканські мігранти. Ще далекого дев’ятнадцятого століття ця місцина славилась крутою вдачею і суцільним хаосом. Перебуваючи передмістям Парижа, Гут д’Ор, як раніше називали ці території, приваблював своїми барами і борделями різношерсту публіку з усієї Франції. У цьому місці можна було і сховатися від правосуддя, і повеселитися від душі. Останнім, до речі, не гребував навіть знаменитий письменник Еміль Золя, який присвятив кварталу свій роман із красномовною назвою «Пастка». Саме така вивіска красувалася над легендарним шинком, де вдень і вночі відпочивали парижани з усіх регіонів, оскільки у самому місті через податок алкоголь був дорожчим. Тому і Золя, й інші любителі пропустити стаканчик-другий перетинали цей умовний кордон між передмістям і столицею і відривалися на повну за копійки.

У двадцятому столітті, коли Барбес увійшов до складу вісімнадцятого округу Парижа, сюди і стали переселятися африканці, які вирушили в Європу у пошуках кращої долі. Тут і житло було дешевше, і робота доступніша, і в документи ніхто особливо не зазирав. Більшу частину свого часу вони займались нелегальними справами: переважно сортуванням наркотиків і збутом їх по місту і країні. Такі вилазки нерідко закінчувалися поліцейськими облавами, тому місцеве населення дедалі більше «замикалося у собі», і територію кварталу залишали тільки дуже відважні хлопці.

Сьогодні багато дітей мігрантів, що народилися в Гут д’Орі, взагалі не були за його межами, тому Монмартр, Сена, Лувр та інші пам’ятки для них так само далекі, як коли б вони жили в рідній Африці. Звичайно, багато хто намагається жити чесно – торгують кольоровими тканинами, фруктами, ідуть працювати різноробами у сусідні райони. Деякі жителі Барбеса, розуміючи, що грошей ці заняття приносять не так уже й багато, примудряються оформлювати собі соціальну допомогу і тоді вже і не працюють тяжко, і не вдаються до криміналу. Утім, неробство ще мало кому йшло на користь. Знічев’я буйні африканці влаштовують бійки і різанину з арабами, жорстоко проганяють боязких китайців, що мріють про Чайнатаун, і заради забави обкрадають парижан, які потрапляють сюди. Влада Франції розуміє, що ситуація критична, і весь жах у тому, що аналогічних районів багато: вони є і в Ліоні, і у Марселі, і у Страсбурзі.

На посаді мера Парижа майбутній президент Франції Жак Ширак якось сказав, що тут панує особлива атмосфера, атрибути якої – шум і запах. Ця ультраксенофобська цитата далеко не найбільш правого політика ілюструє той факт, що проблема не просто існує – її дедалі складніше контролювати. Сьогодні «нових» африканців намагаються працевлаштовувати і розселяти так, щоб їхня концентрація не була надто значною в окремо взятому кварталі, тому основні прагнення чиновників спрямовані у майбутнє, оскільки з існуючим Гут д’Ором та іншими гетто вже навряд чи що вдієш.

Найцікавіше те, що до туристів тут ставляться цілком прихильно, адже вони приносять не лише гроші, а й різноманіття у суворе життя. Звичайно, усім радять вирушати гуляти бульваром Барбес з мінімумом цінних речей і бажано у світлу частину доби. Вражень буде море: від неповторної місцевої кухні з кускусом і бараниною, справжнього вуличного репу, дивовижних танців до можливості викурити підробну сигарету «Мальборо», ну або ж щось міцніше: марихуану пропонують усіма мовами світу.

Така прогулянка відкриє не просто інший Париж, а, безумовно, спонукає замислитись і про глобалізацію нашої планети, і про те, що расові конфлікти у 21-му столітті – це реальна проблема, яка відчувається дедалі гостріше. Барбес – найкраща ілюстрація того, що закрити усіх приїжджих в одному гетто – це не вирішення, а тільки відкладання його. Адже з кожним днем і африканців, й інших мігрантів там стає дедалі більше, і недарма такі райони порівнюють із бомбою уповільненої дії. 

Вам это будет интересно:
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Цією статею ми хочемо надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів підбіркою найбільш вражаючих університетських містечок і кампусів. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Нормандія очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк
Корній Грицюк завершує цикл подорожніх нотаток про французьку Нормандію. Після Довіля і Шербура-Октевіле ми запрошуємо вас до головного міста північної частини великої країни – до Руана.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Гетто світу: вірменська душа в серці Тбілісі
OUTLOOK пропонує вам прогулятися по одному з найстаріших районів Тбілісі – Авлабарі, який спрадавна вважається вірменським. Ці вулички, церкви і старовинні будинки розкажуть про стосунки двох кавказьких народів значно більше, ніж підручники з історії або документальні фільми.
Гетто світу: польське село в Стамбулі
Складно уявити більш несхожі один на одного народи, ніж турки і поляки, котрі відрізняються, либонь, у всьому, починаючи з релігії і закінчуючи кулінарними традиціями. Утім, ніщо не перешкоджає їм мирно й любо уживатися вже понад 150 років на окраїні Стамбула. Саме про це дивовижне сусідство наша сьогоднішня розповідь у рамках рубрики «гетто світу».
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до н.e. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому...
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада
Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».
День вишиванки 2020! Дипломати іноземних посольств підтримують святкування
Котрий рік поспіль українці у всьому світі, одягнувши національне вбрання на роботу, для прогулянки містом або просто для фотографії, відзначають День вишиванки. Цьогоріч святкування припало на 21 травня і до нього долучились представники іноземних посольств, акредитованих в Україні.
Не тільки нафта і туризм: сафарі від африканських роботодавців
У світі безліч варіантів професій, які може опанувати людина. Північна Америка дала поштовх стартапам та банківскому сектору, Азія - високим технологіям, Європа - медицині... А ким же працюють люди на найбільш сонячному континенті - давайте дізнаємось!
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
Закрыть
Outlook facebook page