RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  На екскурсію – до кінотеатру!

На екскурсію – до кінотеатру!

Автор: 01.09.2020 | кіно, туризм
Подорожі світом дедалі більше манять нас, і як прикро буває, коли на шляху до їхньої реалізації виникають всілякі перешкоди. OUTLOOK пропонує вам не зневірюватись, якщо вирушити у мандри не випадає. Краще надихніться фільмами, де самі міста грають не менше, ніж актори. Ми розповімо про п'ять кінокартин, які, маючи беззаперечну художню вартість, ще й слугують непоганими гідами.

Одразу зауважимо, що ми не розглядали альманахів короткометражок із серії «... я люблю тебе», адже, при всій повазі до авторів подібних стрічок, створювали їх із відверто рекламною метою – пропіарити те чи те місто. Та й історії, розказані в новелах – універсальні, тож самі локації не мали особливого значення. У своїй же добірці ми постаралися зібрати тільки ті фільми, дія яких навряд чи могла б відбутися в інших містах. Отож досить балакати, нумо дивитись і подорожувати.

«Небо над Берліном», 1987, режисер Вім Вендерс

Ангели, котрі літають над німецькою столицею, розділеною стіною, в чорно-білому об'єктиві геніального оператора Анрі Алекана. Вони заздрять простим смертним, адже ті можуть кохати, страждати і вмирати... Після перегляду цього шедевра асоціативний ряд, напевно, зрушиться в голові, і Берлін перестане ототожнюватися тільки з пивними річками, неформалами і війною. За дві години екранного часу один з головних режисерів Німеччини Вім Вендерс створює унікальний і неповторний світ, який тягнеться від Бранденбурзьких воріт і Колони перемоги до околиць. Глядач бачить не просто мегаполіс, а трагічної долі місто, яке через камеру намагається довести, що воно не винне у всіх жахах нацизму і мілітаризму і що воно таке ж живе і смертне, як його мешканці. У «Небі над Берліном» мало натяків про війну, але вона і її наслідки відчуваються в кожнім кадрі, хоча спочатку може здатися, що перед нами лише фентезі-мелодрама. Дивитися картину Вендерса варто максимально розслабленим, помічаючи не тільки пам'ятки і впізнавані об'єкти німецької столиці, а й віддаючись своїй уяві. Адже стрічку побудовано на символах. Приміром, стіна, котра розділяє Захід і Схід, це така сама перешкода, як і небо, що розділяє ангелів і людей. Таких деталей у фільмі безліч, він узагалі складається з них. Монохромного зображення досягнуто не кольорокорекцією чи спеціальними ефектами, а завдяки бабусиній панчосі, яку оператор надягнув на об'єктив камери. Що не кажи, а Вендерс та Алекан – справжні фантазери і чарівники.v1.jpgФото rottentomatoes.com

«Місто Бога», 2002, режисер Фернандо Мейреллеш

Це кіно, як і перше з нашої добірки, теж ламає усталені стереотипи, тільки в інший бік. Адже, хоч дія і відбувається в мальовничому Ріо-де-Жанейро, ми практично не побачимо нічого з того, чим манить це місто – ані дивовижної природи з океаном, ані розслаблюючої Копакабани, ані спокусливих красунь і вуличного футболу. Зате в кадрі буде багато крові та жорстокості на тлі найбільш небезпечного місця на землі – нетрів і фавел Ріо. Жива камера, нервовий монтаж та природні декорації занурюють глядача в атмосферу похмурої кримінальної драми з життя реального району Сідаде-де-Деуш, названого в народі Містом Бога. Подейкують, що творців картини консультували місцеві бандити, тому все, що відбувається в ній, таке достовірне і переконливе. За словами Фернандо Мейреллеша, «погані хлопці» часом не просто підказували, а навіть в ультимативній формі, демонструючи зброю, наказували, що і як треба знімати. Напевно, тому режисер, який отримав за фільм багато нагород, згодом зізнався, що якби він від початку знав, якими будуть зйомки, то відмовився б від проекту ще на ранній стадії. Утім, «Місто Бога» стало значущим явищем не тільки в кінематографі, а і в бразильському житті загалом. Після виходу картини уряд і влада Ріо нарешті припинили заплющувати очі на злочинність і почали розв’язувати проблеми району – було створено спеціальний комітет при місцевому муніципалітеті. Завдяки його діяльності сьогодні Сідаде-де-Деуш уже не такий страхітливий і криміногенна ситуація там реально поліпшується.City_of_God_2.jpg
Фото gablescinema.com

«Римські канікули», 1953, режисер Вільям Вайлер

Класичний шедевр шістдесятирічної давнини, який, може, вже й задивилися до дірок, та від цього ані він, ані чарівна Одрі Гепберн, ані Рим гіршими не стали. Навіть сьогодні ця чорно-біла романтична мелодрама сприймається яскравою і кольоровою, адже саме таким і є Вічне місто, п'янке і для своїх жителів і для численних туристів. Що цікаво, картина починається зі слів: «Усі сцени було відзнято на міській натурі». У кадрі – знамениті Колізей, Іспанські сходи, а також об'єкти, прославлені саме «Канікулами» – вулиця Віа Маргутта з будинком під номером 51, де наприкінці 50-х оселиться Федеріко Фелліні, перукарня біля фонтану Треві, галерея «Палаццо», «Вуста правди» та інші. У наші дні можна навіть замовити тематичну екскурсію по Риму буквально «слідами героїв», в яку, до речі, обов'язково входить поїздка на старому моторолері, точнісінько, як у фільмі.JWC-RomanHoliday-Movie.jpgФото untilsunday.it

Читайте також: Кіно по-нігерійськи

«Труднощі перекладу», 2003, режисер Софія Коппола

Свій другий повнометражний фільм донька великого Френсіса Форда Копполи, корінна американка Софія Коппола вирішила знімати на іншому кінці світу – в японському Токіо, а точніше в одному з численних готелів та прилеглих до нього кварталах. За сюжетом саме там знайомляться молода героїня-випускниця коледжу та актор, який переживає кризу середнього віку. Така нехитра історія зовсім не відгонить банальщиною – кіно атмосферне. А безкінечне очікування в безликих готелях, яке й сама Софія переживала в дитинстві, поки батько знімав фільми, передано так, що десь у глибині душі щось стискається. Його величність місто розкривається перед глядачем тим, що воно, з одного боку, є зрозумілим і сучасним мегаполісом, а з іншого, Схід усе ж річ тонка. Героїв вибиває з колії все: незвичний часовий пояс, ієрогліфи, незнайома мова, натовпи «на роботу-з роботи», екзотична їжа та азійський колорит загалом. Цей неквапливий і приємний фільм потрібно переглядати не тільки перед поїздкою до Японії, але і в такі моменти, коли рухатися далі своєї кімнати не хочеться, а в житті настав якийсь дивний момент.d9cd9d1535cb98e833958791a8e0098a.jpgФото pinterest.com

«Мангеттен», 1979, режисер Вуді Аллен

Не включити в добірку улюбленця нашої редакції ми просто не могли. І нехай останніми роками Вуді Аллен поневіряється світом і знімає у багатьох столицях, головна його «муза» – не Пенелопа Крус, не Скарлетт Йоганссон і навіть не Даян Кітон. Невтомного трудівника від кіно завжди найбільше надихав Нью-Йорк. Сюжету «Мангеттена» можна і не переказувати, адже досить того факту, що його вигадав Вуді Аллен, однак про зйомку сказати слід. Так міг зняти тільки корінний житель і патріот. Жваві вулиці, скляні хмарочоси, балачки в барах і кав’ярнях, міські божевільні та звук електрички, яка завжди десь поруч – кожен кадр картини наповнений неперевершеним гумором і чарівністю, притаманними Вуді Аллену. Цей фільм – прижиттєвий пам'ятник як режисерові, так і дивовижному Нью-Йорку.manhattan-1979-005-woody-allen-diane-keaton-silhouette-bridge.jpgФото bfi.org.uk

Головне фото pinterest.com

Вам это будет интересно:
Міста у скелях: іспанське видання
Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Хаапсалу: естонський настрій
Ми знаємо Естонію як батьківщину Skype і самобутніх страв на кшталт молочного супу з овочами, ми дивуємось відсутності майбутнього часу в національній мові. А сьогодні розглянемо крихітку-країну більш предметно, заскочивши в «осиновий гай» – місто Хаапсалу, столицю Ляенеського повіту держави.
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Заступниця Міністра туризму Єгипту про відновлення подорожей
15 липня за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Єгипету в Україні Аймана Елгаммалі відбулась пресконференція із заступницею Міністра туризму та пам’яток старовини Єгипту Гхадою Шалябі.
Саламанка: жабка для мандрівника
Іспанія щедра на міста, які вражають своєю архітектурою. Однак є серед них особливі: ті, в яких пам'ятники давнини і повсякдення сучасників нерозривно взаємопов'язані, тож місто немов живе у двох світах. Сьогодні OUTLOOK пропонує вам насолодитися одним з них – Саламанкою – містом, де жабка приносить удачу не тільки мандрівникам.
Гайдусобосло: скупатися в золоті
Місцеві мешканці, певно, знали, що роблять, коли вирішили залити гектари своєї землі водою з дивним кольором і запахом. Сьогодні ж Гайдусобосло купає в «киплячому золоті» мільйони відпочивальників, заробляючи на цьому золото справжнє.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Тримай хвилю! Найцікавіші курорти Мексики
Мексика – спекотна і пристрасна країна. Принаймні таке відчуття залишають легендарні мексиканські серіали! Час уже вирушити туди, щоб скласти власне враження! Мексика – країна на півдні Північної Америки, омивається Тихим океаном, Карибським морем, Каліфорнійською і Мексиканською затоками. Серфінгісти кажуть, тут відмінні хвилі…
У Йорданію до моря. Місто-курорт Акаба
Дев’ять місяців на рік в Акабі чудова погода. Це час для вітрильного спорту, снорклінгу, водних лиж, дайвінгу чи сонячних ванн. Мандрівники, що приїжджають у це південне місто з півночі, кажуть, що Акаба подібна до ковтка свіжого повітря, дуже бажаного після гарячих вітрів, котрі віють серед рожевих пісків Йорданії.
Листівки з Тбілісі
Місто, що не залишає байдужим - Тбілісі у об‘єктиві талановитого фотографа Павла Хоменського на сторінках видання theoutlook.com.ua. Переглядаючи світлини, ви здійснете оглядову екскурсію однією з наймальовничіших столиць світу.
Спрингфілдська родина
«Чотири пальці – це круто, адже п'ять – лише у Бога!» Якщо ви одразу зрозуміли, про що мова, то у нас спільне свято – найзнаменитіша телевізійна сімейка, легендарні Сімпсони в грудні відзначають річницю в ефірі. 31 рік тому на американському каналі FOX з’явився перший епізод культового серіалу.
Кіно по-нігерійськи
Більшості людей Нігерія відома як країна з величезними запасами нафти і перманентними економічними і політичними проблемами. При цьому мало хто за межами Африки знає про потужну кіноіндустрію в цій державі, розмах і оборот якої вражають. Ми з головою пішли в цю тему і спробували зрозуміти, що таке «Ноллівуд»?
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Закрыть
Outlook facebook page