OKO – це свято етнографічного та антропологічного документального кіно, де глядачі долучаться до повсякденного серцебиття малих та великих народів, спільнот, мешканців сіл та міст. Тут кінематографісти, фольклористи, антропологи та етнографи зможуть краще зрозуміти один одного...
... поділитися ідеями та домовитися про майбутню співпрацю.
Цьогорічний кінофестиваль відбудеться в комбінованих online- та offline-форматах. Протягом перших п’яти днів учасники і глядачі зможуть переглядати фільми та лекції в інтернеті. Завершиться фестиваль триденними показами та церемонією нагородження в Бессарабії, у селі Криничне на березі найбільшого озера України Ялпуг. Тут не буде червоних килимів, але обов’язково будуть знайомство з місцевими традиціями, обговорення фільмів, смачна кухня, церемонія нагородження та призи!
Ініціатором започаткування кінофестивалю виступила Тетяна Станєва - громадянка України, етнічна болгарка з південної Української Бессарабії, фольклорист за освітою та режисер за покликом.
«Фестиваль націлений на міжкультурний діалог через показ найкращих українських фільмів та світових стрічок на цю тему. Ми хочемо мотивувати режисерів знімати етнографічне кіно! Україна – одна з найбагатших на фольклор країна, тому буде справедливо, якщо кількість та якість етнографічного кіно зростатиме, і ми станемо законодавцями та столицею етнографічних кінофестивалів на світовій мапі. Бессарабія – це дуже складний, багатонаціональний, забутий куточок країни, українська присутність тут саме через культуру є вкрай необхідною. Мова культури, фольклору та кіно – універсальна, і на підсвідомому рівні поєднує регіон із країною та світом, зміцнює дружбу між народами, підвищує толерантність та сприяє миру».
Організатори фестивалю щиро запрошують всіх доєднатися до перегляду фільмів онлайн, а також заохочують завітати на найцікавішу частину події у Криничному. Всі гості матимуть змогу пожити у етнічному болгарському селі, переглянути найкращі фільми та познайомитись один з одним для майбутньої співпраці.
Наразі команда фестивалю закінчила збір заявок та формує міжнародну програму. Прийом робіт українських кінематографістів триватиме до 1 вересня.
Квіткові поля і долини вражають і приваблюють увагу найвибагливіших поціновувачів прекрасного. Різнокольорові розсипи духмяних рослин прикрашають простори майже в кожній країні, у найвіддаленіших між собою частинах світу. Ми пропонуємо кілька варіантів таких квіткових килимів на будь-який смак.
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Протягом березня акредитовані в Україні посольства брали активну участь у культурному та соціальному житті, адаптованому під сучасні реалії. Тож пропонуємо вашій увазі їх добірку.
Альчики, асики, ашички, кажик, бабкию.. У цієї гри багато назв і одна велика любов до неї не одного покоління в Середній Азії. За старими переказами, любив проводити за нею час герой народних казок Ходжа Насредін. Грали в неї султани і купці, прості люди і діти. Для самих маленьких вона була популярною розвагою аж до кінця минулого століття, поки нові технології не витіснили дворові ігри.
Скільки важить кохання і чи можна виміряти його обсяг? А чи має воно центр ваги і як поводиться у спеку та в снігову заметіль? Певна річ, кохання ефірне і радше нагадує шалених метеликів, що несамовито танцюють у животі. Однак люди, котрі особливо глибоко відчувають, навчилися «творити кохання» і передавати його сенс у камені, дереві, металі для інших.
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Не варто поблажливо ставитися до гастротурів як до новомодної вигадки. Гастрономічний туризм – один із аспектів світової науки. Її світило вчений Ерік Вольф, котрий 2001 року заснував Міжнародну асоціацію гастрономічного туризму, твердить: їжа – це квінтесенція нації, її менталітету, характеру і, звісно, історії.
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Щоб серед наших читачів не ставало забагато сумних і плаксивих людей, що лічать дні до літа чи бодай до теплої весни, OUTLOOK розповідає як мінімум про один привід полюбити холодний сезон всім серцем. І привід цей – вирушити в китайське місто Харбін і на власні очі побачити фантастичний за своїм розмахом фестиваль льоду і снігу.
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження відомої української художниці - Катерини Білокур. Її талант був визнаний за життя, її роботами захоплювався Пабло Пікассо, а в наші дні її картини виставлені у музеях, а Google присвячує їй свій дудл. А розпочиналось все за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролювались...
Добірка цього тижня сповнена загадковістю, красою та величчю духу... У ній поєднане мистецтво архітектури і живопису, сила духу людини із можливістю відчути аромат "старої Європи". Про все це - читайте далі!
Фарби, які роблять картини незабутніми... Емоції, які додають скульптурам душі... Різнобарвна краса, створена природою... Про все ми хочемо вам сьогодні розповісти!
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
18 листопада Генеральна директорка проекту OUTLOOK, громадська діячка Дарія Карякіна взяла участь у якості експертки у транскордонному проекті «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі Україна – Грузія».
Добірка цього тижня насичена фото і відео матеріалами з різних куточків нашої планети. Хто налаштовує годинники у Букінгемському палаці? Як звучить Чорнобиль? Чи можливо у незвичний спосіб оглянути околиці міста Чунцинь? Ці та інші цікавинки ви сьогодні дізнаєтесь!
