Міст на той світ
За винятком таких точних деталей, як протяжність, ширина аркового прогону і таке інше, цей міст ви теж напевно знаєте і бачили не один раз, особливо якщо полюбляєте голлівудські стрічки. Настільки знайому сьогодні неоготичну конструкцію почали будувати ще 3 січня 1870 року. Проект доручили інженеру німецького походження Джону Роблінгу, який не так давно приїхав до Нью-Йорка. На той момент за його плечима вже був вдалий досвід зведення мостів в Америці, та цього разу фахівець придумав революційну для свого часу технологію з використанням попередньо гальванізованих сталевих тросів.
Описаний період – час стрімкого росту «Великого Яблука». Чи не кожного року в Нью-Йорку споруджували якісь грандіозні будівлі. Тому майбутній міст над протокою Іст-Рівер був не лише необхідністю, оскільки мав зв’язати Бруклін і Мангеттен, а й наступним кроком у розвитку міста.
Проте, зрозуміло, куди ж без ложки дьогтю. У цьому випадку її роль зіграло фатальне число 13, а саме стільки років тривало зведення мосту. У результаті отриманої під час робіт травми в організм інженера Роблінга потрапила інфекція, що призвело до його раптової смерті. Добудовувати незакінчене дітище довелося синові Вашингтону. Але, як кажуть у таких випадках, біда не приходить одна. Незабаром молодший Роблінг був паралізований, тому міст закінчувала вже його мати, Емілі.
Однак тут не тільки авторам проекту дісталося на горіхи від споруди. За роки будівництва всього загинуло 27 осіб. Коли проклятий багатьма жителями Нью-Йорка міст урочисто відкрили, здалося, що всі проблеми позаду. Та на жаль. Усього через тиждень трапилася нова сумна історія. Помилкове відчуття хиткості мосту створило небачену паніку серед людей. Вони намагалися якомога швидше його покинути, збиваючи одне одного з ніг. 12 жертв тисняви згодом померли.
Місцева влада довго не могла заспокоїти мешканців міста, які навідріз відмовлялися навіть наближатися до горе-мосту. Щоб розсіяти неспокій ньюйоркців, чиновники пустили на прогулянку по ньому... 21 слона. Тварини без проблем перетнули його, тим самим довівши міцність споруди. А 1885 року тут знову стався смертельний випадок. Плавець Роберт Одлум вирішив встановити рекорд зі стрибків у воду. Через ушкодження внутрішніх органів за кілька днів його не стало.
Відтоді Бруклінський міст продовжує забирати людські життя. Одні пояснюють це тим, що його висота банально приваблює самогубців, а величезний потік машин час від часу призводить до аварій. Та є й інші версії. Серед жителів мегаполісу дуже популярні дві легенди. Перша розповідає про те, що під час будівництва один із робітників упав у щілину – і його заживо залили бетоном. Тепер же людям мститься його дух.
Друге повір’я говорить, що в протоці Іст-Рівер давним-давно мешкало величезне кам’яне чудовисько, якому місцеві індіанці приносили в дар жертв. Усіх все влаштовувало, але до певного часу. Будівництво так образило істоту, що вона пішла під воду назавжди. І сьогодні по-своєму продовжує збирати данину...
Хоч для одного мосту й забагато моторошних історій, він все одно лишається одним із must see мандрівника. Ну і ще улюбленим місцем для пропозиції руки і серця.
І наостанок – кілька характерних штрихів.
• У 2006 році проводився ремонт конструкції, і випадково було виявлено секретне бомбосховище часів Холодної війни.
• Володимир Маяковський присвятив споруді вірш, де безробітний «прыгает с моста прямо в Гудзон». На жаль, великий поет помилився, адже так стрибнути можна тільки в Іст-Рівер.
• Між Мангеттеном і Брукліном – три мости, однак масова культура чомусь найбільше популяризує саме нашого героя.
• Для пішоходів і велосипедистів є окрема смуга над проїжджою частиною.
Фото з відкритих джерел
