RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Космос як синдром

Космос як синдром

«Я побував на небесах і ширяв мов янгол, дивлячись вниз на Землю. Знав, що це буде ризикована пригода, і готувався до найгіршого. Проте всі шість днів відчував ейфорію», – заявив після повернення на Землю Денніс Тіто, американський мільйонер і перший космічний турист. Але чи справді все так прекрасно?

Одразу скажемо, що ще до Тіто, на початку 90-х, в космосі побували два комерційні астронавти – японець Тойохіро Акіяма і британка Хелен Шарман. Їхні польоти фінансувалися третіми особами. Американський же екстремал оплатив подорож зі своєї кишені, віддавши ні багато ні мало 20 мільйонів доларів. Однак поговорити хочеться не про матеріальну складову, а про здоров’я людей, які побували «там». Адже вже зовсім скоро «неземний» туризм обіцяє стати частиною нашого життя.

Перед польотами усім бажаючим доведеться пройти серйозну підготовку. Навіть незначні відхилення від нормальних показників в організмі не дозволять людям вирушити в космос. Втім, ідеальна фізична форма – теж не запорука безпеки. Той же Тіто протягом 8 місяців активно займався спортом, однак при зльоті у нього виникли проблеми із серцем. Якби його напарник, космонавт Талгат Мусабаєв, вчасно не надав медичну допомогу, ніхто не знає, чим би закінчилася ця подорож для американця...

Однак наблизитися до зірок – ще не все. 

Зазвичай саме в невагомості починаються випробування на витривалість навіть для найдосвідченіших космонавтів. Адаптація дуже схожа на морську хворобу: нудить, болить голова, знижується апетит і працездатність. Звикання у всіх відбувається по-різному: комусь космос дається легше, комусь – важче. До речі, у 80-х роках американському астронавту Джейку Гарну було настільки погано в перші дні, що його колеги почали використовувати слово «гарн» як одиницю виміру тяжкості стану.

Окрім звикання, варто пам’ятати ще й про небезпеку інфекційного характеру. Сучасна медицина з’ясувала: навіть не маючи видимих проблем зі здоров’ям, людина, потрапивши в космос, ризикує негайно ж захворіти. Бактерії, які не шкодять нам на Землі, поза її межами мутують і чинять свій згубний вплив на 30% сильніше. У NASA зараз працюють над спеціальними щепленнями.

Змоделюємо ситуацію: злетіли нормально, організм акліматизувався, перед подорожжю ми завбачливо прищепились. Побачивши красу космосу і провівши якийсь час на орбіті, повернулися на рідну планету. І тут знову повторюємо: «Х’юстон, у нас проблема».

Три тижні в середньому необхідно людині після польоту, аби відновити нормальний ритм життя. Медики констатують, що у прибулих космонавтів виникають труднощі, пов’язані з роботою кровоносної системи, м’язів, судин і органів, що відповідають за обмін речовин. Цими питаннями серйозно займаються в університеті Рочестера в США, однак проблема досі значиться в списку невирішених. Крім усього іншого, багато астронавтів після повернення скаржаться на галюцинації, кошмари, шуми в голові. У перші «земні» місяці колись веселі й оптимістичні підкорювачі Сонячної системи стають більшою мірою депресивними й апатичними.

Вплив космосу – тема вкрай дискусійна для світової науки. Та в одному питанні всі сходяться: люди, які побували на орбіті, змінюються. І досконально вивчати цей феномен потрібно вже зараз, оскільки настає романтизована футуристами ера масового космотуризму.

Якщо ж невагомість все одно миліша вам за рідний дім, хоч ви там і не бували, перед польотом не забудьте переглянути «Соляріс» Андрія Тарковського. Що вже тут казати: у цьому фільмі до космосу підійшли з істинно філософської точки зору...

Ілюстрації Олександра Задніпряного,

спеціально для OUTLOOK

Вам это будет интересно:
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Слово – не горобець…
Слова, які ми промовляємо кожного дня, здаються нам звичайними і знайомими. Навіть виникає відчуття, що, наприклад, «шофер» був завжди. Ось тільки маленький нюанс: самим автомобілям всього лиш трохи більше ста років... Отже, не все так просто зі щоденним лексиконом. Тож чому б не згадати цікаві історії виникнення й інших слів?
Музо, прийди! Рецепти великих письменників
Що треба зробити, щоб спіймати музу або налаштуватися на творчий лад? «Слухати класичну музику, вживати більше антиоксидантів, які сприяють роботі мозку, або просто частіше гуляти на свіжому повітрі», – відповісте ви. А ось і ні! Багато великих майстрів пера думали інакше і шукали натхнення деколи в зовсім незрозумілих речах. Однак те, що є незвичним для середньостатистичної людини, цілком природно для творчої.
Струс мозку замість новокаїну
Рукописи стверджують, що в давнину лікарі не тільки видавали мазі та присипки, а й проводили складні операції. Ампутація кінцівок, видалення каменів з жовчного міхура й трепанація черепа потребували полегшення страждань пацієнтів. Тому застосовували для цього всі мислимі та не дуже засоби: алкоголь, корінь мандрагори, магію, жаб, а ще – удари молотком...
Інша сторона шведської помпезності. Нобелівські інтриги
Жовтень – час не тільки шарфів, глінтвейну і золотавого листя під ногами, а й оголошення нобелівських лауреатів. За цією подією зазвичай пильно спостерігає увесь світ, хоча найчастіше люди бачать тільки «глянсову» сторону медалі. Outlook занурився глибше і довідався про курйози і скандали, які вже понад сто років супроводжують престижну премію.
«Теорія великої відмови»
Дата 8 жовтня 1906 року залишилася в історії як символ великої відмови від заслужених почестей. Ось фінський письменник Арвід Ярнефельт отримує листа від Льва Толстого, нетерпляче розриває конверт, вдивляючись в написане російським прозаїком: «Постарайтеся зробити так, щоб мені не присуджували Нобелівської премії. Адже, якби це сталося, мені було б дуже неприємно відмовлятися».
Антиядерні ініціативи Казахстану
У Казахстані відбулася міжнародна конференція, присвячена боротьбі з ядерною зброєю: "25 років Міжнародному антиядерному руху "Невада-Семей". Від національної трагедії до національної гордості". Занепокоєні загрозою здоров'ю людства та екології через проведення ядерних випробувань на форумі зібралися профільні експерти й представники міжнародних ЗМІ. Наш головний редактор Дарія Карякіна у складі української делегації відвідала цей визначний захід. І сьогодні OUTLOOK присвячує свій матеріал одній із вельми важливих соціальних тем для людства.
«ЗА ГОДИНУ ДО» імплантації зуба
OUTLOOK продовжує цикл матеріалів «За годину до». Сьогодні нам вдалося проникнути на прийом до стоматологів і підгледіти, як справжні професіонали своєї справи, Павло Леменьов, Ігор Онищенко та Леся Прудіус, з незворушністю космонавтів готуються до імплантації зуба. Ми з упевненістю заявляємо, що це не так вже й страшно, як може здатися на перший погляд.
Усе в топку?
13 років тому, 25 травня 2001 року, на заправках Сан-Франциско пахло не бензином, а свіжими фруктами. На ринок вийшло біодизельне паливо, до складу якого реально входять дари природи. Читайте далі на OUTLOOK, чим ще, крім суміші з бананів, апельсинів і ківі, можна заправити авто.
Закрыть
Outlook facebook page