RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Куенка - культурна столиця Еквадору

Куенка - культурна столиця Еквадору

Кажуть, Куенка, та, що в Еквадорі – найкраще місто для байдикування. Близько десяти тисяч пенсіонерів-експатів закінчили свої трудові кар’єри десь у себе на батьківщині і тепер приїхали провести спокійну старість у цьому латиноамериканському містечку, котре розкинулося по дорозі від Анд до тихоокеанського узбережжя.

У Куенку їдуть черпати натхнення артисти, архітектори, представники модної індустрії і просто творчі особистості, котрим необхідно буйство емоцій, поєднання іспанської вигадливості й еквадорської глибини барв. У Куенці проживають загалом близько півмільйона людей, що відповідає деяким українським обласним центрам. І це скоріше плюс для культурної столиці Еквадору. Це місто давно облюбували музиканти, художники, поети, дизайнери. Тут завжди відкриті художні галереї і виставки предметів побуту індіанців, що колись панували на цій території. У місті цілодобово раді відвідувачам джаз-клуби, діють симфонічний оркестр, драматичний театр, балет, а на тлі численних колоніальних будівель молоді дизайнери влаштовують покази мод. У Куенці є і незвичайний інтерактивний музей науки, де представлена навіть модель машини часу. На жаль, кажуть, вона в неробочому стані. А для більш приземленої публіки діє експозиція предметів релігійних культів різноманітних епох, зокрема висушених людських голів.28352205615_83eb675962_k-1.jpgФото theculturetrip.com

У цьому місті завжди багатолюдно. Бари, кафе, ресторани європейської і місцевої кухні, грязеві лікарні, спа, парки, арт-базари і, звичайно, історичний центр, від якого перехоплює подих. Місто знамените своїми балконами з багатим квітковим оформленням, вигадливими вхідними дверима і сучасними графіті на міських стінах. Останні часто носять комерційний характер, але є і вражаючі арт-висловлювання сучасних еквадорських майстрів. Оглядаючи їх, розумієш, що традиція мальованих фресок нікуди тут не зникла.Cuenca_kaz_travelbeckons_streetart.jpgФото imagui.eu

Консерватори ж мають змогу насолодитися канонічними фресками, котрими прикрашені численні храми міста. Один із них, либонь, найбільш знаменитий і найбільш часто зображений на туристичних буклетах кафедральний соборdelaInmaculadaConcepción. Він виконаний із рожевого італійського мармуру і прикрашений куполами з блакитної і білої плитки, привезеної із Чехії. Довкола нього ростуть чилійські сосни.

На Площі квітів поблизу не менш величного храму Carmen de la Asunción влаштовано ринок. На ньому продають знамениті еквадорські троянди й орхідеї. І якщо перші легко знайти і купити у квіткових магазинах багатьох європейських міст, то останні викликають бурю емоцій. Орхідеї не настільки популярні поміж ситуативних покупців. Шанувальники ж вишуканих ліній, незвичайних рослин і вигадливих форм оцінять саме їх. Еквадор – один із найбільших постачальників цих квітів у країни Європи й Азії. Тут же є невеликий ботанічний сад, в якому представлено все багатство цього квіткового сімейства.10-Best-Snapshots-From-Ecuador-cuenca-flower-market.jpgФото simplicityrelished.com

Куенку часто називають найкрасивішим містом Еквадору. Місцева влада дуже дбайливо ставиться до його архітектурного центру і постійно проводить необхідну реконструкцію, обновлює фасади, стежить за дорожнім покриттям. Центр міста збудували іспанці. Робили вони це, покладаючись на свої смакові пріоритети, при цьому щедро прикрасили будинки червоними черепичними дахами. Однак вважати зодчество Куенки спадком лише заокеанських завойовників хибно. Свою лепту в містобудування внесли й інки, котрі жили тут до прибуття конкістадорів. Але й вони не були піонерами. До них на території сучасної Куенки мешкали індіанці каньярі, котрі поклонялися Сонцю. Вони практикували багатоженство і будували кам’яні будинки із солом’яними дахами. Їхні нащадки вже відійшли від своїх давніх традицій, але деякі з них не можуть позбутися й дотепер. Наприклад, на набережній Куенки нерідко можна побачити жінок з індіанських общин , котрі досі віддають перевагу пранню одягу в річковій проточній воді. Але, навіть незважаючи на такий дивний вибір місця для пральні, в Куенці дуже чиста вода. Її п’ють прямо з крану. Справа в тому, що поруч розташований національний парк Кахас, котрий вважають одним із світових резервуарів прісної води. Там містяться кількасот чистих гірських озер, тисячі джерел і річок. Деякі з них досягають самого міста. Із них воду подають містянам. До того ж, обходиться вона вельми недорого.2c3bbe213fd798b926331e147acc431f.jpgФото ecuadorpuntoturistico.wordpress.com

Сучасні жителі Куенки люблять не тільки мистецтво, але й спорт. Щонеділі в місті відбуваються забіги. Як правило, переможці отримують грошові призи, а тому під час змагань складається враження, що біжить усе місто. Тим більше, що доріжок для бігу через численні парки, сквери й алеї тут вистачає. До слова, ті, хто виходить на спортивну стежку, гідні поваги хоча б тому, що бігати на висоті 2500 метрів дуже непросто, адже повітря на цьому рівні більш розріджене.

По буднях містянам бігати зовсім не обов’язково. Місто входить у першу десятку світового рейтингу за зручністю транспорту, а тому тут рідко трапляються пробки на дорогах, часто їздить сучасний громадський транспорт, і зовсім недавно вийшов на лінію трамвай. Крім того, в Куенці починають активно використовувати громадський транспорт, що працює на електриці, тим самим муніципалітет міста бореться за звання найбільш екологічного центру країни.

Дивіться також: Еквадор: бути індіанцем

Часто в Куенку приїжджають у доволі меркантильних інтересах. Місто славиться своїми майстрами – ткачами, гончарами, ковалями, шевцями, різьбярами, ювелірами. Звичайно, найбільш відомі з-поміж майстрів – виробники головних уборів. Так, тих найбільш знаменитих і цінних на світовому ринку солом’яних капелюхів. Плетуть їх із місцеві чоловіки і жінки вже близько 300 років. Використовують для цього листя пальми, котра росте тільки в Еквадорі і ніде більше у світі. Ці капелюхи бувають різної якості залежно від матеріалу. Найбільш красиві, якісні і відповідно дорогі плетуть близько півроку. Така ексклюзивна річ потягне на 5 тисяч доларів. Ті, що простіші, коштують від 20 до 50 доларів за один головний убір. Але, як завіряють експерти, вони того варті. Хороший капелюх не пропускає воду, його можна згорнути в трубочку і навіть без шкоди для форми пропустити через кільце.ecuador-carnival.adapt.945.1.jpgФото ecuatraveling.com

Зовсім недалеко від Куенки на висоті трьох тисяч метрів розташована одна з головних археологічних знахідок Еквадору. Це давнє місто Інгапірка. Великі кам’янисті споруди колись слугували міськими фортифікаційними укріпленнями для інків. Тут же руїни храмів Сонця і Місяця. Стародавні жителі вважали ці світила своїми божествами. Кажуть, якщо зустріти захід сонця серед цих давніх стін, то можна почути, як б’є барабан жерця, а сотні ніг рухаються в танці, котрий має привабити радість і родючість у наступний день.

Головне фото designertraveler.com

Вам це буде цікаво:
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Мешканці долини Отавало. Корисні індіанці
Їм не так сильно діставалося від конкістадорів, як іншим корінним жителям Латинської Америки. Слава про талант мешканців долини Отавало швидко дісталася до королівських палат, як, втім, і тюки тканин із шерсті лам і вікуній, створені вмілими руками індіанців. Високу майстерність іспанці обклали оброком, а самих отавальців нарекли «корисними індіанцями».
У пошуках гастрономічного Ельдорадо
Зізнаюся, це нелегке завдання – описати кухню, котра віднедавна стала для мене основною. Нині я живу в Еквадорі і вже давно не куштувала голубці, вареники і навіть чорного хліба. Хоча, зізнаюся, кілька разів зварила борщ. Чужа кухня спочатку дивує, потім стає нудотною і лише на третій стадії знайомства з нею починає відкривати свої секрети.
Закрити
Outlook facebook page