Мешканці долини Отавало. Корисні індіанці

Минуло понад п’ять століть, а мешканців долини Отавало, що лягла біля підніжжя вулкана Імбабура, як і раніше, «корисні». Вони прядуть шерсть і закручують тонкі нитки у вигадливих візерунках, щоб потім продати на щотижневому ярмарку. Особливо велелюдно на сучасному міському ринку у вихідні дні. Уже з першими променями сонця торговці розкладають лотки по всій центральній частині міста. Тут же вони в’яжуть, прядуть, плетуть, не соромлячись поглядів допитливих перехожих. Трохи вдалині працює продуктовий ринок. Індіанці приносять на продаж соковиту зелень, зібрані напередодні фрукти, зерно, йогурт, масло, мед, свіжу випічку. А, розігрівши свої переносні плити, смажать для всіх охочих м'ясо, картоплю, банани і авокадо.Фото 2.bp.blogspot.com

У ринкові дні в Отавало завжди велелюдно. Часто продавці приїжджають цілими сім’ями. Юрбами бродять між рядами покупці. Для багатьох іноземців побувати на ярмарку в Отавало – обов’язкова програма відвідин Еквадору. Це один із найдавніших ринків Південної Америки. Сьогодні він займає сімнадцять міських кварталів. Про його буяння барв й етнічний колорит говорять давно і далеко за межами материка. Тут можна купити тепле пончо, різнокольорові шалі, трохи смішні і крикливі, але дуже симпатичні шапки, шкарпетки і шарфи, щедро усипані малюнками корінних жителів Америки килими, ковдри, іграшки, ті самі знамениті тонкі шерстяні тканини. На численних розкладках красуються різноманітні амулети, зображення богів і магічні символи. Особливу популярність серед грінго мають капелюхи. Виконані з тонкої соломки, шляхетних бежевих відтінків, вони розходяться вже до обіду. Купити пристойний головний убір в Отавало можна всього за 15 – 20 доларів. Утім, роззяви найчастіше збираються в тій частині ринку, де продають пеначо – індіанські головні убори, з котрими в іноземців асоціюються нащадки численних племен континенту. Великодушні продавці дозволяють цікавим не лише взяти в руки творіння із пір’я птахів, але й зробити кілька фотографій.Фото rei.com

Важко відірвати погляд і від самих мешканців долини. Вони всі маленького зросту. Більшість із них носять національний одяг. Чоловіки вдягають світлі або чорні брюки, тонке пончо з не дуже помітним орнаментом. Їхні голови прикрашають капелюхи, схожі на «ковбойки», а з-під головних уборів звисають довгі товсті, чорні, мов вороняче крило, коси. У чоловіків – одна коса, у жінок їх дві. Костюм останніх складається з білої блузи, вишитої яскравими нитками, темного шматка тканини, котрий за умілого обгортання служить довгою спідницею. Другий шматок такої ж тканини вони кладуть на голову. На шиї жінок і дівчат красуються багатошарові золотисті буси і червоні коралові браслети на зап’ястках. Вдягатися саме так місцеві починають вже у початкових класах і не зраджують своїм смакам до старості.Фото thejigsawpuzzles.com

І все ж бувалі мандрівники радять, проходжуючись торговими майданчиками, уважно придивлятися як до самого товару, так і до продавців. Останнім часом на ярмарку під виглядом місцевого став частіше з’являтися товар із Китаю і Перу.

Не зайняті торгівлею жителі містечка проводять вільний час на центральній площі. Вечорами тут грає музика, маленькі кафе закликають гостей зробити ковток п’янкої чичі, приготовленої із семи сортів кукурудзи, скуштувати тортільйос, боби, фрітаду, чай із коки. У центральному костелі проходить меса, а в тісних вуличних кінотеатрах показують голлівудські фільми.

Трохи вище над містом розташований парк – заповідник для кондорів. Відкрили його з надією створити сприятливі умови для хижих птахів, котрих так шанують в Еквадорі. Співробітники зоопарку доглядають за птахами, вирощують пташенят і слідкують за їхньою безпекою. Коли птахи підростають, їх випускають у звичне для них середовище. Окрім кондорів у заповіднику живуть гарпії, орли, соколи, яструби, сови. Вечорами на території парку влаштовують вистави за участі кондорів.Фото 3.bp.blogspot.com

З іншого боку Отавало розбитий дивовижний парк з мінеральними джерелами, вузькими стежинками, навісними мостами і шумними водоспадами Пегуче. Стародавні індіанці вважали ці води священними і часто приходили сюди набратися сил. Комфортно поруч із джерелами сьогодні почуваються і місцеві хіпі, котрі живуть тут цілий рік: розбивають табір і бринькають на гітарах.

Трохи далі від Отавало, у кратері сплячого вулкана, утворилося дивовижне озеро. Після останнього виверження гори тут склалися пагорбом, котрий і височіє в центрі озера Куікоча. Місцеві шамани досі використовують озеро як місце для очищення. Сміливим мандрівникам пропонують проїхатися по ньому човном, попередивши про велику глибину водойми, а любителі пішохідних прогулянок за світловий день беруться обійти Куікочу по колу. Ті ж, хто наважується поплавати в озері, помічають, що вода в ньому незвичайно тепла. Виявляється, її підігріває застиглий вулкан. І хоча місцеві запевняють, що він сплячий, все ж самі з осторогою прислуховуються до будь-якого гулу з боку води.Фото 3.bp.blogspot.com

Виїжджаючи за околиці Отавало, варто заїхати в сільце Котакаче. Сюди вирушають у пошуках шкіряних виробів – немодних, але якісних. У їхньому виробництві беруть участь кілька тисяч людей. Сумки, портфелі, піджаки, капелюхи і взуття. У ярмаркові дні торговці готові скинути до половини вартості товару.

Головне фото thisbatteredsuitcase.com