Їм не так сильно діставалося від конкістадорів, як іншим корінним жителям Латинської Америки. Слава про талант мешканців долини Отавало швидко дісталася до королівських палат, як, втім, і тюки тканин із шерсті лам і вікуній, створені вмілими руками індіанців. Високу майстерність іспанці обклали оброком, а самих отавальців нарекли «корисними індіанцями».

Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!

Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.

Зізнаюся, це нелегке завдання – описати кухню, котра віднедавна стала для мене основною. Нині я живу в Еквадорі і вже давно не куштувала голубці, вареники і навіть чорного хліба. Хоча, зізнаюся, кілька разів зварила борщ. Чужа кухня спочатку дивує, потім стає нудотною і лише на третій стадії знайомства з нею починає відкривати свої секрети.

Трохи фото і декілька відео... Додати Європи і ще трішечки Африки... Щось очевидне і вражаюче... Ось так можна описати новини, які ми підготували для вас сьогодні. Зацікавили? Тоді мершій читайте!

Кажуть, Куенка, та, що в Еквадорі – найкраще місто для байдикування. Близько десяти тисяч пенсіонерів-експатів закінчили свої трудові кар’єри десь у себе на батьківщині і тепер приїхали провести спокійну старість у цьому латиноамериканському містечку, котре розкинулося по дорозі від Анд до тихоокеанського узбережжя.