RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки

Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки

Автор: 01.03.2018 | традиції
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.

Плавучі ринки – один із головних атрибутів життя в Азії. Саме цей регіон з його величними ріками, що розтікаються у період дощів, затишними притоками і каналами вважають батьківщиною подібних місць для торгівлі. Зараз жоден історик не скаже, коли саме вони виникли, здається, що були завжди. Тому місцеві до них ставляться приблизно так само, як більшість людей до супермаркету біля будинку. А от для туристів, звичайно, похід чи скоріше водна прогулянка по таких базарах – цікавий спосіб провести час і пам’ятні емоції на все життя.

Фото k38.kn3.net

Дамноен Садуак, Таїланд

Розташований у 100 кілометрах від Бангкока, у містечку Ратчабурі, ринок – справжня Мекка для мандрівників. До 9-ї ранку, коли торгівля вже йде на повну, до причалів прибувають екскурсійні автобуси, з яких виходять здивовані туристи. Гості відчувають справжній шок не лише від вражаючого самого по собі ринкового азійського колориту, а й від того, скільки човнів-прилавків постає перед їхніми очима. Спритні тайці, навчені століттями ведення такого бізнесу, взагалі не звертають особливої уваги на іноземців, часом навіть не помічають їх, оскільки зараз найголовніше – якнайдорожче продати, дешевше купити. Якщо у вас немає свого човна – це взагалі не біда, їх здають в оренду тут, біля причалів. 

Фото k38.kn3.net

Так що кожна людина має змогу доторкнутися до стародавньої азійської традиції торгувати на воді. Звісно, навіть якщо ви не налаштовані на покупку і хочете просто зануритися в атмосферу – не майте ілюзій, голіруч із Дамноена не піти, а точніше не випливти: фрукти, овочі, дивовижна вулична їжа – все скуповується тут куди охочіше через незвичність обстановки. Для того, щоб якнайближче розглянути товар, що зацікавив, досить подати знак продавцеві, і його човен пришвартується поруч, спритно лавіруючи і оминаючи «пробки». Що цікаво, цей ринок далеко не найбільший і не найдешевший у Таїланді, але саме він найбільше «розкручений» у мас-медіа. А все тому що ще із 70-х тут постійно знімають голлівудські фільми, найвідоміший із яких – серіал про Джеймса Бонда. Тому не дивуйтеся, якщо камер на сусідніх човнах може виявитися більше, ніж товарів – це значить, що Дамноен знову буде в кадрі.

Фото turako.ru

Ринок овочів, Індія

Знаменитий на весь регион vegetable market, котрий працює у місті Шринагарі, славиться не тільки своїм величезним розміром, але й просто гігантським асортиментом овочів. Його оточують неймовірні за своєю красою плавучі сади лотосів. Відкривається базар о п’ятій ранку, але для того, щоб встигнути до відкриття, випливати слід десь за півгодини. Місцеві човни називаються шикара, вони дуже зручні і спеціально для «ранніх» туристів оснащені затишними пледами, оскільки вранці від води йде прохолода і свіжість. 

Фото oddviser.com

Так що поки шикарник гребе до торговельної частини, можна і подрімати. Після прибуття в епіцентр товарно-грошових відносин відразу помічаєш головну відмінність від тайського ринку – в Індії все це роблять винятково чоловіки. Мабуть, тому емоцій і криків менше, зате все оповите димом – кожен продавець курить різноманітні трубки, сигарети, самокрутки. Туристів тут бачать відразу і не гребують на них заробити, продаючи все втридорога. Є ще одна перевага цього базару – скупившись, відразу можна проплисти каналом до водної частини давнього міста і на власні очі побачити індійську Венецію.

Фото amazingpictureblog.com

Кай Ранг, В’єтнам

Наша наступна зупинка – головний плавучий базар у дельті Меконгу. Води цієї великої ріки щоранку хвилюються через безліч човнів, катерів і скутерів, що прямують у дельту. Цей ринок не спеціалізується на чомусь конкретно, скоріше його можна назвати торговим центром, оскільки крім товарів тут продають ще й різноманітні послуги – перукарські, ремонтні, працює кілька човнів-їдалень, загалом життя кипить, як у будь-якому центрі міста. З рекламною метою кожен човен-прилавок спрямовує в небо жердину, на котру чіпляє той товар, що можна купити у власника. Тому картина на перший погляд постає сюрреалістична: таке відчуття, нібито всі щось печуть на сонці або ж змагаються, у кого вище «щогла». Що ще цікаво, у В’єтнамі гроші не паперові, а зроблені із матеріалу, схожого на поліетилен – це спеціально, оскільки плавучих ринків у країні багато, і мокрі купюри швидко псуються. Найбільш ходовий товар – ананаси, таких смачних і дешевих більше ніде не купити, особливо, якщо додати той факт, що поїдати всю смакоту можна прямо на місці, споглядаючи хаотичний і водночас дуже впорядкований своїми правилами світ довкола.

Фото dreamguides.edreams.fr

Блюменмаркт, Нідерланди

Єдиний у своєму роді подібний європейський ринок з’явився в Амстердамі ще у 18-му столітті. І хоч міські канал там теж часто розливаються, і самі голландці буквально воюють з водою за кожен метр своєї території, причина утворення Блюменмаркта набагато прозаїчніша і не має стосунку до традицій торгівлі. Справа в тому, що місцеві продавці квітів понад три століття тому не захотіли платити місту за оренду торгових площ і тому вирішили переміститися на воду. Відтоді вони не покидають тамтешніх барж, і хоч ринок вже давно «намертво» пришвартовано до берега, ці скляні павільйони й досі називають «плавучими». Приходити бажано зранку, бо після обіду ринок вже закривається.

Фото mytravelbook.org

Івама, М’янма

Жителі села Івама приблизно раз на п’ять днів вантажать своє багатство, серед якого морепродукти, вироби з дерева, фрукти і сувеніри, в човни і вирушають на озеро Інле. Воно, оточене високими горами, сімнадцятьма селами і містечками, перетворюється на справжній ринок і громадський простір, де прийнято не лише торгувати, а й обмінюватися новинами, заводити знайомства і навіть свататися. Човнярів не лякають навіть водні буйволи, що мешкають тут: здається, вони навіть додають колориту. 

Фото k38.kn3.net

Хоча куди вже більше – місце саме по собі мальовниче, окрім природної краси ще й люди попрацювали на славу і збудували прямо посередині озера на палях цікавий Монастир Стрибаючих Кішок. Найкращим часом для візиту сюди вважають вересень-жовтень, коли відбувається тритижневий барвистий фестиваль «Паунгдо У» і все довкола підсвічується вогниками, створюючи ще більш казкову атмосферу.  

Головне фото orientalescape.com

Вам це буде цікаво:
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Амазонки з племені мосо: заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме. У їхній мові немає слів «чоловік» і «дружина», утім, немає і багатьох інших, таких як «ревнощі», «війна» і «зрада», і на долю вони не скаржаться.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Закрити
Outlook facebook page