RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.

Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури. А Японія для європейців – це інший світ, екзотичний і привабний. Її традиції і культура геть чужі, тому такі цікаві. Національна японська кухня з неабияким успіхом завойовує всі континенти, де знову і знову з'являються ресторани в колориті цієї країни. Та, виявляється, це лише віддалений відгомін справжньої японської кухні, адаптований до наших реалій. Тому, щоб по-справжньому відчути Японію, потрібно скуштувати традиційні страви її національної кухні, так би мовити, з перших рук.

Звісно, для цього слід вибирати саме страви, яких немає у жодній іншій країні світу. У цьому плані в Японії є чим поживитися, адже її автентична кухня особлива навіть у порівнянні з найближчими азійськими країнами. Крім того, цікавить нас не лише сама їжа, але і способи її подачі та споживання, що розкривають таємниці загадкової японської душі.Фото newpix.ru

Національна японська кухня – це особлива філософія. Починається вона з поваги й трепетного ставлення до самої їжі, спрямованого на максимальне збереження її первинного стану. Споживання їжі для японця – це особлива розмірена церемонія, тому краса подачі страв тут важлива не менше, ніж їхні смакові якості. Також «на чолі японського столу» стоять вимоги до корисності їжі. Саме завдяки цьому японці живуть довго, зберігаючи протягом усього життя бадьорість і високу працездатність.

Почнімо нашу гастрономічну подорож Країною вранішнього сонця зі страви, котра стала її символом. Суші – здавалося б, прості грудочки рису з начинкою з морепродуктів. Але навряд чи ви знаєте, що це таке. Те, що подають в сушіторіях, розкиданих по всьому світу, лише віддалено нагадує за смаком справжні суші. Це спотворена версія «японських грудочок».

Справжні суші (а мовою оригіналу «сусі») обов'язково слід готувати із сирих морепродуктів. Тому, навіть опинившись у Токіо, не поспішайте куштувати суші в ресторані з яскравими вивісками в центрі міста – це спецефекти для наївних туристів. На думку японців, суші можна готувати тільки поблизу моря. Далеко від моря – це суші, приготовлені з порушенням правил, і до того ж не такі свіжі, якими мають бути. Однак сирий набір морепродуктів – це ще не все. Для суші використовують також особливі сорти рису, які піддають правильній обробці. А експорт японського рису вельми обмежений, і справжні секрети його приготування відкривають лише обраним кухарям. Тож ось вам ще один доказ того, що в нас ніде апріорі не можна купити гідних суші.

Ідеальні автентичні суші в Токіо можна скуштувати тільки в порту Цукідзі. Тут розкинувся великий рибний ринок і безліч суші-ресторанчиків. Похід на сам ринок теж може стати неабиякою розвагою – яких тільки морепродуктів тут не знайдеш, та ще й за низькими цінами. Але для гарного улову треба встати із сонцем. Ринок працює з 4-ї ранку і до першої години дня.

Один з найкращих ресторанів Цукідзі – «Sushi Dai». Рибу тут отримують безпосередньо в порту вночі. Тому замовляти столик варто на ранок. Адреса ринку Цукідзі: 5-2 Tsukiji, Chūō-ku. Зважайте: все зачинено щонеділі, в національні свята, а також у другу та четверту середи місяця.

Суші-трапеза, всупереч серйозному ставленню японців до їжі, не вирізняється особливою церемоніальністю. Пояснення цьому знаходимо у витоках. Суші – їжа, яку вигадали самураї в епоху Едо (1603–1868). Хоч у цей період в Японії закріпився диктаторський режим, в історії країни Едо відзначено як епоху розквіту японської духовності. Саме в ті роки виникла і сформувалася національна ідея, а література переживала свій золотий вік. Панівним класом тоді були військові – самураї. І появою суші ми зобов'язані саме їм.Фото hstatic.cntraveller.ru

У самураїв, завжди готових до бою, не було часу на розкішні трапези. Тому вони примудрялися швидко приготувати корисну закуску, щоб буквально на ходу з'їсти й миттєво насититися. Це і були всесвітньо відомі суші – такий собі давньояпонський фастфуд.

Японський етикет у цьому питанні дещо дискримінує жінок. Нам належить їсти будь-які види суші та сашимі тільки спеціальними паличками (називають їх «хаші»), тоді як чоловік «священну» їжу може брати просто руками. Роли, які в Японії насправді не дуже популярні, їдять лише за допомогою хаші. Але головне – взяти суші за край і занурити в соус саме з боку риби, інакше навіть через таку дрібницю смак буде безнадійно зіпсований.

Японці ввічливо заплющать очі на порушення етикету, однак спотворення смаку трепетно приготовленої для вас їжі ніколи не пробачать.

Обов'язковим пунктом японського гастротуру має стати розкішний ресторан. Адже всупереч поширеній помилці про те, що Париж – кулінарна столиця світу, нею, судячи з кількості мішленівських зірок, насправді є Токіо. Адже такої кількості ресторанів вищого класу не знайдеш у жодному іншому місті світу. І «Nihonryori RyuGin» у цьому плані ідеальний.

Кулінарні критики тут часті гості. І багато страв ресторану потрапляють у топи світових рейтингів. Це, приміром, «Дика качка з ароматом соломи». Найкращі сашимі у світі теж тут – це сашимі з вугром від шеф-кухаря. Також ви не прогадаєте, замовивши будь-який із сетів.

«Nihonryori RyuGin» – невеличкий ресторан, який скромно причаївся на розі Ропонгі (найфешенебельнішого токійського району). Навіть своїм розміщенням «RyuGin» розкриває ще одну грань японської суті – пафос зі справжньою розкішшю не має нічого спільного. Цей заклад не дивуватиме вас екстравагантним інтер'єром: усе виконано дуже просто, однак вишукано.

Дракон – своєрідний символ ресторану («Ryu» означає дракон). Тому його перлина – рідкісна колекція тарілок у класичному національному стилі із зображеннями драконів. Це особиста власність шеф-кухаря ресторану.Фото uberchef.ru

Сам же шеф-кухар Сейджі Ямамото – світова знаменитість. І славиться він якраз тим, що, майстерно розвиваючи традиції класичної японської кухні, створює нове. Страви Сейджі є відображенням історії та майбутньої слави кухні Японії. Пан Ямамото вважає її символом багатства своєї країни. А страви зі свіжими і необробленими інгредієнтами – справжнім святом. Сам же він щасливий, що має можливість відібрати найкращі з них для створення делікатесів, якими зможе пишатися країна. Та обіцяє, що ви втратите дар мовлення від захвату, лише відчувши аромат цих страв...

Адреса: Side Roppongi Bldg, 1st Floor 7-17-24 Roppongi, Minato. Технічні нюанси. Ресторан невеликий, щоб туди потрапити, обов'язково замовляйте столика заздалегідь. Замовлення «а-ля карт» (вільне замовлення з усіх страв меню) діє обмежено – всього півгодини на добу з 21.00 до 21.30.

Дізнавшись про основи японської кухні, можна скуштувати й екстремальної екзотики. Страви з риби фугу – справжній гастрономічний екстрим. Вона містить смертельну отруту, яку усувають при готуванні, тому від цього залежить ваше життя. Для дегустації фугу вибирайте ресторани, які мають спеціальну ліцензію.Фото uberchef.ru

Серед інших екзотичних страв є мариновані комахи, варення з цукром і бджолиними личинками, смажена сарана в соєвому соусі, крекери з рису і чорних ос тощо.

Також обов’язково перехиліть за трапезою кілька горняток саке. Насправді це прозоре рисове вино, а не горілка.

Гастрономічна подорож Японією буде неповною, якщо ви насамкінець не відвідаєте чайну церемонію. Її можна порівняти з виставою, котра ввібрала не тільки культурні традиції Країни вранішнього сонця, а й релігійне світовідчуття буддійських ченців. Тож це не просто чаювання, а медитативна практика, яка стане для європейського туриста справжнім східним перформансом і насолодою для душі.

Такі заходи проводять у багатьох закладах, але автентичні – в спеціальних чайних будинках. Потрапити звичайному туристові на таку багатогодинну камерну церемонію зась. Однак усіх охочих запрошують на Велику чайну церемонію, яку проводять щороку в Архітектурному музеї Токіо. Це своєрідний фест, який об'єднує всі чайні школи. Заходи тривають 2 дні та відбуваються в останні вихідні вересня.

Ще один пункт кулінарних турів до Японії – гастрономічні фестивалі. Проводять їх в осінньо-зимовий сезон. У жовтні – свято дивовижних грибів. Грудень – час виставок новорічних ласощів, різні варіації яких готують з рису. А лютий – пора «бобових розваг» для розгону злих духів. Ці овочі в Японії символізують щастя.

Головне фото cdn.fishki.net

Вам це буде цікаво:
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
У Києві вп'яте відзначать Міжнародний день Йоги
Посольство Індії спільно зі школами та студіями йоги в Україні організовують масштабний «Фестиваль Йоги» в суботу, 22 червня 2019 року в Маріїнському парку м. Києва. Давня індійська традиція Йоги є безцінним даром усьому людству, який допомагає досягти єдності між тілом та розумом; думками та діями...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Індійський чай. Посол Індії розповідає про традиції чаювання
29 травня 2019 року під егідою Надзвичайного та Повноважного Посла Індії в Україні Партха Сатпатхі відбувся вечір, присвячений індійській культурі, кухні та чаю. Метою заходу стала популяризація індійських традицій.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Ми там були: Японія - тонкощі токійського життя
Мало хто з туристів добереться до далекої Японії. Але у Марини Бєлки, дизайнера одягу, це вийшло, адже загадкова Країна Вранішнього Сонця була її дитячою мрією. Вона поділилася з нами враженнями від Токіо і дала майбутнім туристам практичні поради.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Дружини іноземних дипломатів відвідали лекцію про українські традиції
У середу, 9 квітня 2019 року, з ініціативи та організаційного сприяння ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», міжнародного жіночого клубу ASCK у Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» відбулася лекція, присвячена традиційному вбранню українок.
У Києві відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті»
11 квітня 2019 року у Київському Палаці дітей та юнацтва відбувся ХVІ загальноміський конкурс-фестиваль «Діалог держав: партнерство в освіті» під гаслом «Пізнаємо світ – світ пізнає нас», приурочений до Дня Європи у місті Києві.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Закрити
Outlook facebook page