RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!

Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!

Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.

На переконання англійського мандрівника Ернста Шеклтона, перші експедиції до Південного полюса зазнали краху тільки тому, що Антарктиці немає ескімосів, готових підрядитися на будівництво іглу для полярників. Приземисті куполи снігових будинків рятували від пекучого холоду і хуртовин учасників арктичного походу Роберта Пірі, перетворюючись на крихітні острівці тепла і світла посеред білої тиші.

На зорі полярних досліджень вважали, що правильно збудувати іглу може тільки корінний ескімос, що увібрав з молоком матері мистецтво виживання в негостинних землях Арктики, Гренландії, Лабрадору й Аляски. Народ оленярів і мисливців використовує хижі з льоду і снігу як тимчасові стоянки, кочуючи тундрою у пошуках щедрих угідь. На облаштування житла глава сімейства витрачає менше години і без жалю кидає його, перебираючись на нове стійбище. На багатих пасовищах зустрічаються цілі поселення іглу, в котрих сусідні будинки поєднані коридорами і тунелями.

1914 року канадець Вільяльмур Стефансон розгадав ескімоський секрет і подав скептикам наочний урок будівництва іглу із снігових і льодових плит. Нічого надприродного тут немає: навички можна відточити і в зимовому парку, і на занесеній заметіллю дачній ділянці.

Для будівництва придатний тільки свіжий сніг, що не встиг злежатися і заледеніти. Блоки з неоднорідною структурою незабаром почнуть кришитися й осипатися, погрожуючи лишити недбалого господаря наодинці зі стихією. Недарма мови ескімосько-алеутської родини виявляють дивовижну винахідливість у визначенні різних станів снігового покриву: ледве вловимий відтінок сірого у сліпучій білизні допоможе відрізнити стару кучугуру від свіжого намету. Альпіністів і лижників навчають орієнтуватися за звуком. Легкий хруст під ногами – обнадійлива прикмета, а якщо від черевика лишається чіткий глибоко вдавлений слід – зовсім чудово.

Заготовки для снігових цеглин, всупереч масовому переконанню, не ліплять, а вирізають за допомогою ножа з тонким довгим лезом. Для спорудження житла необхідно до сорока блоків, причому цокольні цеглини мають бути у півтора разу більші за стінові.

Найпростіше укладати цеглини «равликом» по спіралі справа наліво, з кожним витком звужуючи радіус кола. Для початку на узвишші намічають майданчик діаметром близько трьох метрів, видаляють наст і протоптують по краю невелике заглиблення для упору блоків, розташованих з легким нахилом всередину. Вузькі щілини ущільнюють снігом, а для усунення просвіту між плитами після змикання фундаменту вирізають спеціальні заготовки подовженої форми.

Перед закладенням нового ряду зрізають по діагоналі верхівки трьох плит крім тих, що розташовані на місці входу. В утворену виїмку ставлять перший блок верхнього ряду і продовжують кладку, розташовуючи верхні плити з опорою на три нижні й акуратно обрізаючи частини, що виступають. Під час зведення стін цеглини поступово набувають вигляду трапеції, а після переходу до купола перетворюються на пірамідки, що утворюють склепіння. Оптимальна висота будівлі, вивірена століттями, становить близько трьох метрів.

За достатньої глибини кучугури вхід влаштовують прямо у підлозі і проривають до нього коридор. Якщо снігу бракує, вхідний отвір розташовують у стіні з підвітряного боку, добудовуючи ззовні тамбур, котрий слугуватиме чудовою коморою для зберігання спорядження і провіанту. Навпроти імпровізованих дверей розташовується лежанка, виліплена із снігу, на якій сплять всією родиною, розкинувшись на хутрових ковдрах. Стіл замінюють широкі полаті, а обід готують на вогні лампи, зробленої із каганця з тюленячим жиром.

Всередині хижі дуже затишно: температура у приміщенні сягає 20 градусів, а вентиляцію забезпечує заглиблений вхід, завішений шкірами. Холодне свіже повітря відтісняє вгору вуглекислий газ і розсіюється по приміщенню, не вихолоджуючи дім. До весни склепіння починає підтікати, і тоді господар зіскрібає з даху намерзлий лід, посилюючи віддачу тепла. Не будь товстих відкладень кіптяви, іглу, збудовані на совість, спокійно простояли б до літа. Через важкий запах кіптяви ескімоси міняють дислокацію раз на два місяці, попередньо розвідавши місце для новосілля.

Вікон в іглу може й не бути: тільки на східному узбережжі Баффінової землі зустрічаються хижі зі «світловими люками», затягнутими кишками тюленів. Утім, нудьгувати в темряві не доводиться. Полум’я каганця заливає внутрішній простір яскравим світлом, даючи змогу читати, писати і виконувати дрібну ручну роботу. За словами очевидців, стіни іглу ззовні оповиває м’яке рожеве свічення, помітне здалеку. Тепле дихання сплячих оплавляє стіни, а вологу, що виступає, негайно прихоплює мороз, надаючи блокам додаткову міцність і посилюючи зчеплення цеглин. Для більшої надійності новобудову рекомендують облити водою – після такої процедури іглу легко витримують вагу білого ведмедя.

У наші дні немає необхідності розплачуватися за північну романтику обмороженнями і цингою. В Австрії і Швейцарії мають успіх упорядковані іглу-готелі з усіма благами цивілізації, зокрема, баром, сауною і дискотекою. На сопці Утсувааре в Лапландії процвітає міні-готель Kakslauttanen, де можна провести незабутню ніч в іглу зі скляним куполом, милуючись північним сяйвом.

Фото: www.viking-travel.ru,www.zastavki.com, www.phototopic.ru, gid.travel,pixabay.com, www.outsideonline.com

Головне фото http://travelask.ru

Вам це буде цікаво:
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Знай наших: Христя Фріланд
У сьогоднішньому продовженні нашої рубрики про знаменитих українців, що змінюють світ тут і зараз, ми розкажемо про неймовірно енергійну Христю Фріланд – журналіста, письменника, а тепер вже й успішного політика. Етнічна українка, що відмінно володіє «рідною мовою», – чудовий приклад того, що людина, якщо вона сама того хоче, може розвиватися у багатьох сферах.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
«In vino veritas»: 5 незвичайних виноградників світу
Здавна відомо, що виноробство – це справжнє мистецтво, підвладне тільки щиро закоханим у свою справу майстрам. Що ж казати про красу шедеврів, створених вмілими руками – виноградники, розкидані по всіх куточках світу, вражають своєю грандіозністю і прикрашають планету, розмальовуючи її яскравими соковитими барвами.
"Витягти" з країн по максимуму. Кращі місця для риболовлі
Сьогодні мільйони, якщо не мільярди чоловіків, а часом і жінок по всій планеті відзначають Всесвітній день рибальства. З цієї нагоди ми пропонуємо вашій увазі список місць, де у вас точно клюне. Бразилія, В'єтнам, Киргизстан, Фінляндія - в цих країнах є чим здивувати кожного професійного рибалки чи рибалки-початківця. Тому, тягни, поки клює!
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу. Частина 2
Ви, бува, не зголодніли? Ну й чудово, адже ми продовжуємо нашу розповідь про найпопулярнішу вуличну їжу з усього світу. Налітай, поки гаряче! Почнемо з південно-азійської країни Сінгапур - багаті на вітаміни і мінерали морепродукти займають ключове місце в раціоні жителів ...
"Україноканадці". Посол Роман Ващук відкрив виставку в Києві
12 лютого в Музеї української діаспори за підтримки Посольства Канади в Україні відкрилась виставка, присвячена українській діаспорі у Канаді. Метою проекту є відображення для загалу життя українських канадців, їх невпинну роботу у новій країні та вклад, який вони вносять щодня.
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Закрити
Outlook facebook page