RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу

Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу

Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким примудряються наїстись місцеві жителі. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди на ранок, а де й запастися кількома літрами води!

У багатьох країнах Західної Європи сніданок з давніх-давен був схожий на грандіозний бенкет. До нього готувалися ще з вечора, точно підбираючи продукти в меню. «Ранкова трапеза – не тільки обличчя господаря, а й уявлення про менталітет усієї країни», – не забував повторювати англійський король Генріх ХIII, частуючи своїх заморських гостей. Ось так ще в 16 столітті у Великій Британії з'явився нині типовий англійський сніданок. На перший погляд – повний безлад: в одній тарілці неохайно намішано консерви, гриби, томати, варене яйце, сосиски, картопляні котлети, кров'янку, а іноді ще й ложку вівсянки на додачу. І хай це дивно виглядає разом, та насправді дуже навіть смачно. Адже головне у сніданку не його вигляд, упевнені жителі туманного Альбіону, а дотримання традицій, і одна з найважливіших – це чаювання після трапези. До того ж англійці геть не розуміють слова «добавка» або «візьму із собою в номер» і вважають таку поведінку украй неввічливою і неабияким нахабством щодо обслуговуючого персоналу.

Фото 2.bp.blogspot.com

Прихопити щось «на потім» не вийде і в Скандинавії, бо і брати нічого! «Шведський стіл» – це тільки мовою пострадянської людини означає «їстиму, доки не лусну». У Швеції ж, навпаки, у вас буде вибір лише між сирами, хлібом і кавою – такий традиційний скандинавський сніданок. Просто і прісно. Тому бажано з вечора накупити продуктів, щоб попоїсти хоч у номері готелю. Бо й обід не ситніший за сніданок – юшка та окрайчик хліба.

Фото topsandtips.com

Здавалося б, більш дієтичних країн, ніж скандинавські, не буває. А ось і ні! Там ще пропонують делікатеси порівняно з французьким «le petit déjeuner», що означає «маленький сніданок». На людину припадає всього один великий круасан і горнятко кави. Зате подібна трапеза може легко розтягнутися й до обіду. Цими традиціями користуються молоді люди, які зазвичай запрошують дівчину не на помпезну вечерю, а на легкий, однак довгий сніданок. Адже так дешевше і практичніше!

Фото www.zastavki.com

Якщо французький сніданок можна отримати навіть після заходу сонця, то у німців усе суворо за розкладом. Від шостої ранку кухні починають клекотіти і пихкати ароматними сосисками, м'ясом, яйцями і квашеною капустою. На друге: сири, булочки та різноманітне варення. А ось запивати доведеться переважно пивом. Оскільки німці вірять, що цей напій не тільки стимулює роботу організму, а ще й очищає шлунок і печінку від шкідливих токсинів.

Фото aubonheurdelabaie.fr

У номінації «Оригінальний сніданок», звичайно ж, перемагають іспанці. Адже подавати делікатеси вранці в Іспанії – традиція. Спершу буде тортилья, коржик із овочевою начинкою, а на десерт – чуррос, обсмажені палички із заварного тіста з різноманітним наповненням. А на додачу – густющий гарячий шоколад. Не хвилюйтеся, пити таке вас ніхто не змусить. У філіжанку з шоколадом вмочають чуррос, аби вишуканою смакотою остаточно вразити навіть снобів.

Фото www.cliveworld.com

А ось «чим більше, тим багатше» – це якраз про Індію. Добре підмічено, що менталітет тамтешніх жителів буквально змушує виставляти все найдорожче в домі до дверей. Схоже індуси ставляться і до ранкового споживання їжі. «Сніданок – зустріч людини в новому житті» – такі фрази буквально заманюють вас до місцевих кафе та забігайлівок. А там... море всіляких страв! Але якраз індуси не дозволяють собі розтягнути сніданок. Вони поспіхом запихаються гострою картоплею з карі, бобами, сочевицею і хлібними коржиками, адже в Індії мільярд людей, і їсти хочуть усі. Після такої трапези радимо запастися літрами води, бо ваш шлунок згадуватиме це ще ой як довго.

Фото cdn.sheknows.com

Гуманніша їжа на сніданок порадує у Піднебесній. Адже китайці не заморочуються над наїдками. На обід і вечерю можуть подати одні й ті самі страви, а іноді й на сніданок те, що не влізло з вечора. Зранку у всій країні люблять поласувати популярними «дім сам» – це подоба вареників з різноманітною начинкою, часто з морепродуктами. Традиційною стравою в Китаї є також пиріжки з рисового борошна, які не печуть, а варять. На півночі країни снідають паровими булочками і рисовою кашею зі свининою, а в центральних і східних регіонах вранці звикли їсти роли з рису, суп із прозорою локшиною та смажений тофу із сої. Просто і зі смаком.

Фото american.expert

А ось кому доводиться перейматися сніданком, то це мандрівникам в Ізраїлі. Нещодавно ми були свідками, як російська туристка благала офіціанта готелю дати їй ковбасу до канапки, запевняючи, що вона не юдейка і взагалі невіруюча, тому ковбасу на сніданок їй не заборонено їсти. Утім, на жаль, не в Ізраїлі. Сніданок там суворіший, аніж 613 приписів Тори. Зранку дозволено їсти тільки молочне, рибу і фрукти. А як пощастить, вам дістанеться декілька фалафелів. Так ізраїльтяни називають морквяні млинчики, а не арабські бобові котлети.

Фото hdwallpaperscool.com

Якщо говорити про арабські країни, то, на подив багатьох туристів, єгиптяни і турки, скажімо, їдять не так, як прийнято у готелях, де «все враховано». Традиційний сніданок для них – це щось легке перед молитвою. Зазвичай варене яйце, зерновий хліб і маслини.

Фото katherinemartinelli.com

А ось що добре вивчили шанувальники кінематографу, то це американський сніданок: кількаповерхові бутерброди, арахісове масло і на десерт плитка шоколаду – тут головне, аби ситно і швидко. Смачного!

Заглавное фото taste.com.au

Вам це буде цікаво:
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Гагаузи: этнос Білого Півня
«Жив у глухому гагаузькому селі бідний селянин, і багатства у нього було – троє синів…» - так розпочинається одна з народних казок, створених гагаузами. Цей тюркський народ і насправді жив небагато, кочував селами, пас овець.
Що вони їдять: кухня Риму
Outlook часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Живий танець. Полька
Цей танець не має жодного відношення до Польщі. У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів, повіяло ароматом фіалок, що їх так дбайливо вирощує сусідка в себе на балконі, а спогад про хвостатого Фунтика із п'ятого поверху викликав спалах ніжності до волохатого чудовиська.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Священні тварини інків
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.
Чумова пошта. Курйози доставки
Далекого вже 1920 року влада США ухвалила дивовижну постанову – заборону на… пересилання дітей у посилках. Мабуть, в XXI столітті це рішення виглядає дико, проте майже 100 років тому до нього поставилися з розумінням, а це значить, якісь дбайливі батьки все-таки відправляли своїх чад у бандеролях... Ми говоримо про курйози, котрі трапляються в роботі пошти.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти. І про один із них, вражаючий Hong Kong – Zhuhai – Macau Bridge ми розкажемо сьогодні.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Персональний казкар для туристів: потерти чи померти?
Плескати в долоні, терти статуї чи обходити предмети п'ять разів проти годинникової стрілки – чого тільки не роблять туристи, аби прискорити виконання заповітного бажання. Бодай раз пережити подібне доводилося кожному. За загальну суму монеток, кинутих у фонтани та водойми за все мандрівницьке життя, купити машину, може, і не вдасться, та на велосипед вистачило б точно. Здійснювати безглузді вчинки та викидати гроші на воду змушують місцеві перекази й туристичні гіди. Напевно, при влаштуванні на роботу головний критерій відбору – вміння вигадувати історії, котрі не поступаються за масштабом фантазії Шарля Перро та братів Грімм...
Йодль – музика австрійських гір
Три роки тому в Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, морські цигани, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Життя амішів: щастя у простих речах
Коли вперше про них чуєш, не віриш власним вухам, коли вперше бачиш – очам. У їхніх паспортах немає фотографій, вони не платять податки, не служать в армії, носять просту одежу, їздять на кінних візках, обходяться без благ цивілізації і, звісно, готують найсмачнішу їжу в Америці. Заінтриговані? Знайомтесь: аміші – люди, що живуть поза часом.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими. Приймаючи сторону світлих сил, спритні поселяни не забували нагріти руки у вогні вселенської битви.
Закрити
Outlook facebook page