Щорічно в четверту неділю липня в Перу відзначають День коктейлю «Піско сур» - свято самого популярного в країні коктейлю, приготованого на основі виноградної горілки «піско», яку перуанці п'ють з 16 століття.
Протягом деякого часу між Перу і Чилі йшли суперечки про батьківщину походження коктейлю. Обидві країни славляться і використовують велику різноманітність лимонів, які мають аромат класичного інгредієнта. Але сьогодні існують офіційні документи, які підтверджують, що батьківщиною напою Піско є Перу, і, таким чином, напій є національним перуанським напоєм.
Якщо говорити більш детально, то в липні 2005 року Перу подала заявку на міжнародну реєстрацію найменування за походженням Піско у ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності) і отримало через рік, у серпні 2006 року, відповідь про те, що Перу має виключне право називатися країною походження даного напою.
Найбільш впливова версія, що коктейль «Піско сур» був винайдений на початку 20 століття в одному з популярних барів Ліми. Рецепт його простий - в виноградну горілку (8 частин) додають один яєчний білок, лимонний сік (4 частини), цукор або сироп (3 частини), корицю або інші прянощі за смаком. Зазвичай коктейль НЕ розбавляють і подають без льоду. На вулицях і площах усіх міст країни в четверті вихідні липня проходять масові безкоштовні дегустації напою, супроводжувані ритмами креольської музики, танцями та загальними веселощами. На півдні країни, де зосереджені основні зони виробництва «піско», за традицією проводиться національний конкурс на кращий коктейль. Слід зазначити, що святкування на честь національного коктейлю не обмежується одним днем: у квітні 2004 року було прийнято офіційне рішення відзначати День «Піско сур» щорічно і в першу суботу лютого.
23 травня за ініціативою Американського товариства порятунку черепах відзначається Всесвітній день, присвячений цій тварині, що символізує мудрість і довголіття.
16 травня 1763 року в одному з книжкових магазинів Лондона відбулася зустріч відомого літературного критика, автора тлумачного англійського словника Семюела Джонсона з Джеймсом Босуеллом, у результаті якої народився один із найвідоміших життєписів в історії, а світ отримав ще одне свято – Міжнародний день біографа.
Хумус - це популярна в країнах Близького Сходу закуска з нутового пюре. Останнім часом він стає все популярнішим і в інших країнах, особливо серед вегетаріанців і прихильників безглютенової дієти. Існує навіть Міжнародний день хумус, який відзначається 13 травня.
Щороку на початку травня в Хіросімі влаштовують яскравий фестиваль, який присвячений тільки квітам. Це знаменитий Фестиваль квітів в Хіросімі, на який з'їжджається подивитися понад півтора мільйона людей щороку.
Фестиваль папуги проводиться у Верхній Гаронні в перші вихідні травня, починаючи з п'ятниці, і збирає близько 40 лучників, одягнених в середньовічний одяг. Вони повинні потрапити з лука в семи кілограмового папуги, поставленого на верхівку 45-метрової щогли. Стрілок, якому вдасться збити птицю, стає королем свята.
1 травня жителі Гавайських островів відзначають День леї - квіткових гірлянд, які є одним із символів Гаваїв і незмінним атрибутом зустрічі на острів гостей.
15 квітня відзначається щорічно День любові в Грузії. Заснувати це свято, присвячене закоханим, в якості альтернативи відомому західному святу під назвою День святого Валентина запропонував грузинському парламенту Бесик Чубінідзе - місцевий діяч шоу-бізнесу.
Починаючи з 1967 року за ініціативою і рішенням Міжнародної ради з дитячої книги щорічно 2 квітня, в день народження великого казкаря з Данії Ганса Християна Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги.
День дурня або День сміху - це міжнародне свято, що відзначається в усьому світі 1 квітня. У цей день прийнято розігрувати рідних, друзів і просто знайомих, або жартувати над ними.
День Пакистану, відомий також як День пакистанської резолюції або Республіканський день в Пакистані і святкується 23 березня, - це національне свято Пакистану.
У 2012 році ООН проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя (International Day of Happiness) з метою підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним почуттям для всіх людей нашої планети.