На валізах: Олег Верняєв
Мені складно підрахувати всі країни, де я був, але я схиляюся до цифри 35. Перший мій «закордон» – це німецьке місто Котбус 2007 року. Це був мій дебютний міжнародний турнір. Я зовсім ще маленький і дуже вразливий. Побачив, що таке гімнастика за кордоном. Це не забудеться ніколи. Пам’ятаю, після змагань ми поїхали в аквапарк, котрий виявився зачиненим. І ще запам’яталося, що я футболку в готелі забув. Кажуть, це прикмета до повернення. Так і вийшло, що тепер ми туди практично щороку літаємо. Для мене це взагалі традиція – постійно щось губити в роз’їздах.
Моя трійка «mustseeplaces». Це: Нью-Йорк. Я жив на Мангеттені, де знімають всі фільми. Усе як на екрані, так і в житті. Це атмосфера, рух, метушня, люди, хмарочоси, величезні телевізори. Неймовірно! Токіо. Це японці, і цим все сказано. У них навіть пилюки на дорогах немає, настільки чисто, настільки культурно все. Париж. Я ніколи туди не рвався, а коли потрапив, мені дуже сподобалося. Насправді дуже красиво й атмосферно.
Фото americancities.ru
Немає такого міста чи країни, куди б я зарікався більше не їздити. Наприклад, у Мексиці мені було дуже страшно через високий рівень злочинності. Але пережиті там просто вражаючі емоції повністю все компенсували. Тільки проживання на березі Тихого океану чого варте! І так можу сказати про кожне місто – завжди і кругом є свої плюси і мінуси.
Жодне місто поза Україною я не назву своїм другим домом. Тільки Київ і мій рідний Донецьк. Більше мені нічого не потрібно! Мені не подобається жити за кордоном, це не моє. Приміром, мені дуже комфортно у Швейцарії, там чудові умови, але як мені там нудно!
Мені сподобалися пляжі у Бразилії, але я дуже хочу поніжитися на узбережжях Австралії і Нової Зеландії. Тоді я напевно зможу визначитися, де найкраще у світі. А ще я зовсім недавно був на Мертвому морі і скажу, що в Ізраїлі вміють порадувати курортника. Усі ходять такі щасливі й розслаблені, грають у волейбол, кидають тарілки-бумеранги. Чудова атмосфера для відпочинку!
Найбільш незвична страва для мене це риба, тому що я її зовсім не їм. Я взагалі не їдець екстравагантної їжі. Віддаю перевагу провіреним продуктам – курятина, наприклад, чи свинина. Іноді навіть на себе за це ображаюся. Адже стільки смакоти всякої бачив! Але не можу змусити себе нічого скуштувати. Я навіть суші в Японії не їв! Уявляєте?
Найбільше мене здивував менталітет американців та ісландців. Перші підкорили своєю відкритістю й усмішками. А другі – турботою про довкілля. Вони люблять свою природу, люблять свою країну і не шкодять їй. Якщо рідкісний камінець лежить, дорогу збудують біля нього, а не чіпатимуть.
Фото 5travel.net
