На валізах: Єгор Гордєєв
Я відвідав практично всі європейські країни, Північну Африку, був в Азії.
Але мені, як і раніше, здається, що цього замало. Подорожі змінюють людей на краще, це 100%. На мій погляд, не існує ліпшого способу пізнання світу.
Моїм першим закордоном було місто Владивосток.
Ця туристична поїздка відбулася ще в ранньому дитинстві, але запам'яталася на все життя, адже ми з батьками їхали до Владивостока потягом з Києва. Цей вояж тривав вісім днів, і здавалось, не закінчиться ніколи. До моменту прибуття я вже знав, як звати, практично весь вагон, звертаючись до пасажирів не інакше як «дядя Вова» чи «тьотя Лєна». Крім неквапливої їзди (починаючи з Уралу, швидкість руху навряд чи дуже перевищувала людську), запам'яталися ще й безкраї сибірські пейзажі за вікном. Краса неймовірна!
Завжди гублюся, коли просять порадити якесь місто чи країну для мандрівки.
Усе залежить від людини. Якщо це мої друзі або знайомі, то мені бодай приблизно відомі їхні інтереси і смаки. Незнайомим людям можу порадити тільки одне: подорожуйте.
Фото novomediaforum.org
З поїздок я, як щось комусь і везу, то це напої.
Найбільше я не розумію нескінченного фотографування, шопінгу і гонитви за сувенірами, які не надто й потрібні. Ну справді, близькі та рідні люди набагато більше зрадіють вашим розповідям про подорож і тому, як чудово ви витрачали там гроші, ніж непотрібній статуетці, яка покриється пилом. З поїздок я, як щось, комусь і везу, то це алкоголь. Хочеться вірити, що, крім гарного настрою, я привіз ще й трохи того повітря і тієї атмосфери в пляшці.
Не можу сказати, що ніколи більше не поїду в якусь країну або місто.
Я ніколи не розчаровуюся в нових місцях. Узагалі намагаюся перед поїздками не забивати свою голову чужими кліше або стереотипами на кшталт «Париж уже не той, він брудний, там повно мігрантів». Це місто я, до речі, просто обожнюю. Воно прекрасне навіть своїми «проблемами», бо вони – невід'ємна його частина, його особливість. А щоб полюбити Париж, потрібно хоча б раз прогулятися не тільки туристичними стежками, адже буквально все місто – це дивовижне поєднання фантастичних пейзажів, цікавих місць і людей. Не варто, опинившись там, згадувати класика, який прорік «побачити Париж і померти», а ти все не можеш зрозуміти, чому і де тобі треба вмирати. Відкривайте це місто по-своєму.
Фото pinterest.com
Моєю другою домівкою могла б стати практично кожна країна, де відчуватиму себе вільним і матиму можливість робити те, що люблю.
Напевно, я космополіт і зміг би жити всюди, тому конкретно сказати, мовляв, ось це місце може бути моєю другою Батьківщиною, мені складно. Непогано було б пожити в Берліні – він живий, це арт-столиця світу, і там постійно щось відбувається. Португалія – чудова і стильна країна, ще й океан там є. А взагалі, ви коли-небудь бачили індійські пейзажі? Це ж ніби читаєш Кіплінга, і все не тільки в голові, але й навколо тебе. Ні, я поки не знаю, де хотів би жити...
Про пляжі
Мені нема чого розповісти про відпочинок у лежаку біля басейну з перервами на їжу та випивку за системою «все включено». Я просто жодного разу так не відпочивав.
Найдивовижнішу страву я куштував в Італії.
Якщо чесно, я не великий гурман, але одного разу десь на трасі поблизу Рима мені випало покуштувати пасту в якомусь невеликому та затишному мішленівському ресторані, і я її досі не можу забути. Її вартість, назву чи інгредієнти не пригадаю, але точно пам'ятаю, що смачнішого я нічого не їв. А взагалі мені здається, якщо ти сидиш у кав’ярні, скажімо, в Іспанії, то неважливо, що ти їси якусь звичну страву, приміром, яєчню, як у себе вдома – навколо все одно Іспанія, і кайф у цьому.
Фото pinterest.com
Найбільше мене вразило, що Європа – це не біле та чорне з корінним населенням і проблемними мігрантами, а єдиний механізм.
Одного разу ми з другом випадково потрапили в турецький квартал Відня. Це була одна з перших поїздок, ми почувалися некомфортно, бо в той момент у кварталі влаштували облаву на приїжджих. Так ось, коли ми могли потрапити під гарячу руку, нас захистили, пояснивши місцевим, що ми туристи і «не понаїхали», та й узагалі до їхніх розборок жодного стосунку не маємо. Потім нам допомогли успішно вибратися з району. Геть усюди є і погані й гарні люди. Це банальна, однак істина.
Одне з останніх місць, де я побував, була Ісландія. Давно хотів відвідати цю країну.
Фото star-magazine.ru
