Національний день сендвіча в США
Адже сендвіч (сандвіч) - це, по суті, бутерброд - дві скибочки хліба або булки, між якими покладена будь-яка начинка (це може бути м'ясо, риба, ковбаса, сир, джем, арахісове масло, зелень або будь-які інші інгредієнти). До речі, звичайний бутерброд можна назвати «відкритим» сендвічем. І свою історію сендвічі як страва (без назви) веде з незапам'ятних часів.
Відомо, що ще в 1 столітті іудей Хіллел Вавілонянин (який вважається учителем Христа) ввів пасхальну традицію загортати суміш з подрібнених яблук і горіхів, змішаних зі спеціями, в шматок маци. Ця їжа уособлювала страждання єврейського народу. А в середні століття існувала традиція подавати тушковане м'ясо на великих шматках черствого хліба, які в процесі вживання їжі просочувалися соком, що було дуже ситно і дозволяло заощадити на м'ясі. Зустрічаються в літературі й інші приклади, але своє ім'я «сендвіч» це блюдо отримало, як свідчить легенда, у 18 столітті.
Настільки звучне ім'я воно отримало на честь Джона Монтегю (1718-1792), 4-го графа Сендвіча, англійського дипломата і державного діяча, Першого лорда Адміралтейства. До речі, його ж ім'ям названі і Південні Сандвічеві острови, відкриті Джеймсом Куком під час його третього кругосвітнього плавання.
Згідно з найпоширенішою версію, «сендвіч» був «винайдений» Монтегю заради швидкого перекусу під час карткової гри. Так, на жаль, все так банально. Граф був завзятим гравцем і міг проводити за гральним столом практично добу. І, природно, коли був голодний, йому приносили поїсти. Саме в ході такої багатогодинної гри суперник, що програв, в запалі, звинуватив графа, що він своїми брудними пальцями «кропить» карти. І ось, щоб більше такого не траплялося, граф наказав своєму слузі подати шматок ростбіфа, покладеного між двома скибками хліба. Це дозволило йому продовжити гру, не перериваючись на перекус, але і не забруднивши карти. Всім, хто був тоді свідком такого рішення, воно дуже сподобалося, і незабаром такий оригінальний бутерброд «як у Сендвіча», або «по-сендвіцьки», став вельми популярним у місцевих завзятих картярів. Так народилася назва «нової страви», яка змінила кулінарний світ. Адже вважається, що так з'явився фаст-фуд.
