Каламая: перша лінія естонського авангарду

Безтурботна богемна Каламая слугує задзеркаллям Старого Таллінна, строго розкресленого по клітинках бездоганного тевтонського орднунгу. Хочете відпочити від напруженого графіка екскурсій, шалених цін і полчищ туристів – прогуляйтесь трамвайними рейками від вежі Товста Маргарита до Балтійського вокзалу. Через півгодини перед вами замайоріють непевні ряди дерев’яних будинків найбільш артистичного району естонської столиці.

Про невелике поселення на березі Рибної гавані вперше згадано у хроніках магістрату 1374 року. Імовірно, клювало добре: назва кварталу у перекладі означає «Дім риби». Спочатку місцеві жителі розпродавали свій улов прямо з човнів, а у XVстолітті в Каламаї відкрився перший рибний ринок в країні. Славетну традицію відновили 2010 року – кожної суботи жваві рибачки із довколишніх сіл везуть на пристань Каласадама поклажі, повні тріски, салаки, лосося і вугрів, тримаючи напоготові свіжі байки і плітки.Фото toolbox.estonia.ee

Наприкінці позаминулого століття на неосвоєних прибережних пустищах задиміли фабрики і заводи. У поселення потягнувся робочий люд, котрий попервах прописувався прямо на причалі, ховаючись від дощу і вітру під перевернутими баркасами. Незабаром місць під човнами стало не вистачати, і муніципальній владі довелося зайнятися вирішенням житлового питання.

Малоповерхові будники, зведені для пролетарів за розпорядженням міського голови Вольдемара Лендера на початку минулого століття, визначили сучасний вигляд району. Стара будівля «лендерівського» типу виглядає як простий зруб з коморою і кам’яними сходами, прихованими в дерев’яній стіні. Пізніше, в двадцяті роки, з’явилася вдосконалена форма проекту – «талліннський будинок» з двома симетричними крилами, об’єднаними пожежобезпечними сходами із місцевого плитняку. У підвальних приміщеннях часто розташовуються міні-пекарні і затишні домашні кафе. Ситні страви готують тільки із свіжих органічних продуктів, а інгредієнти веганського меню ростуть прямо у палісадниках під вікнами.Фото followthathorizon.com

Краєзнавці вбачають у Каламаї один із найбільш ранніх зразків масової забудови, хоча будівлі ще не вповні типові, на фасадах зустрічаються еркери і мезоніни. В одному з таких теремів на вулиці Вабрику під номером 41 мешкав Сергій Довлатов, чекаючи дозволу на виїзд за кордон.

Недороге стильне житло в історичному районі з неформальною атмосферою приваблювало талановиту молодь і обдарованих людей з артистичною жилкою. Покинуті промислові об’єкти радянської пори відразу знайшли своє застосування, трансформувавшись у богемні сквоти і відкриті творчі простори, а місцеві традиції добросусідства і взаємовиручки сформували вкрай сприятливий клімат для креативних стартапів.Фото life.hooliganhamlet.com

Знамените містечко майстрів «Теллісківі» дав путівку в життя багатьом іменитим дизайнерам, виховавши покоління свідомих покупців, спроможних оцінити самобутність і тонку енергетику рукотворних виробів. Авторські студії виставляють на продаж дизайнерські прикраси, предмети інтер’єра і декору, одяг і аксесуари ручної роботи. Звідси важко піти без покупки, адже розцінки тут майже вдвічі нижчі, ніж у Старому місті, а сувеніри виробляють із екологічно чистих натуральних матеріалів.

У перерві між шопінгом відвідувачі долучаються до кулінарних традицій народів світу в стильних лофтах і дегустують ексклюзивні сорти пива у барі «Пудель». Вечорами у ремісничому містечку запалюються неонові вогні дискотек, а по суботах шанувальники старовини відводять душу на блошиних ринках.Фото followthathorizon.com

Колишня електростанція на вулиці Пих’я, увічнена в культовому фільмі «Сталкер», прихистила арт-центр «Культурний котел», організований на підтримку діячів сучасного мистецтва. Приміщення котельної з оригінальним устаткуванням переобладнано в концертний зал із незалежною студією звукозапису, а у підсобках відкрито воркшопи художніх ремесел. Ззовні до будівлі підбігають вернісажні алеї дендропарку PADA, відомого запальними фестивалями і ранковими уроками йоги.

Найдивовижніша доля, либонь, у Батарейної в’язниці, що наступає на Каламаю зі сходу. Гарматна батарея, збудована 1840 року, замінила на посту штатний пенітенціарний заклад в Тоомпеа, спалений революційними матросами. Після розформування колонії похмура монументальна будівля отримала статус вільного музею. У лабіринтах тюремних коридорів розігрують запаморочливі квести, а відставний начальник табору водить сюди екскурсії, гордо демонструючи барвисті графіті на стінах і фантастичні інсталяції в камерах, залишені невідомими художниками.Фото nordicexperience.com

Північна стіна фортеці тішить фотографів метафізичними пейзажами промзони, що бувала у бувальцях, вона плавно перетікає в лісопарк, розбитий на місці старовинного цвинтаря. Шукаючи порятунку від невеселих роздумів у циклах вічного оновлення природи, ландшафтні проектувальники оточили хрести й осколки могильних плит весняними квітами і запашним різнотрав’ям. Задум виявився вдалим – Каламайський парк надзвичайно популярний у всьому Таллінні.

Ексцентричний простір креативу стирає кордони між бізнесом, мистецтвом і відпочинком, утверджуючи яскравий стиль життя, що не знає відчуження і нудьги. Успішно переживши смутні часи, Каламая дивиться у майбутнє з надією, приміряючись до лаврів естонського Кадакеса. Можливо, звивистими вуличками зараз бродить у пошуках своєї музи новий Сальвадор Далі?

Головне фото thebrokebackpacker.com