"Бути вдома значить відчувати себе в безпеці". У Києві вшанували пам'ять Ясіра Арафата
На заході був широко представлений дипломатичний корпус мусульманських країн в Україні, а також дипломати інших дружніх з Палестиною держав, серед яких Надзвичайні і Повноважні Посли Туркменістану, Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Македонії, Саудівської Аравії, Марокко, Сирії, Судану, Катару, Таджикистан, Пакистану, Туреччини ,. Крім того, на вечорі пам'яті Ясіра Арафата були присутні представники духовенства, громадських організацій, діаспор, ЗМІ.
Ясір Арафат народився 4 серпня 1929 року в Єрусалимі, за іншою версією в Каїрі, він був п'ятою дитиною в сім'ї торговця тканинами з Гази. При народженні він отримав ім'я Мухаммад Абд ар-Рахман Абд ар-Рауф аль-Кудва аль-Хусейні, але в молодості змінив його на нинішнє - Ясір Арафат (Ясір означає «легкий»). Ясір Арафат закінчив інженерний факультет Каїрського університету.
У 1956 році, беручи участь у відбитті наступу англо-французько-ізраїльських сил на Суецький канал його вперше побачили в традиційній бедуїнській головній хустці (куфії), який до кінця його життя став символом палестинського опору. У цьому ж році Арафат переїхав до Кувейту, де на той час сформувалася активна палестинська громада. Там він зайнявся будівельним бізнесом, в якому досяг успіху. Але його справжнім покликанням стала палестинська революція. Він вирішив для себе, що «Палестину зможуть звільнити лише самі палестинці» і розраховувати на допомогу інших арабських країн не варто.
Через рік в Кувейті він брав участь у створенні, а потім і очолив «Рух за звільнення Палестини» (ФАТХ). Спочатку група називалася «Хатф», але ця абревіатура нагадувала арабське слово «поразка», і тому воно стало писатися навпаки. Так в 1959 році виник «Фатх» («завоювання», «перемога»). У 1964 році за сприяння Ліги арабських держав була створена Організація визволення Палестини (ОВП) як політична організація, що об'єднує всі організації палестинського опору, які прагнуть до загальної мети «визволення Палестини і створення незалежної палестинської держави».
2 квітня 1989 року генеральною радою Палестинської національної ради (ПНР) Арафат був обраний президентом палестинської держави і в липні 1994 року повернувся в Палестину.
13 вересня 1993 року Ясір Арафат і прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін після тривалих секретних переговорів підписали «угоду Осло», згідно з якою ООП зобов'язалася визнати право Ізраїлю на мир і безпеку і припинити терористичну діяльність. У результаті угоді була створена Палестинська національна адміністрація (ПНА), що отримала контроль над частиною Західного Берега р. Йордан і Сектором Гази.
У 1994 році Ясіра Арафата разом з Іцхаком Рабіном і главою МЗС Ізраїлю Шимоном Пересом була вручена Нобелівська премія миру за зусилля щодо досягнення миру на Близькому Сході.
У 2004 році здоров'я Арафата різко погіршилося, восени того ж року у важкому стані він був доставлений до Парижа, в госпіталь Персі. Увечері 4 листопада Ясір Арафат впав у кому і, не приходячи до тями, 11 листопада 2004 помер. У Арафата залишилася вдова Суха Арафат (Тауїль), вона була радником Арафата з економічних питань. Заради чоловіка православна християнка Суха погодилася прийняти іслам. У 1995 році у Ясіра і Сухі Арафат народилася дочка Захва, названа на честь матері Арафата.
Про те, як пройшов вечір пам'яті палестинського лідера, дивіться у нашій галереї:
