Молдавський фенікс або ласкаво просимо до Бєльців!
Алея класиків, архітектурна композиція Національного театру ніби переносить у радянську добу. Але це тільки на перший погляд, адже історія міста сягає набагато глибше, долаючи бар’єр різних епох більш як п’яти століть…
Історія міста розпочалася далекого 1421 року. У ті часи воно належало княгині Мазоветській, дружині молдавського володаря Олександра Доброго. Неодноразово погано укріплене поселення спалювали дотла, але воно, ніби Фенікс, знову і знову відроджувалося з попелу. У період з XVI по XVIII століття невелике містечко належало турецькому султану, а на початку XIX століття ця частина Бессарабії перейшла під російську юрисдикцію. До слова, саме тут Олександр I отримав радісну звістку про народження спадкоємця, майбутнього імператора Російської імперії Олександра II і на честь знаменної події присвоїв на той момент невеликому поселенню статус міста.
Фото pinterest.com
Перебуваючи на перехресті важливих економічних магістралей Бессарабії, Бєльці поступово виростали і ставали великим торговим центром. За радянської доби місто славилося своєю промисловістю, а 1994 року, через три роки після проголошення незалежності Молдови, йому було присвоєно статус муніципія.
Сьогодні ж Бєльці по праву вважають другою столицею держави. Розкинувшись на березі річки Реут, місто буквально складається з води: Міське, Комсомольське і Цегляне озера обіймають горбисті рівнини місцевого степу. Це місто заворожує своїми красотами, незважаючи на невелику площу. Зелена частина поселення, що складається зі скверів і міських парків (Центральний, парк Перемоги, Андрієш), з відкритими обіймами зустрічає любителів прогулятися на природі. До речі, тут також частенько проходять ярмарки і виставки, що приваблюють своїм національним колоритом – прилавки буквально ломляться від ручних виробів, аксесуарів, ласощів і напоїв.
Фото webxs.net
Але давайте не затримуватися біля «ярмаркових рядів», а перемістимося на пішохідну зону, котра розкинулася в центрі муніципія. Довга вулиця охоплює духом свята: в цій частині міста звикли відпочивати місцеві жителі, насолоджуючись різноманітними зустрічами, заходами і концертами. Вповні відчути музичну феєрію можна на наймасштабнішому пісенному фестивалі Східної Європи «Кришталевий лелека», котрий відбувається тут щовесни.
Читайте також: Час їхати в Кишинів!
Прогулюючись далі центром міста, туристи потрапляють на Алею класиків, що запрошує поглянути на пам’ятники відомим молдавським письменникам Міхаю Емінеску, Іону Крянге і Григоре Вієру.
Шанувальником архітектури буде особливо цікаво відвідати храм Святого Григорія Просвітителя - апостольська церква, споруджена в середньовічному вірменському стилі, що і виділяє її серед інших конструкцій міста. Будівництво храму велося з 1910 по 1914 рік на кошти представників вірменської громади міста. Як автор проекту і головного архітектора був запрошений відомий в той час зодчий Олександр Красносельський, виходець з України, який деякий час працював в Бєльцях міським архітектором. Церква побудована в стилі середньовічної традиційної культової архітектури Вірменії, її прототипом виступив знаменитий собор, розташований в місті Ечміадзині. Висота церкви досягає 17 метрів, її зовнішній вигляд характеризується збалансованістю і простотою форм, не позбавленої витонченості.
Фото majorfonskrip.livejournal.com
Розташований також в центрі міста Національний театр імені Васіле Александрі познайомить глядачів зі справді молдавською і румунською творчістю. Цей театр входить в число лідерів, що займаються постановками національної драматургії, адже весь репертуар театру складено на основі текстів, написаних авторами з Молдови та Румунії.
Фото en.wikipedia.org
Головне фото jacquelinemhadel.com
