RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Знай наших: Серж Лифар

Знай наших: Серж Лифар

Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.

Як усе починалося

На відміну від більшості дітей, які приходять до балетної студії, коли їм ледь виповнюється п'ять років, Сергій почав займатися в шістнадцять. Доволі пізно, та, як бачимо, вік талантові не перешкода. Батьки вважали, що їхній син має стати знаменитим співаком – недарма його вокальні дані викликали заздрість серед інших учасників хору, в якому він співав. Сам хлопчик серйозно захоплювався акторською майстерністю і таки переконав батьків, що театр потрібен йому як повітря. Отже, у 12-річному віці Сергій Лифар уперше потрапив до Київського драматичного театру опери і балету. Згодом були заняття в київській студії Броніслави Ніжинської, які привели його... в Париж!Serzh-Lifar.jpegФото artefact.org.ua

Російський балет С. Дягілєва здавався справжньою мрією. Щоправда, на шляху до здійснення заповітного бажання Сергієві довелося пройти крізь певне випробування. Перетинаючи кордон, він натерпівся страху: залишати батьківщину довелось нелегально. Як згадував сам артист у мемуарах, на кордоні в нього вистрілили, і його було поранено.

Утім, доля винагородила молодого артиста балету за його працьовитість і відданість своїй справі. На нього таки звернув увагу сам Сергій Дягілєв. Він якраз шукав заміну Вацлаву Ніжинському – і зробив вибір на користь Сержа. Однак київської підготовки було замало, і Дягілєв відправив Лифаря вчитися до Італії, порекомендувавши звернутись до викладача, танцівника-віртуоза Енріко Чекетті, а також не проминути увагою Анну Павлову.

Українець до кінця

Що було далі, відомо кожному закоханому в мистецтво. Сержеві знадобилось усього декілька років, щоб полонити серця французької публіки. Проте в рідній країні його ім'я незаслужено було забуто. У радянських книжках поряд з ім'ям Лифаря стояв ганебний ярлик «зрадник батьківщини». Артиста оцінив увесь світ, крім тих, кому слід було пишатися видатним земляком. До слова, сам Серж Лифар від свого коріння не відмовлявся і завжди підкреслював: він – українець. У листі, адресованому коханій дружині, підписувався так: «українець до кінця».Серж-Лифарь-из-Киева.-Знаменитые-балеты.pngФото pochemuha.ru

Якось Шарль де Голль, щиро цінуючи вагомий внесок Сержа Лифаря у французьку культуру, запропонував тому зробити французький паспорт. Однак артист відмовився, не побоявшись вимовити сміливі слова: «Я ніколи не був і не буду французом, адже моя батьківщина – Україна». Разом з тим у Франції Серж Лифар поставив понад 200 балетів, а також заснував Інститут хореографії при Гранд-опера.

Ба більше, йому вдалося змінити ставлення до балету загалом. Адже раніше танець не вважався повноцінним жанром у мистецтві. Балет було заведено показувати після гучних оперних прем'єр, щоби продовжити захоплення публіки після вистави, не вбивши посмаку. Після заснування інституту хореографії в Парижі Серж Лифар домігся рівноправності. Відтепер на балет перестали дивитися як на мистецтво нижчої касти. А з 1955 року в Паризькому університеті Сорбонна з'явився новий курс, який додав балету наукової основи. Лифар пропонував студентам вивчати історію і теорію танцю. Відтак у Сорбонні майбутні артисти балету могли здобути прекрасну підготовку.gettyimages-613458352-1024x1024.jpgФото gettyimages.com

Серж Лифар дбав про дисципліну. Щойно на сцені розпочиналося дійство, двері зачиняли. Хореограф був певен: тому, хто не може вчасно прийти на балет, не місце в залі. Це стало несподіванкою для публіки. Театр перестав бути приводом на інших подивитися й себе показати. Чоловіки більше не влаштовували тут застіль, а жінки не демонстрували розкішних шат. Змістився вектор – з поважного глядача на талановитого артиста. Ба більше, всі учасники вистави рівні, вважав Лифар. Немає сенсу виділяти когось одного, адже гарний не той артист, котрий виконує роль, а той, хто грає виставу. Тому Лифар прибрав як зайвий вихід на біс, а також просив глядачів не приходити з квітами.

Французький шик вабив артистів будь-якого рівня. Актори мріяли отримати хоч дещицю тієї слави, якою міг похвалитися Серж Лифар. Однак знаменитий митець відчайдушно сумував за батьківщиною. До Києва він зміг потрапити лише через сорок років після того, як перетнув кордон. Перед ним постало сумне видовище. Милий серцю дім давно був без світла. Прийшовши на цвинтар, Серж опустився на коліна перед батьківською могилою... У своїх спогадах він так описав момент відчаю: «Від гіркоти і болю я впав на коліна. І сказав їм: «Це я, ваш Сергій, ваш Сергунчик. Я танцював по всьому світові, але ви, найближчі люди, ніколи не бачили цього...»

Замальовки та увертюри

Мало хто знає про те, що артист був ще й художником. Та це й недивно. Серед його друзів були такі великі особистості, як Пабло Пікассо, Жан Кокто, Марк Шагал... Ці видатні майстри створювали сценографію в постановках Лифаря.IMG_3922_copy_l.jpegФото 1stdibs.com

Мистецтво для Сержа завжди було на п'єдесталі, тому, покинувши театр у 65 років, майстер почав малювати. Нове діло виявилося чимось більшим, ніж просто захоплення. Лифар виробив власну техніку, написав чимало картин, і, хоча імениті друзі захоплювалися ним, сам маестро був досить скромним. «Я не художник, а тільки хореограф, котрий малює». Йому аплодували Канни, Монте-Карло і Венеція, які бачили безліч майстрів на своєму віку. А сам художник до кінця своїх днів залишався вірним лише одній музі – його величності Мистецтву. Перед смертю Серж попросив букет білих лілій. Чому саме їх? Лілії нагадували про роль принца Альберта в балеті «Жизель»...

Головне фото pinterest.com

Вам це буде цікаво:
Абатство Мон-Сен-Мішель: побачити і закохатися
Уявіть собі величну картину: посеред безкраїх хвиль раптом нізвідки перед вашим оком виростає стародавня таємнича споруда – бенедиктинське абатство, що височіє на самісінькій вершині скелі… А довкола острова, на якому воно розташоване, вирують потужні відпливи і припливи, стрімкість яких багато хто порівнює зі швидкістю коня, що мчить галопом. Навіть Віктор Гюго не міг стримати захоплення від подібного пейзажу, назвавши Мон-Сен-Мішель «пірамідою в океані».
ВІДЕО: Дивовижні міста на скелях
Наші міста буквально переповнені бетоном, склом і пластиком. Але якими б надміцними якостями не володіли будматеріали, іноді кращий фундамент - сама природа. Сьогодні в фокус OUTLOOK потрапили міста, побудовані «в» і «на» скелях.
Історія однієї вулиці: проспект Дмитра Яворницького
Матеріалом про головну вулицю міста Дніпра, проспект Дмитра Яворницького, ми продовжуємо наш цикл, присвячений історіям вулиць. Проспект Дмитра Яворницького – це не просто центральна і найважливіша вулиця Дніпра, він є ще й уособленням багатовікової історії міста.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Візит дипломатів до міста Острог
У суботу, 23 лютого 2019 року, Надзвичайні і Повноважні Посли іноземних держав, представники дипломатичних місій, міжнародних організацій, Державного управління справами Президента України та Міністерства закордонних справ України відвідали центр зародження та розвитку української освіти – місто Острог – за організаційного сприяння й участі Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв у співпраці з Національним університетом «Острозька академія».
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
На валізах: Олег Борщевський
Олег Борщевський – відомий режисер, сценарист і кліпмейкер. З-поміж його робіт – кліпи для «Потапа і Насті», гурту «НеАнгели». «Бумбокс», NIKITA, Тоні Матвієнко і багатьох інших. У милій бесіді він згадав найбільш цікаві місця на карті світу, в котрих побував, поміркував про таїнства подорожей і розповів про особисті розчарування.
Дипломатичний прийом з нагоди національного свята Республіки Сербія
13 лютого відбувся урочистий захід з нагоди головного національного свята Сербії - Дня державності, який відмічається на офіційному рівні з 2001 року і знаменує День початку сербської революції проти Османської окупації в 1804 році.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
ЕКСКЛЮЗИВНЕ ИНТЕРВ'Ю: Пітер Хьоґ: «Немає ніякого дна, є тільки вічне падіння»
Пітер Хьоґ – данський письменник, філософ-лірик. Його називають відлюдником, адже на світських заходах він з'являється вкрай рідко, щоб представити нову книгу. Через усамітнений спосіб життя образ Пітера Хьоґа оповитий легендами. В інтерв'ю OUTLOOK Пітер Хьоґ розповів про те, як пише нові твори, що ховається за його аскетизмом, і поділився уявленнями про світ і людину.
"Україноканадці". Посол Роман Ващук відкрив виставку в Києві
12 лютого в Музеї української діаспори за підтримки Посольства Канади в Україні відкрилась виставка, присвячена українській діаспорі у Канаді. Метою проекту є відображення для загалу життя українських канадців, їх невпинну роботу у новій країні та вклад, який вони вносять щодня.
Вічна любов. Пам’ятники коханню в Україні
Скільки важить кохання і чи можна виміряти його обсяг? А чи має воно центр ваги і як поводиться у спеку та в снігову заметіль? Певна річ, кохання ефірне і радше нагадує шалених метеликів, що несамовито танцюють у животі. Однак люди, котрі особливо глибоко відчувають, навчилися «творити кохання» і передавати його сенс у камені, дереві, металі для інших.
From Київ with торт
Київські аеропорти, вокзали та автобусні станції мало відрізняються від аналогічних об'єктів в інших великих містах. Та це лише на перший погляд. Якщо ж придивитися до пасажирів трохи уважніше, в руках у кожного третього можна побачити круглу біло-зелену коробку. Саме в ній міститься сувенір на згадку – знаменитий «Київський торт».
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Знай наших: ДахаБраха
Їхня пісня Sho Z-Pod Duba звучить у серіалі «Фарго» і рекламному ролику з Девідом Бекхемом, тайські школярки вчать «Колискову» на уроці музики, а концерти гурту з нетерпінням чекають по всьому світу. Продовжуючи серію надихаючих історій про талановитих українців у рубриці «Знай наших», Outlook розповідає про найбільш самобутній і популярний за кордоном український колектив «ДахаБраха».
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Знай наших: безперервна музика Любомира Мельника
Музика завдовжки у вічність або, іншими словами, Continuous music – жанр, який викликає гучні суперечки в професійних колах. Любомир Мельник, канадський композитор українського походження, бачить у своєму дітищі Continuous music продовження класичних традицій. За якими правилами грають його партитури, Outlook розповість у наступному матеріалі рубрики «Знай наших».
«Німецький сад» знову відкрив двері для киян та гостей міста
Посольство Німеччини в України традиційно в вересні організувало день відкритих дверей – «Німецький сад». Кияни та гості міста змогли познайомитись з діяльністю Німеччини в Україні та поспілкуватися з представниками німецьких посередницьких організацій.
Посол Руслан Болбачан: Відносини між Молдовою та Україною набувають нової якості, стають ближчими
На честь 27-ї річниці Незалежності республіки Молдова в українській столиці посольством цієї держави та особисто Надзвичайним та Повноважним Послом Русланом Болбачаном було організовано урочисте святкування.
Посол Гійом Шойрер: Україна зміцнюється і Швейцарія - поруч
Надзвичайний та Повноважний Посол Швейцарії в Україні Гійом Шойрер запросив друзів та партнерів на святкування Швейцарської ночі. У невимушеній атмосфері в заповіднику Софія Київська гості вечора змогли поспілкуватися, налагодити нові контакти та просто насолодитися чудовим вересневим музичним вечором.
Закрити
Outlook facebook page