Південний Гоа очами Кіри Кондратенко

Я годинами сиділа на березі розчуленою…

Я пробула тут два тижні, але цього мало – сюди бажано їхати на місяць. Тут насправді душа відпочиває від всього зайвого…ганяти по дискотеках, екскурсіях, містах, селах, всіляких культурно-історичних місцях – це весело, але від цього насправді ти морально стомлюєшся. От якщо хочеш відновити сили, моральні й фізичні, знайти те місце, в якому ти просто возз’єднуєшся з природою і своїм началом, – їдь на Гоа…
Фото trot.world

Ми прилетіли о третій ранку. Поки їхали з аеропорту в таксі, у машині були навстіж відчинені вікна, і було чутно дивовижний спів птахів. Ледве почало світати, і я побачила перед собою просто сюрреалістичну картину. Небо ще нібито чорне, але воно вже ледь-ледь дає контраст із тим, що бачиш на землі. Пальми, тропіки, чисті звуки природи, жодної активності людей. От ти ще тільки їдеш в авто, а тебе вже заворожує сила природи Гоа.

Коли ми доїхали до готелю, було близько 5-ї години ранку, люди вже потроху почали прокидатися. Я вийшла на вулицю і мало не збожеволіла від розчуленості. Птахи створюють просто неймовірно прекрасне звучання. Такого різноманіття звуків ніде не зустрінеш. Це справді ніби в рай потрапити. Почуття мені важко навіть зараз передати…

Читайте також: Мехенді – замість тисячі татуювань

Я чула океан, але ще не бачила його. Я так до нього бігла, як дитина до мами чи тата, котрих не бачила місяць. Я просто мчала на звук. Океан дуже голосний, а пляжі просто чудові. Вони тут дуже довгі, дуже широкі, дуже чисті. Ти йдеш по піску і в нього просто провалюєшся. Здається, що тут ніде немає навіть пилинки – кругом чудова природа. Іноді, правда, викидає якесь сміття з океану. Але це не вина індійців, це вина всього людства, яке засмічує океани.

Мало людей, іноді проходять індійці, що ніби загубилися у природі. Рідкісні європейці прогулюються берегом у тишині. Узагалі туристи, котрі відпочивають на Гоа не один місяць і справді розуміють, що таке природа, що таке наша планета, мало говорять. Ти просто потрапляєш в чисте місце, розчиняєшся у красі і насолоджуєшся умиротворенням – тобі не хочеться навіть розмовляти, щоб не порушити ці чари. Я не переживала таких почуттів ніколи. Очі дуже широко розплющуються – до тебе приходять різні інсайти.

Першого ж дня Гоа подарував мені відчуття безтурботності і щастя. З мого обличчя взагалі не сходила дитяча наївна усмішка. Забула, коли я взагалі раніше переживала такі емоції.

Клімат

Я була на Гоа наприкінці його туристичного сезону – у травні. Клімат там вологий і спекотний. Наприклад, вдень ходити на пляж не можна, тому що сонце дуже активне. Жодні креми не рятують. Якось ми згоріли навіть, коли вдень сиділи в кафе під тентом. Тобто на пляж слід ходити вранці (до 10, 10.30) або ввечері (після 17). Класно зустрічати світанок на пляжі, приходячи туди о 6-й ранку.Фото tours.statravel.co.uk

Удень час для кафе, їжі і насолоди спекою під укриттям. Уздовж берега дуже багато кафе. Вони такі дуже милі, домашнього типу. Жодного пафосу, жодного глянцю абсолютно. Дуже просто, але водночас красиво і романтично. І всі столики розвернуті до океану. Ми просто замовляли собі каву чи фреш і дивилися на океан. Також мене дуже здивувало те, що у більшості цих кафе є книжкові полиці, де туристи залишають свої книги для майбутніх мандрівників. Але візьміть до уваги: кондиціонери там рідко де бувають. Відмінний варіант – масаж аюрведа. На вулиці, прямо під океаном є такі маленькі намети з пальм – там дарують просто божественний релакс. Цілу годину з великою кількістю олій масують прямо кожний міліметр твого тіла. І коштує це копійки. Година масажу – 400 ларі (приблизно 8 доларів). Не гріх вдень і трохи відпочити в готелі – задрімати годину-другу. Тому що, не маючи звички, від такої спеки дуже хочеться спасти.

Дивіться також: Калькутта – місто великих мислителів і бродяг

Коли спадає спека – це приблизно із 17.00 (щоправда, деякі туристи виїжджають і о 15-й, але мені в такий час було важко, адже +30 для мене вже нестерпно) – можна вийти прогулятися. Поїхати, приміром, подивитися сусідні міста, побродити по Панаджиму (столиці штату), відвідати буддійські храми.

Тут здебільшого прості, але комфортні готелі

Я зупинялася в тризірковому готелі – умови прекрасні. Апартаменти, оточені неймовірною рослинністю. І в кожному номері є балкон з видом на океан. Сади відтіняють сонце пальмами. Кокоси можна рвати прямо з вікна. Вони ось так мало не в номер залазять.

Часто в розпал спеки я брала фрукти, якийсь напій і читала на балконі. Чи просто сиділа і слухала природу. Тут навіть нехочеться ані музику слухати, ні в Інтернет виходити…

До речі, в готелях прямо суперобслуговування. Дуже чисто: в номері прибирають двічі-тричі на день. Весь персонал доброзичливий і відкритий. Узагалі індійці – такий милий і ненав’язливий народ.
Фото thrillophilia.com

Є тут, звісно, і Hyatt, але на Гоа не варто їхати за таким відпочинком. Гоа – це таке місце на Землі, де людина ще може возз’єднатися з чистою природою, при цьому не порушуючи свого комфорту. У тебе нібитоі є готель, звичайні нормальні умови для життя, але ти цілком занурюєшся у природу. Багато хто не хоче їхати в Індію, щоб не спостерігати картини злиденного убогого життя. Але, якщо чесно, я за 8 днів тільки раз побачила бездомного бідного чоловіка. Машин там практично немає, дуже багато моторикш (маленький мотоцикла з кабінкою на двох людей), практично у кожного є мопед – це їхній основний транспорт. За такої спеки просто не захочеш сідати в машину.

Усе тут охайно і симпатично. Звичайно, буває, йдеш вулицею – цивілізація, будинки і все таке, але проходиш 5 метрів – і вже тропіки, а там пальмові хижі стоять, в яких теж живуть люди, що мають всі умови для комфортного життя. Я побачила це так: практично кожен живе там так, як йому зручно і добре.

Тварини в місті

Ще одна особливість Гоа в тому, що там дуже багато собак, їх люди люблять. І вони особливі – дуже грайливі і добродушні.

Про індійських корів багато сказано. Вони справді вільно пересуваються де завгодно, і їх не чіпають. Для мене було відкриттям те, що індійські корови дуже недоглянуті. Їх шанують як священну тварину, але до них люди якісь дуже байдужі. Їх ніхто навіть не годує. Це нормальна картина, коли корова жує всілякий непотріб, дістаючи його зі сміттєвого бака. От особисто мені на них жаль було дивитися.

Читайте також: Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав

Що неодмінно варто скуштувати?

Там так багато фруктів… Неодмінно накупіть, чого тільки зможете, і завантажте холодильник у готелі – відмінна ідея для перекусів. Кокоси продають на вулицях на кожному кроці за долар. Їх відразу для тебе розкривають – гуляєш і п’єш через трубочку. Це дуже смачно й ідеально тамує спрагу. Тільки шукайте холодні кокоси.

Ще обов’язково скуштуйте на Гоа тростиновий сік. На вулицях стоять спеціальні машини, в яких його продають. Дуже корисний напій густого зеленого кольору.Фото goaexperience.co.uk

Привила шопінгу

Перше. З індійцями на ринку завжди слід торгуватися. У жодному разі не купуйте за тією ціною, яку вони називають першою. Як мінімум можна купити втричі дешевше.

Друге. Мені було дуже до вподоби і здивувало, що у всіх магазинах у них на державному рівні товари проіндексовані єдиною ціною. Кожен товар, нехай навіть коробка із сірниками, проіндексована на виході з виробництва. Там немає такого поняття, як конкурентний розвиток економіки. І за цим суворо стежать: більше за вказане на індексі ніхто ніколи не платить.

Але моя головна порада майбутнім туристам: їдьте на Гоа з великою порожньою валізою. Майте на увазі: звідти будете повертатися з величезними запасами речей і косметики.Фото nomadicweekends.com

Найкращий шопінг тут на нічних маркетах

Нічний маркет – це величезний ринок. Його навіть за цілу ніч ледве обійдеш. На цих маркетах багато різних концертів. Загалом захід схожий на веселий фестиваль.

З-поміж продавців я бачила багато наших слов’янських людей а-ля хіпі. Вони лишилися там жити і, щоб заробити гроші, продають туристам свої «вироби». Це, наприклад, хороший дизайнерський одяг. Дуже дорого, між іншим, коштує.

Та головне – на таких маркетах море найцікавіших індійських речей, оскільки в Індії сильно розвинена текстильна промисловість. Приміром, в Індії шиють знаменитий бренд Desigual. Там його речі можна купити за копійки. Наприклад, я придбала шкіряні в’єтнамки всього за 200 рупій – це по суті 2,5 долара, якісну косметику аюрведа.

Рибне питання

Здавалося б, у тамтешніх ресторанах має бути великий вибір риби. Насправді її важко знайти в меню, і, якщо є, то дуже дорого. Але вихід є. якось ми просто взяли напрокат скутер і поїхали зранку на рибний ринок. Він на Гоа один – його всі знають. Тому просто спитайте дорогу в когось із місцевих. Там, звичайно, запах стоїть дуже неприємний, але можна дуже добре скупитися. Ми накупили тигрових креветок, крабів та іншого й віднесли в ресторан, в якому часто обідали, щоб нам це приготували. Щоправда, це теж коштувало недешево – близько 1500 рупій, але воно того варте.Фото edition.cnn.com

Місце для приємної вечері

Найкращий ресторан на Гоа для мене – «Harmony». Заснований тибетцями, він поєднує тибетську й індійську кухні. Цей ресторан настільки припав мені до душі, що я мрію відкрити такий у Києві. Усе, що там було – це любов.

Сам він схожий на сад – усе відкрито, оточено красивою тропічною рослинністю і пальмами. Немає взагалі жодного навісу. Всюди стоять свічки, дуже приємне продумане освітлення. Кухар працює при тобі. За цінами це не бюджетний заклад. Якщо перекласти на наші гроші, то хороша вечеря коштує приблизно 600-1000 гривень на людину.

Адреса: Calangute Candolim Sinquerim Rd, Gauravaddo, Calangute, Goa 403515, Індія.

Головне фото onlinetours.ru