RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці

Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці

Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.

Перше враження – це шок. Коли потрапляєш до Бельгії – це одразу вау! Усе так чистенько, інфраструктура надзвичайно розвинена. Міста тут дуже гарні – парки, вулиці, будинки... Неймовірні споруди сучасної архітектури вражають. Також багато старовинних та історичних будівель – усе доглянуте, відреставроване. Що й казати, краси тут удосталь. Але згодом від цього всього стає якось нудно... Мій хлопець каже: так, моя країна гарна, як музей, але в музеї жити не надто комфортно.

Безліч барів, кафе, ресторанів, проте люди в основному тусуються кулуарно. Усі цікаві вечірки відбуваються в закритих будинках. А щоб просто вийти на вулицю і піти у відрив, такого немає. У Бельгії всі ходять одне до одного в гості, причому за домовленістю: коли ми прийдемо, що ми принесемо, що будемо пити, їсти тощо. У тусовці, в якій я була (а це досить велика кількість різних людей), навіть мови не було, щоб піти в нічний клуб. Бельгійська молодь любить фестивалі та закриті тусовки.travel-to-belgium.jpgФото lundaekonomerna.se

Ми їздили на щорічний фестиваль DourFest, який проводять у середині липня на кордоні Бельгії та Франції. Він величезний, там збирається море людей. Безліч музичних напрямків, 6 різних сцен, ти потрапляєш у такий собі звуковий хаос серед поля. Пилюка там стояла стовпом під 2 метри, я нею так надихалася, що декілька днів відходила. А бельгійці від такого у захваті. У них в країні все настільки чисто, красиво і впорядковано, що вони, виїжджаючи в поле і тусуючись у місиві, отримують неабиякий кайф.

Смотрите также: Спа: голосна слава тихого бельгійського містечка

Мене зачарували бельгійські бабусі. Вони всі такі доглянуті й привабливі – не бабці, а справжні пані, модні та стильні. Ось у барах і кав’ярнях якраз багато бабусь і людей середнього віку. Вони можуть собі це дозволити без питань.

У центрі Брюсселя стоїть Церква святого Миколая, а довкола збираються величезні юрби. Цей рух називається «54». Поблизу храму повно ресторанів і кав’ярень. Міська ж адміністрація хоче прихопити ласу ділянку землі, щоб далі розвивати там прибуткові туристичні заклади. А молодь цей шмат відбиває собі. Адже для неї це простір неформальної тусовки.59436ae4704b97fd1590851b7681687c.jpgФото pinterest.com

Розвага вихідного дня. Одного разу Вімова мама запросила мене на велосипедну прогулянку. Виїхали ми з нашого міста з мамою, тіткою та їхніми подружками, їм усім за 60 років. Виявилося, що запланований маршрут становить 64 км туди й назад. Я хоч і люблю кататися на велосипеді, та вже невдовзі страшенно втомилася. Вони кажуть: ти не хвилюйся, дістанемося кінцевої точки, побачиш цю красу – весь біль мине. Ось ми приїжджаємо – і там звичайний пейзаж на зразок нашого берега Дніпра. А мої супутниці в такому захваті! Тобто для них ця незаймана природа «без втручання цивілізації» і є насолода. І якщо десь залишився такий куточок, то це вже дивовижний заповідник, відвідати який їздять спеціально.

Бельгійці переважно планують свої вихідні – поїздки на велосипедах, розважальні мандрівки в довколишні міста тощо. Вони живуть забезпеченим розміреним життям, тому у вихідні буквально вишукують, чим би себе зайняти, як цікавіше організувати дозвілля.

У Бельгії неабияк шанують коней. Їх розводять, продають в Емірати (по всій країні є кінські ферми), використовують як транспорт. Заможні люди тримають їх для душі. Також бельгійці захоплюються кінним спортом. У Бельгії я була вражена, побачивши чимало місцевих жителів, котрі пересуваються таким, здавалось би, архаїчним способом, як брички, запряжені кіньми.shutterstock_244096129.jpgФото backroads.com

Здивувала індустрія місць громадського харчування. У нас заклади конкурують в інтер'єрах, дизайні, концепціях – усі намагаються здивувати, привабити, розважити. У Бельгії такого немає. У закладах роблять акцент на їжу. Фантастичних люстр і шикарних диванів там не побачиш. Усе дуже просто. І ось під час прогулянки на велосипедах мені пообіцяли обід у шикарному кафе. Його змалювали як унікальне, бо воно засноване 400 років тому і збереглося у своєму первозданному вигляді донині. Ми приїжджаємо, і я бачу доволі сумнівний заклад. Його підлога – це звичайна земля, де стоять старі благенькі столики. Стільці потрібно було знайти собі самому, бо їх не вистачало.

Бельгійці жадають андеграунду. Скажімо, нині в моді облаштовувати ресторани на місці занедбаних заводів, фабрик... Так ось, у Бельгії все залишають у первісному вигляді – просто ставлять столи та обладнання для приготування їжі. Краса їм уже набридла – вони хочуть чогось незвичайного, іншого.

Смотрите также: Що вони їдять: Бельгія

Загалом мене неабияк здивувало, що в кафе і ресторанах працює чимало людей похилого віку. Тобто тебе може обслуговувати офіціант-дідусь – власник цього закладу. І він трудиться в ньому 30-40-50 років. У Бельгії добре розвинений малий бізнес. І це круто. Сімейні крамнички та всілякі заклади підтримує держава. І мені сподобалося, що люди віддають перевагу саме таким родинним магазинам (нехай навіть це буде дорожче), ніж супермаркету.cafe-at-grand-place-brussels-belgium-1600x1038.jpgФото venue7.org

Бельгійці зазвичай не куховарять удома. Для них нормально привезти/замовити готові страви – і так щодня, а не у виняткових ситуаціях. Переважно це картопля фрі з яловичим або якимось іншим м'ясним соусом, бургери, салати по 3 євро (наприклад, терта морквина без нічого, лимонний сік і трохи солі). А снідають вони пластівцями швидкого приготування, молоком і кавою.

Ціни на продукти тут досить високі. Те, як я звикла харчуватись у нас, а саме: якісний натуральний сир, свіжі овочі та фрукти – тут з розряду розкоші. Продукти такої кількості можна купити тільки на ринку. А вони в бельгійських містах специфічні – бувають лише раз на тиждень. Фермери з околиць з'їжджаються і пропонують натуральну продукцію своїх господарств. І це аж ніяк недешево. Скажімо, гроно винограду – 7 євро, кілограм баклажанів – 3 євро, кіло кабачків – 2 євро. І це найдешевше, що можна купити на продовольчому ярмарку. Аграрії тут процвітають. У Бельгії надзвичайно розвинене фермерське господарство – у всіх добротні, упорядковані садиби, сучасна техніка і, звичайно ж, великі державні дотації.

У крамницях купувати дешевше, але там майже немає натуральних продуктів. До того ж у супермаркетах ти не придбаєш, як у нас, скільки чого захочеш – 200 грамів сиру або 300 грамів полуниці. Усе розфасовано та запаковано окремо – мало не кожен шматочок в обгортці.bruges-brussels-shutterstock_576354439.jpgФото roadaffair.com

Лайфхак від мене: при вході до супермаркету стоять кавомашини з безкоштовним напоєм. Заходиш, береш каву і проходиш в дегустаційний зал, де є величезні чаші із сиром/м'ясом різних видів і цінових категорій, ходиш і куштуєш продукти. Тож загалом можна і там непогано пообідати.

Головне фото sofitel.accorhotels.com

Вам це буде цікаво:
Подорож до Трансільванії: Знакові місця Румунії
Візит до мальовничої Трансільванії схожий на містичну феєрію, яка відбувається наяву. Проте далеко не всі туристи знають, що варто відвідати в Румунії, крім знаменитого замку Бран, легендарної оселі графа Дракули. Тож OUTLOOK цьому зарадить, надавши можливість самостійно вибрати захопливий маршрут, історія якого не тільки здивує, але й, напевно, розбурхає вашу кров.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на травневі свята у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see цими святами! Гайда з нами!
З ківі не пропустять. Митні заборони на вивезення
Туристи з очима, повними сліз від того, що з їхніх валіз витрусили статуетки, черепашки та інші придбані на згадку сувеніри, – явище на митниці звичайне. Щоби вашу мандрівку не затьмарило подібне, OUTLOOK пропонує ознайомитися з добіркою дивних інколи предметів, заборонених до вивезення у різних країнах.
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості. До того ж не більше ніж за 100 доларів!
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі. Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.
Країна з ароматом ладану. Оман
Ця країна відкрилася для туристів лише наприкінці вісімдесятих років, хоча у минулому її портові міста вважали вікном у новий світ. Тепер вона відома як виробник найдорожчих парфумів, світовий постачальник ладану, зберігач мідних рудників, що давали метал для стародавніх цивілізацій!
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться далі.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Закрити
Outlook facebook page