Міжнародний день білої тростини
Історія білої тростини, як символу сліпоти, бере початок в 1921 році. У британському місті Брістолі (Bristol) жив молодий професійний фотограф Джеймс Біггс (James Biggs), який після нещасного випадку втратив зір. Треба було починати нове життя, і він став вчитися самостійно ходити по місту за допомогою тростини. Але незабаром він зрозумів, що на його чорну тростину не реагують ні перехожі, ні водії. Тоді він пофарбував тростину в білий колір. І вона стала помітна. Це нововведення підхопили всі незрячі не тільки Англії, але і всієї Європи, Америки.
У 1950-60 роки по всьому світу почалася широка кампанія з вивчення і роз'яснення питань, пов'язаних з життєдіяльністю інвалідів і людей зі спецпотребами. Особливо соціальна спрямованість в державній політиці того часу проявилася в багатьох європейських країнах і США. В результаті американським конгресом було прийнято рішення про оголошення 15 грудня Днем білої тростини, який вперше відзначили в Америці в 1964 році.
У всесвітньому масштабі Міжнародний день Білої тростини - символу незрячої людини - був затверджений 15 жовтня 1970 року за ініціативою Міжнародної федерації сліпих (International Federation of the Blind). У наступні роки до цього руху приєднувалися все нові країни.
А головна мета сьогоднішнього Дня - ще раз привернути увагу громадськості до проблем незрячих людей, які часом подовгу залишаючись непоміченими, живуть поруч з нами і не бачать всіх фарб навколишнього світу, щоб зрозуміти і прийняти один одного такими, які всі ми є: з усіма перевагами, негативними і позитивними сторонами характеру, складнощами і специфікою.
Тому традиційно до Дня білої тростини в багатьох країнах силами громадських організацій та волонтерів організовуються різні заходи - семінари і зустрічі, тренінги та короткі лекції, широко розповідають всім бажаючим про те, хто такі незрячі, навіщо їм потрібна біла тростина і як їм можна допомогти. Також проводяться турніри і змагання між зрячими людьми, яким спеціально зав'язують очі; в ЗМІ виходять передачі і статті про життя, роботу і успіхи незрячих людей.
