Пляжі й античність – римське передмістя Остія
... котра славиться золотими пляжами, античними руїнами і найдавнішими, багато оздобленими термами. Розповідаємо, чим цікаве це передмістя, і чому його неодмінно варто відвідати, коли будете у Вічному місті.
Сучасна Остія – це два сусідні міста: Остія-Антика і Лідо ді Остія. Перше – найдавніша колонія Римської імперії, в якій повно старовинних пам’яток й античних руїн, а друге – сучасний курорт на узбережжі Тірренського моря з найчистішими пляжами і десятками автентичних барів і тратторій на будь-який смак. Остія-Антика, розташована в гирлі Тибру, була головною гаванню Давнього Риму і фактично першою його колонією. Сюди припливали кораблі з усіх куточків імперії, забезпечуючи столицю не баченими раніше делікатесами. Місто було стратегічно важливим – по-перше, тому що годувало весь Рим, а, по-друге, завдяки йому римські полководці мали змогу контролювати все західне узбережжя, тому Остія, користуючись своїм положенням, швидко багатіла і процвітала. Відтак сюди стала перебиратися римська аристократія, зводячи на узбережжі розкішні вілли й особняки, багато з яких збереглося дотепер.Фото selfguide.ru
Якщо вірити давнім історикам, Остію було засновано в VII столітті до нашої ери царем Анком Марцієм, щоб запобігти проникненню в Рим ворогів через Тибр. Утім, найдавніші археологічні артефакти, знайдені в Остії і її околицях, датуються «лише» IV століттям до нашої ери. За однією з версій, така невідповідність сталася через те, що спочатку Остія була тільки військовим табором і не мала масштабних споруд. Інша версія говорить про те, що стародавня Остія, про яку йдеться в документах, була розташована в іншому місці і поки не виявлена археологами. Як би там не було,що сьоме, що четверте століття до нашої ери сьогодні дають змогу вважати Остію майже ровесницею Вічного міста. А, значить, вона, як і Рим, багата на античні пам’ятки.
Дивіться також: Кожен рано чи пізно приходить до Риму
До Антики можна дістатися приміським потягом буквально за пару євро з центру столиці, витративши на дорогу трохи більш ніж півгодини. Вхід у місто видно відразу – це великі давні ворота, збудовані Цицероном і Пульхром, котрі датовані I століттям до нашої ери. Прямо за ними розпочинається головна артерія Остії-Антики – Decumanus Maximus,викладена блоками з базальту. По обидва боки від неї розбігаються вузенькі вулички, котрі приховують чимало пам’яток: стародавні таверни і готелі, храми, торгові лавки, терми, викладені мармуром і мозаїкою, публічний туалет і навіть некрополь.
Найбільш примітні терми розташовані праворуч від DecumanusMaximus. Вони носять ім’я Нептуна і збудовані за наказом Андріанай Антонія Пія в II столітті до нашої ери. На їхніх стінах добре збереглися мозаїки, що зображають весілля Нептуна і його дружини Амфітріти, а також Нептуна знереїдами і тритонами. Неподалік від них розташований амфітеатр на 4000 глядачів, збудований за Августа. Дивовижно, але він виконує свою функцію і сьогодні: влітку тут відбувається вистави просто неба і міські свята. Щоправда, він вміщає не чотири тисячі, а дві тисячі сімсот, але споруда все ще вражає. Прямо навпроти театру міститься християнська церква, збудована у пам’ять про вбитих християн у другій половині III століття.Фотоaskostours.com
В Остії-Антиці багато храмів, збудованих на честь античних богів, але найбільший розташований на головній площі і називається Капітолій. Його звели за наказом імператора Андріана на честь Юпітера, Юнони і Мінерви. Тут же можна оглянути ще одні терми – теж найбільші у місті. Вони називаються TermodelForo. Утім, на найбільший інтерес заслуговують житлові будинки, склади і комори Остії. Вони розказують про життя містян набагато більше, ніж публічні, хоч і більш помпезні місця. Наприклад, найбагатші остійці жили у п’ятиповерхових цегляних будинках з мозаїчною підлогою. На той час – житлові споруди небувалої висоти, справжні хмарочоси. Але були будинки й простіші – у них одночасно містилися житлові приміщення, склади і бюро. Примітно, що найважливіші склади в Остії будували не на окраїні міста, а в самому центрі, що свідчить про їхню державну важливість. Там зберігали вино, зерно та інші продукти для майбутнього транспортування в Рим. Один із таких складів добре зберігся. Ця невелика триповерхова будівля під назвою HorreaEpagathianaetEpaphroditiana датована 145-150 роком нашої ери, її використовували здебільшого для рідкісних дорогих товарів. У внутрішньому дворику навіть збереглися підлогові мозаїки.Фото itinari.com
Відразу за Антикою розташована зовсім інша Остія – сучасна, розслаблена, вона пахне солоною водою і гарячим піском. Це Лідо ді Остія – затишне курортне містечко «для своїх», де майже не зустрінеш туристів, у місцевих тавернах немає меню англійською мовою, а на пляжах чутно саму лише італійську мову. Недарма римляни називають це місто Лідо ді Рома – тиха гавань для жителів туристичного мегаполіса. На відміну від античної сусідки, Лідо ді Остія була заснована всього лишень 1884 року. Спочатку тут жили самі селяни, але рівно через 40 років з появою залізниці місто стало справжнім курортом, що має небувалий попит серед римлян. Це й не дивно, враховуючи кілометри піщаного пляжу з пологим входом у воду відносно близько від вируючої столиці. Більшість пляжів платні – близько 13-16 євро з людини за шезлонг, парасольку і користування туалетом, але є й громадські. Людей там помітно більше, зате можна розстелити свій рушник і цілком безкоштовно користуватися тим, що дає природа. У ста метрах від моря – десятки різних ресторанів італійської кухні, в яких можна поласувати найсвіжішими і відносно недорогими морепродуктами.Фото romaadhoc.it
Лідо ді Остія не кишить туристичними пам’ятками, але сюди неодмінно варто зазирнути, якщо ви бажаєте відпочити від стовпотворінь туристів і спекотних кам’яних вулиць Рима, скупатися в освіжаючих хвилях Тірренського моря, прогулятися набережною, побачити піщані дюни і Район рибалок із вражаюче затишними будиночками в сільському стилі. Цей рятівний оазис під боком у Вічного міста – чудова можливість за один день розвіятися, побачити і спробувати на смак справжнє італійське життя в глибинці, а увечері повернутися й надалі підкорювати Рим.
Головне фото sedessapientiae.it