Кожен рано чи пізно приходить до Риму
У нові місця я особливо люблю потрапляти зранку: в цьому є щось особливе – прокидатись у потязі чи літаку зі сходом сонця. Цього разу саме так і вийшло – ніжне ранкове проміння грало на пагорбах і виноградниках, ми наближались до Рима. У нашому хостелі буквально за годину-другу встигли поспілкуватись із хлопцями з Каліфорнії та дівчатами з Еквадору. Щирий життєрадісний хост вручив нам 2 мапи і допоміг прикинути невели-кий план на день (бажано, звичайно, робити це заздалегідь, однак часто лише 10-хвилинна розмова з місцевими ефективніша, ніж кількагодинний серфінг перед цим). Отож, ми вирушили.
Легендарне “вічне місто”, одне з найстаріших взагалі у світі; головний осередок західного християнства, суцільне втілення величі й могутності; ти-сячі років усі шляхи вели саме сюди; важко знайти інше місце, яке б конку-рувало з Римом за кількістю та концентрацією історичних, культурних та мистецьких пам’яток усіх епох. Причому держав, правителів, народів і куль-тур змінилось і справді немало.
Подорожуючи, класно блукати містами без маршрутів, просто орієнтуючись на щось цікаве. Тут же виходило так, що поки ти встигав пока-зати пальцем, куди звернути, очима вже натикався на щось інше, що неодмінно хотілось побачити зблизька. Численні площі, базиліки, собори, тріумфальні арки, мости, палаци, парки, фонтани, сходи, колони, монументи, обеліски, музеї… І просто милі вулички, викладені бруківкою, із затишними кав’ярнями та піцеріями.
Посмакувавши піцою, а це в Римі можна зробити на кожному кроці, ми вирушили в напрямку Колізею. Не розчаровуйтесь, побачивши довжелезну чергу на вхід – а вона там така завжди – квитки краще придбати в касі на вході до Палатинського пагорба поруч, що разом із Колізеєм та Римським Форумом утворюють суцільний комплекс. Є три окремі входи з касою на кожному, але квиток один. Про це, як виявляється, мало хто знає, тому під Колізеєм черга на кілька годин, а під Палатином часом взагалі нікого немає, і зайти можна за лічені хвилини, перейшовши згодом до Колізею вже без черги. До речі, у першу неділю кожного місяця вхід в компекс безкоштовний - у решту днів квиток коштує 12€.
Обійшовши пагорб, варто на нього піднятись – звідти відкривається чудовий вид на Форум – свого часу центр політичної, соціальної та еко-номічної активності імперії.
З глибокої давнини Римський форум був місцем, куди люди приходили дізнатися політичні новини, обмінятися враженнями чи укласти вдалу торговельну угоду.
Винник він ще в часи перших римських царів, приблизно в 7 столітті до н. е., коли на просторі між пагорбами Капітолію, Палатину і Квірінале почали збиратися місцеві жителі. Також на Форумі розташовувалися торгові лавки, майстерні, храми, ораторські трибуни.
Поруч міститься ще один пагорб – Капітолійський. Там знайдете музей і славнозвісний монумент вовчиці. Згідно з легендою, Капітолійський пагорб – один із семи, на яких виникло Вічне місто Рим. Сьогодні Капітолій – центр столиці. І хоч тут вже давно немає ні храму Юпітера, ні храму Мінерви, потік туристів не вичерпується ні на один день. Практично все, що бачить сучасник, створив видатний художник і архітектор Мікеланджело Буонарроті.
Окремий день (а взагалі кілька днів, якщо не тиждень) варто виділити на відвідування музеїв Ватикану і Собору святого Петра. Звичайний квиток у комплекс коштує 16€, але черга на вхід просто епічна! Ми провели 4 годи-ни, хоча і прийшли зранку. Однак є можливість зарезервувати квиток в Ін-тернеті – це спосіб уникнути черги, доплативши додатково 4Є. Комплекс вражаюче грандіозний. Свідчення тому – близько 5 мільйонів відвідувачів щороку. Кожен з музеїв заслуговує на окремий матеріал, так само як про враження від кожного з них можна говорити дуже довго. Антична скульптура, візантійський та європейський живопис; роботи Рафаеля, Тиціана, Міке-ланджело… Я лиш скажу, що Сикстинську капелу я розглядав не менше го-дини і не пожалкував про жодну хвилину, проведену в черзі. До речі, в останню неділю кожного місяця вхід до музеїв безкоштовний.
І насамкінець несправедливо було б не згадати, що Рим славиться своїм нічним життям. Саме в Римі ми вперше спробували Pub Crawl й отримали масу задоволення! Пабкроул або барафон - британська забава, коли група людей, часто не знайомих між собою, організовано випиває послідовно у кількох пабах за ніч. У компанії з італійцями, мексиканцями, американцями та британцями це було неочікувано яскравим завершенням відпочинку.
Фото автора / Головне фото jennyhennypenny.wordpress.com
