RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Канберра is the capital of Австралія

Канберра is the capital of Австралія

Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.

Канберра відносно молоде місто, воно не виникло саме по собі, а було чітко розплановане. Власне, його могло б і не бути зовсім: столиця Канберра з’явилася внаслідок того, що Мельбурн і Сідней побили горщики між собою, намагаючись вибороти право називатися і бути головним містом великої Австралії. Отож вибрали місцину, яка б розташовувалась десь між Мельбурном і Сіднеєм та подалі від узбережжя, аби позбутись надмірного шуму і ворогів, які могли підступити з води.

Канберра стала дітищем одного з найвидатніших американських архітекторів ХХ ст. Уолтера Берлі Гріффіна і його дружини Меріон Махоні Гріффін, які, обійшовши проекти своїх конкурентів у міжнародному конкурсі, отримали змогу розробити детальний план міста.

Фото upload.wikimedia.org

Канберра як столиця була побудована за чіткими проектами. Усі архітектори й «зелені» дизайнери прискіпливо слідкували за кожним кроком створення нового головного міста країни, тому Канберра пророблена до деталей, і ці ідеальні її «риси обличчя» у багатьох людей викликають відчуття нудьги, яке, втім, може бути аж зовсім помилковим, варто лишень роздивитись краще.

Головна ідея, яку виношували Гріффіни, полягала у створенні міста-саду. Канберра не просто перетворилась на суцільний сад, а ще й заробила від австралійців звання «лісової столиці»(«bushcapital»), і, треба сказати, повністю виправдовує це звання. Прогулюючись містом навесні, влітку, восени і навіть взимку, ви можете спостерігати за цвітінням квітів і дерев, які порадують і здивують ваше око всіма кольорами веселки і їхніми відтінками. А потім будете вишукувати у кронах барвистих папужок, яких тут ціла армія, що добряче вміють маскуватись, побоюючись свого викриття.

Фото gabisworld.com

Звісно ж, основне покликання Канберри, як і будь-якої столиці, – «няньчити» всі адміністративні й ділові установи. Австралійський парламент, Верховний суд, будівля Старого парламенту, у якому зараз розташований Музей демократії, розсілись у своїх хрумких білих сорочках по столиці й шарудять важливими паперами. Інколи дійсно виникає враження, що все без винятку життя міста підпорядковане роботі цих установ, і ніщо не мусить відволікати. На вулиці падає тиша, спокій і розміреність, усе спонукає до думки про те, що десь поряд із тобою вершиться доля цілої країни.

Після перегляду всіх ділових структур ззовні і зсередини можете й самі відчути себе важливим управлінцем-дипломатом, для цього лише варто виїхати у передмістя і завітати в тамтешній Сад мініатюр.

І хоча більшість місцевих жителів як основний транспорт обирають автомобіль чи велосипед, до нашої наступної локації найзручніше добратися залізничними шляхами. Тож сідайте на невеличкий потяг, і гайда по найвизначнішим місцях світу, наспівуючи собі під носа пісеньку про володіння маркіза Карабаса. Маленькі англійські селища, елегантний турецький палац Ґоксу, загадковий Стоунхендж і навіть вишукана Андріївська церква, що в найкращих традиціях Канберри потопає у зелених садах, – усі ці копії світових пам’яток вибудовували тут за підтримки тих країн, чиї представництва розташовані у столиці Австралії.

І не потрібно пити ніяких напоїв з Країни чудес, залиште їх для Аліси. Щоб зменшитись у розмірах, вам досить потрапити в Національний дендрарій Австралії. Він зламає ваші уявлення про парк із дивними рослинами, що наче з різних родин, але вимушено туляться одна до одної. Дендрарій у Канберрі – це здоровезний лісовий масив, що межує з пишними садами. І все це виконано за всіма канонами інновацій у сфері екології. Дендрарій покликаний не лише реінкарнувати згорілий тут колись ліс, а й зробити запаси насіння рідкісних рослин для наступних поколінь. А дещо вже й проросло само собою: дубові жолуді викотились із лісу, захопивши із собою пуп`янки австралійської банксії, відлежались на сонці й за допомогою дбайливих дизайнерів виросли до гігантських розмірів.

Фото elchiltepe.com

Приблизно так і виглядає сьогодні місцевий дитячий майданчик: здоровенні жолуді і банксії, що тримають у собі таємниці природи, яких надивились за життя. Там можна знайти ілюмінатори з комахами, позаглядати в калейдоскопи, наслухатись звуків дощів та громів, а тоді заплутатись, спробувати виплутатись із павутиння тунелів, гірок та мотузяних драбин. Дорослим дуже важко встояти перед загадковістю, яка ховається у конусах цих дерев’яних рослин, а чи й треба?

Щороку в Канберрі відбувається фестиваль повітряних куль. Це неймовірне дійство, яке зачаровує і дарує натхнення. І здається, що саме тоді жителі столиці, що частково або повністю вимушені жити посеред стосів важливих документів, спускаються з цих паперових гір, щоб побачити, що є інший різнобарвний і яскравий світ.

Фото travelandleisure.com

Місто має намір стати столицею столиць. Адже тепер воно замахнулось на звання ще й головного міста солодощів. Жителі Канберри добре знають, де і як не соромно замастити свої білі сорочки після виснажливого робочого дня. Кафе «Pâtissez» – ось їхній улюбленець. «Наші "фрік-шейки" показують свої фрік-шоу для вас щодня», – кажуть працівники кафе про свої солодкі шедеври. Жителі й гості австралійської столиці шикуються у довжелезні 40-хвилинні черги, щоб побачити на своїх стільницях … молочних красунь і красунчиків, що вбрались у фатинові тканини полуниці, карамельно-шоколадні корсети й обмотались боа з горіхів, які так личать їхнім тістечковим, зефірним і крендельковим капелюшкам, що повсідались на шевелюрах пишних вершкових перук. Такі спровокують порушення будь-якої дієти. Сьогодні фото «фрік-шейків» у соціальних мережах зводить з розуму ласунів з усього світу.

Фото hblog.gogo-vacations.com

Із глобальних планів щодо розвитку Канберри декілька років тому був запропонований той, що має нарешті розкрити всі можливості міста, закладені архітектором Берлі Гріффіном в оригінальному проекті столиці. Згідно з ним Канберра матиме ще більш розвинену інфраструктуру і стане ще більш привабливою для життя і будування кар’єри. Центр міста має стати місцем проживання для 15-20 тисяч нових жителів, для котрих будуть спроектовані житлові комплекси. За рахунок цього має збільшитись і загальна кількість населення, що наразі становить близько 400 тисяч осіб.

Головне фото travelandleisure.com

Вам це буде цікаво:
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Подорожі до китової пащі
Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Закрити
Outlook facebook page