Що вони їдять: Португалія

Популярна серед іноземців думка, нібито Португалія – це продовження Іспанії, в корні хибна, особливо коли йдеться про національну кухню. Якщо в таких «зовнішніх» атрибутах, як погода, архітектура і неквапливий південний спосіб життя, ці країни справді схожі, то щодо їжі, тут кожен сам за себе, і де смачніше – відповідь індивідуальна. У минулому серйозні колоністи, португальці намагалися брати від своїх заморських територій по максимуму, і це стосувалося не тільки природних копалин чи золота, але й гастрономії. Саме подібна тенденція і перетворила місцеву кухню, загалом цілком традиційну європейську, в дещо екзотичну, а наявність неймовірних водних просторів – ще й у корисну.

Окрім всіляких морепродуктів, головний елемент раціону – картопля. Вона буквально у всіх стравах, навіть у вуличних хот-догах. Тому, хто саме на території Старого Світу головний споживач «потато», білоруси чи португальці, ще належить з’ясувати. Слідом нею іде м’ясо, способів приготування якого, либонь, стільки, скільки і самих жителів. Найбільш поширені стейки із яловичини і свинини, котрі неодмінно подають разом із салатами і просто овочами, навіть якщо вони не вказані у меню. Але це все в загальних рисах, тепер пройдемося по головних стравах.Фото bbc.co.uk

Бакаляу – не лише звучить приємно, але й поїдається з неймовірною швидкістю. Так ласкаво тут називають смажену атлантичну тріску, приготовлену в солодкуватому соусі і цибулі. Буквально тане в роті, причому місцеві можуть її їсти, здається, тричі на день. Раніше її вважали їжею бідняків, та в наші дні і незаможні люди, і багаті не відмовляють собі в задоволенні влаштувати за її допомоги рибний день. Чудово йде під біле вино чи під «зелене» - газеллу, геть молоде біле, що навіть береться бульбашками у келиху. Подають, як ви вже могли здогадатися, з картоплею, найчастіше смаженою.Фото viagemegastronomia.com.brv

Є ще одна страва, в яку без тями закохані місцеві жителі –традиційний суп Калдо Верде. Його інгредієнти – капуста, цибуля, часник, ковбаска чорисо, що додає пікантний присмак, і, звичайно, всюдисуща «потато». Наливають його в невеликі тарілки, бо у Португалії перша страва – це скоріше аперитив, розігрів шлунку перед чимось суттєвим, тому, щоб лишити місце для чогось іншого, супу наллють мало і в кафе, і за домашнім обідом. Імовірно, тому, що, приміром, у Порту чи його околицях вам ніяк не уникнути дегустації її величності Францезіньї – велетенського бутерброда, який можна скуштувати тільки у північних регіонах.Фото tarasmulticulturaltable.com

Кажуть, після переможної війни в Африці з французами за колонії португальці отримали не тільки території, а й цю неймовірну страву, яку можна сміливо замовляти на двох. Адже якщо «розібрати» її на складові, то стане зрозуміло: там помістився цілий арсенал поживних продуктів, а саме Францезінья. Два шматочки хрусткого хліба, між якими апетитний стейк, з двох боків прикрашений шинкою – це ядро, залите згори сиром, яйцем і гострим соусом. Найчастіше його подають з порцією самі знаєте чого – це щоб гість напевно луснув. Культовим місцем у цьому плані вважають кафе «Сантьяго» у Порту. Туди можна потрапити або за записом, або у порядку живої черги, але простояти доведеться до півгодини, а увечері – ще більше. Утім, воно того варте.Фото teleculinaria.pt

Наступного дня напевно захочеться чогось полегше, і тоді відмінно підійде фейжоада, що потрапила сюди з далекої Бразилії. Якщо сказати стисло, це квасоля з м’ясом, але стисло не вийде, бо саме такою смачною вона стає завдяки латиноамериканським спеціям і борошну маніоки. Запікають її у глиняних горщиках і подають разом з апельсинами і перцем. Як вирішите спробувати, не слід про це кричати на вулиці, бо «фейжоада» – на сленгу має значення ще й чорношкірих рабів. А в кожного третього португальця африканські корені.Фото teleculinaria.pt

Переходимо до традиційних солодощів – повітряних паштейш (головне фото), кошиків із листкового тіста і найніжнішого крему, посипаних пудрою і корицею. Вони, можливо, мають і не найпривабливіший вигляд, але на смак просто божественні. Печуть їх на кожному кутку і в кожній квартирі. Перебуваючи в Лісабоні, просто не можна не з’їздити п’ятнадцятим трамваєм із центру в старовинний район Белем. Саме там, неподалік від чудової набережної, розташована легендарна пекарня, де з 1837 року готують найсмачніші у світі паштейші. Згідно з корпоративною таємницею, рецепт знають не більш як троє працівників, тому кухня буквально «відрізана» від зали. Хай вас не бентежить довжелезна черга: обслуговують там швидко, тому через якихось десять хвилин отримуєш справді чудову винагороду. Цей класичний десерт буде до смаку навіть тим, хто взагалі не їсть солодкого, а от скільки таких кошиків уминають ласуни – важко навіть уявити. Тим більше, у двох кроках розташований Старбакс із смачною кавою і парк з краєвидом на затоку і міст 25-го квітня…

Якщо загалом говорити про португальську кухню, вона асоціюється передусім із ситістю. У місцевих кафе не прийнято просто сидіти, там обов’язково слід їсти, хоча, звичайно, стильні концептуальні заклади, де люди п’ють смачну каву і розмовляють, зустрічаються у богемних районах Лісабона і Порту. Але переважно кафе і ресторанчики – це місця, куди португальців приводить шлунок, тому сміливо можна заходити у будь-який заклад, навіть у зовні геть непоказний. Що на перший погляд здивує – це те, що в 90% випадків на стіл напевно не поставлять ні сіль, ні перець, ні серветницю, зате оливкової олії та оцту – хоч залийся, графини вже стоять. Тамтешні офіціанти вкрай ненав’язливі, тому, якщо ви визначилися зі стравою, їх краще покликати, оскільки вони не будуть підбігати щохвилини, дратуючи клієнта. Це стосується і брудного посуду: з’ївши якусь страву, слід просити, щоб тарілку прибрали, інакше вона так і простоїть на столі.Фото blog.emanuelesiracusa.com

Що стосується цін, то за 15-20 євро можна прекрасно пообідати на двох, випити чимало вина, наприклад, портвейну. Місцеві ставляться до нього як до міцного напою, тому п’ють не з винних келихів, а із суміші склянки і чарки і потроху, вже «на коня». У 40-50 євро обійдеться вечеря з делікатесами: крабами, лобстерами і устрицями в елітному закладі. А взагалі туристи, особливо з холодних країн, через певний час відмовляються від кафе на користь супермаркетів, адже там буквально за смішні за мірками Європи гроші можна придбати вже готові й охолоджені морепродукти, приміром, королівські креветки за 10 євро за кілограм і влаштувати собі пікнік із вражаючим краєвидом. Іншого тут і не буває.

Головне фото roadaffair.com