Що вони їдять: Україна

Щедра та еклектична українська кухня нагадує полотна імпресіоністів: соковиті мазки польських, угорських, німецьких і тюркських запозичень утворюють виразний малюнок, віртуозно зіграний на тремтливій струні настрою, посилений обертонами асоціацій і вражень. Багатоступенева термообробка продуктів, властива українській кулінарній традиції, частково компенсує обмежену палітру смаків і сільську простоту основних страв, дозволяючи кожному компоненту прозвучати на повну, не затьмарюючи провідного мотиву. М'ясо та овочі спочатку обсмажують на повільному вогні, потім пасерують і тушкують у посудині з товстими стінками, що забезпечує рівномірне прогрівання суміші.ФотоФото cf.ua

Українська кухня відносно молода: її специфічні риси почали складатися ще в XVII-XVIII столітті, проте повністю оформилися лише до середини XIX століття. Оскільки чималу частину населення України становили селяни, які важко працювали фізично, в їхньому раціоні переважали калорійні продукти: пшоняна, гречана і просяна крупа, зернобобові культури, випічка, прісні борошняні вироби, жирна свинина і, певна річ, сало – універсальний енергетичний ресурс, придатний до вживання в сирому, солоному, копченому або топленому вигляді.

Традиційний український обід починався з густого наваристого червоного борщу, до якого входили близько двадцяти інгредієнтів. Раніше його готували тільки в неділю і на свята. У трудові будні наші пращури споживали простіші, легкі у приготуванні страви. На південному сході варять куліш – чумацьку юшку з пшоном, щедро заправлену салом. Шанувальникам гострих страв напевно сподобається черкаський капусняк з цибулею чи знаменитий вінницький годзь – розсольник на міцному кістковому бульйоні, присмачений лісовими грибами, рисом і селерою.

Читайте також: На подіумі: Україна

На Запоріжжі ще пам'ятають рецепти старовинних страв з козацького казана. Не панікуйте, якщо в ресторанному меню виявите загадкову страву з назвою «рябко» – мова йде не про невинно вбитого дворняжку, а про дуже смачну юшку на житньому борошні, розведену молоком, у яку додають м'ясо, шкварки, рибу або раків. На закуску були потапці – сухарики з часником і цибулею, житні коржі-загреби чи лемішка – пісна запіканка або каша з гречаного борошна на олії чи смальці, яку за декілька хвилин перед тим, як зняти з вогню, заливали конопляним або маковим молоком. Сучасних екстремалів, на жаль, не потішимо, адже в наш час лемішку подають тільки з кефіром.
Фото bzh.life

На друге українці приберігали м'ясо, запіканки й борошняні вироби з дріжджового тіста, відварені в супі чи бульйоні. Крім загальновідомих галушок, на Полтавщині у пошані пундики – тонкі кружальця, замішані на кислому молоці та наспіх підрум'янені на сковорідці з цибулею і шкварками. До слова, класичний полтавський рецепт галушок передбачає м'ясну або курячу начинку, а не звичне для нас сирне тісто – такі галушки називалися «ледачими» й кидали тінь на репутацію кухарки. Оспівані Гоголем вареники наші предки підгледіли у турків, замінивши не дуже популярну баранину начинками з капусти, сиру та печериць, а на Тернопільщині замість вареників ліплять гречаники.

Читайте також: 10 фактів про Україну

Для кращого засвоєння важкі м'ясні страви вживають з овочевими гарнірами – буряком, капустою, ріпою, редисом, огірками й томатами. Класичним прикладом може бути печеня – зі свининою, шкварками та овочами, запечена в горщиках або у хлібній тарілці. На Закарпатті вам запропонують човлент – окіст або грудинку з перловкою, квасолею і паприкою. А от картопля так і не стала для українців другим хлібом: навіть картопляне пюре рекомендується присмачувати квасолею, горохом, квашеною капустою чи тертою морквою. На Галичині так готують чинахи – копчені свинячі реберця, перекладені шарами товчених бобів і печеної картоплі.

Пристрасть до рубленого м'яса Україна через Польщу перейняла в Німеччини. На свята господині намагаються подати до столу якомога більше різноманітних наїдків: битки-крученики з капустяною, морквяною, грибною чи сирною начинкою, січеники – пласкі коржі з м'ясного або овочевого фаршу, рулети-завиванці, саморобну ковбасу і кров'янку. У західних регіонах також можна скуштувати кендюха – шлунок поросяти, начинений м'ясним фаршем.
Фото forumdaily.com

Вітчизняна гастрономія не розчарує і ласунів, яких застілля без десерту не тішитиме. Влітку настає сезон солодких вареників з вишнями, медом і маком, а довгими зимовими вечорами добре смакують коржі, сирники, вергуни («український хмиз») і соложеники – яєчні млинці з вершками. Приймаючи дорогих гостей, хлібосольні господарі неодмінно почастують улюбленою настоянкою на запашних травах, вогненною горілкою з перцем для чоловічої розмови, а прекрасних дам духмяною ягідною наливочкою.

Головне фото kievcheckin.com