RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Транспорт світу: Вертикальний Лісабон

Автор: 06.03.2019 | подорожі, Португалія
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт, без яких туристам і місцевим жителям було б вельми складно пересуватися містом.

Транспортна система Лісабона, завдяки цікавим інженерним рішенням і сучасним технологіям, працює бездоганно. Попри складні геологічні умови жителям португальської столиці і семи мільйонам туристів, які приїздять сюди щороку, є з чого вибирати – метрополітен, раритетні, але маневрені трамваї, комфортабельні автобуси і навіть прогулянкові кабріолети. Одначе символами міста й улюбленцями всіх його гостей справедливо вважаються саме фунікулери, які тут прийнято називати «калькада». Вони з'єднують центр, зокрема район Байшу, і важкодоступні околиці з їхніми чудовими оглядовими майданчиками. Ну і як бонус – вертикальний ліфт Санта Жушта, його просто неможливо не помітити через грандіозну чергу з туристів.Thanasis-Geo.jpgФото umapernaatrasdaoutra.wordpress.com

Усі ці об'єкти, які здобули 2002 року статус національного надбання, входять у загальну систему лісабонського транспорту, тому ними можна користуватися за допомогою картки-абонемента, а також купуючи окремий квиток. Залежно від цього вартість однієї поїздки варіюється від 1,20 євро до 1,45. Краєвиди, котрі постають під час підйому, незвичайні ракурси пам'яток і сама атмосфера всередині підйомників сповна виправдовують таку ціну

Глорія

Найпопулярніший фунікулер Лісабона за рік перевозить близько трьох мільйонів пасажирів, тобто ним користується практично кожен другий турист у місті. Довжина шляху – 265 метрів, це ніби й небагато, але крутизна схилу в 17 градусів змусить будь-якого сміливця, який вирішив пройтися пішки, гарненько замислитися. Ця калькада з'єднує центральний проспект Авеніда да Лібердаде з вельми популярним серед мандрівників районом Байру-Алту, де можна не тільки побродити вузькими вуличками, а й помилуватися старовинними особняками, кількома храмами та прогулятися парком «Сан-Педро-де-Алькантара». Поїздка триває близько трьох хвилин, під час яких усі намагаються встигнути і сфотографуватися, і виставити голову у відчинене вікно, і гарненько оглянути дерев'яний салон самого фунікулера. «Глорія» невтомно працює з 1885 року. Спочатку її рух здійснювався за допомогою гідравліки, потім завдяки парі, а з 1915 року весь процес електрифіковано. Ідейним натхненником і творцем калькади був Рауль Месньєр, він же, до речі, й автор ліфта «Санта Жушта».744.jpgФото visitlisboa.com

Біка

Цей фунікулер курсує по схилу між вулицями Rua de São Paulo і Largo de Calhariz, приваблюючи туристів тим, що його шлях проходить буквально в декількох метрах від старовинних будинків, оздоблених знаменитою блакитною плиткою азулежу. Так само неподалік натягнуто десятки мотузок для білизни, на яких сушаться речі, занурюючи людину в затишну суто лісабонську атмосферу. Під час чотирихвилинної поїздки хочеться, аби вона не закінчувалася, адже виникає відчуття, що це не калькада, а справжня машина часу, яка перенесла тебе в кінець дев'ятнадцятого століття. «Біка» побачила за свою більш ніж 120-річну історію чимало: і кілька серйозних поломок, і багаторічний простій, і навіть розмови про можливе закриття об'єкта. Однак усе це вона пройшла гідно і на радість усім продовжує свою справу.lisbon-portugal-shutterstock_86309014.jpgФото roadaffair.com20171128173009_alevador_da_gloria.jpgФото portugaldenorteasul.pt

Лавра

Найстаріший не тільки в Лісабоні, але і у світі фунікулер почав працювати 19 квітня 1884 року. Він міститься практично навпроти «Глорії», а маршрут простягається від площі Largo da Anunciada до району Torel. «Лавра» серед усіх португальських калькад – найкоротша і простягається на 188 метрів, але разом з тим і найкрутіша з кутом 23 градуси. 2011 року її закрили на реконструкцію, яку через вимоги лісабонців довелося проводити в рекордний термін. Як наслідок, за декілька місяців жовті вагончики знову з'явилися на рейках, полегшуючи життя мешканцям пагорбів. Пасажири, які дісталися до верхньої станції, одразу потрапляють у тихий центр столиці, де, крім пам'ятників архітектури, можна насолодитися спокоєм і відпочити від галасливої і метушливої Байші.Lavra2parados.jpgФото en.wikipedia.org

Ліфт Санта Жушта

Знаменитий на всю планету Elevador de Santa Justa, спроектований Раулем Месньєром у неоготичному стилі, крім суто естетичних, має ще й важливі практичні функції, поєднуючи вулиці Rua do Ouro і Rua do Carmo з площею Largo do Carmo. Його будували протягом десяти років з 1892-го до 1902-го. Як і фунікулери, спочатку він працював на парі, і лише потім був електрифікований. Головний бонус його верхньої станції – фантастичний оглядовий майданчик, з якого постає неймовірний краєвид на центральну частину міста і річку Тежу. Години там минають наче мить, а знамениті червоні черепичні дахи лісабонських будиночків назавжди закарбовуються в пам'яті. Сам 45-метровий ліфт вміщує 29 чоловік – 19 з яких сидять, решта стоїть. Його кабіни, оздоблені дзеркальними панелями і деревиною, зачаровують не менше, ніж краєвиди, тому, діставшись нагору, важливо все-таки вийти звідти. Популярну легенду, пов'язану з підйомником, мовляв, його побудував сам Густав Ейфель, уже сотні разів було розвінчано, та, як і будь-яка інша легенда, вона продовжує жити. Ще одна цікава деталь-підказка, пов'язана з ліфтом: щоб потрапити на верхню зупинку, необов'язково купувати квиток на «Санта Жушта». Якщо є сили, можна видертися туди пішки від площі Карму.elevador-de-santa-justa_1.jpgФото orangesmile.com

Головне фото mylisbonholidays.com

Вам це буде цікаво:
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Детальніше - дивіться далі.
Листівка з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
"Усе включено" і навіть більше: незвичайний готельний сервіс
Готелі, що надають аll inclusive для собак. Пансіон, у якому заколисують казками дорослих, або унікальне місце, де не шанують працю, а заохочують лінь. Це не сон і не паралельна реальність, а хитро продуманий готельний сервіс...
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Навколо світу. Топ вражаючих навколосвітніх подорожей
Подорожі давно стали частиною життя людей. Завжди знаходилися сміливці й безумці, які вирушали світ заочі, ризикували – і все ж відкривали нові землі. Сьогодні, коли мапа світу має абсолютно чіткі обриси, ми пропонуємо вам декілька історій про навколосвітні експедиції, завдяки яким карта нині така, як є.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Варанасі: місто-крематорій
Одні називають його містом храмів, інші – створеним богами, а хтось – крематорієм на Гангу. Сьогодні ми розповімо про індійське місто Варанасі, де смерть нікого не лякає і вже давно стала бізнесом. Цей мегаполіс із півтора мільйонним населенням, розташований на північному сході країни, згідно з легендами був заснований більше п'яти тисяч років тому богом Шивою.
Розчарування туристів: від Франції до Македонії
Ейфелева вежа, на думку Гі де Мопассана, – просто величезна залізна потвора в центрі Парижа. А романтична шекспірівська Венеція, подейкують, суцільний "смітник" з гострим смородом нечистот по всьому місту. Ми розізнали у бувалих тревелманів, які з ними траплялися розчарування в далеких подорожах.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з доволі повільним пересуванням, якщо порівнювати з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття, дивлячись на нашу добірку, ви напевно в зайвий раз замислитесь, як же все-таки добиратися до пункту призначення.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
США очима Богдана Янчева
Контекстний менеджер Богдан Янчев здійснив тривалу подорож у США. Він провів там близько півроку і не просто побував у найбільших містах, таких як Маямі, Нью-Йорк, Вашингтон, але й попрацював на різних роботах, завів чимало знайомств із місцевими і відвідав місця, про які звичайні туристи нічого не знають. Після повернення він розповів нам про свої найяскравіші враження.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Канберра is the capital of...
Австралія підсвідомо залітає до наших вух разом із гучним інтро з мушлі сіднейської опери, і лише потім ми згадуємо, що столицею цієї країни є Канберра. Багато хто розглядає це місто як зупинку між Мельбурном і Сіднеєм, але Канберра вже не тільки виношує, але й перетворює у реальність план із завоювання сердець усіх австралійських туристів.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Закрити
Outlook facebook page