Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Це місце тривалий час називали «маленькою Генуєю» саме через робітників, які приїхали з Апеннін і працювали переважно на залізничній станції або в портових доках. Вони жили там окремою громадою і 1882 року навіть провели цікавий референдум, проголосувавши за приєднання до Італії, однак «волевиявлення», зрозуміло, ніхто не визнав. Через роки туга за Батьківщиною трохи стихла, «лабокінці» розслабились і навіть подружилися з місцевими, заснувавши головний на сьогодні футбольний клуб Аргентини «Бока-Хуніорс». Про це в районі нагадують незліченні графіті, плакати і статуї, присвячені спорту номер один, тому концентрація футболу в крові тут просто зашкалює.Фото otc-global.com
Італійці – народ життєрадісний, тому, вподобавши безіменні вулиці Ла Боки, вони почали їх чепурити і фарбувати будівлі в яскраві барви, перетворюючи сіру промислову околицю столиці на привабливе місце. Та оскільки самої фарби і грошей на неї ніколи не вистачало, декорували поступово, частинами, тож виглядає все дещо хаотично. Особливо постаралися на теперішній Камініто, яка отримала свою назву 1926 року завдяки знаменитому танго «Caminito», написаному аргентинським композитором Хуаном Діасом Фліберто. Кажуть, маестро любив заходити в місцеві бари та кав’ярні, де несамовито танцювали популярний танець і веселилися. Назва швидко прижилася, що й не дивно, адже споглядаючи буяння барв на Камініто, ноги самі несуть танцювати, настрій поліпшується і хочеться розчинитися в цій атмосфері. Фотоtrover.com
Уже в 1959 році, коли сам район став культовим, і тут жили не тільки нащадки емігрантів з Європи, а й самі аргентинці, місцеві художники та активісти домоглися від муніципальної влади того, що вулиця стала пішохідною та набула статусу музею просто неба. Під це діло навіть вирішили закрити залізничну станцію та остаточно перетворити занедбані склади і доки на житловий простір або арт-об'єкти. Відтоді мало не всі архітектори й художники Буенос-Айреса хочуть докласти руку і побудувати там щось своє. А ще сюди злітаються ремісники та майстри з усього міста з різними сувенірами та антикваріатом. Ціни на все – значно вищі, ніж у будь-якій іншій точці міста, зате можна знайти щось унікальне, скажімо, якісь особисті речі місцевого бога – футболіста Дієго Марадони.Фотоpinterest.com
Поки всю цю красу з відкритими ротами розглядають тисячі туристів, які вирішили зануритися в безперервний фестиваль Ла Боки і подивитись, де «починається справжнє танго», в їхніх сумках та гаманцях орудують кишенькові злодії, яких тут не менше, ніж художників. Особливо небезпечно темної пори, бо на Камініто діє декілька борделів і ночами туди стягуються не тільки дрібні злодії, а й справжні бандити.Фото mashable.com
Утім, прогулятися вулицею ввечері, коли на зміну спеці приходить приємна прохолода, варто обов'язково, адже яке танго, яка пристрасть буває без ризику? Найкращий відпочинок після такої прогулянки – розслабитися в одному з численних барів, де ви зі звичайного витріщаки і глядача можете перетворитися на віртуозного виконавця танго. А для цього досить хильнути декілька келишків терпкого вина і розбалакатися з місцевими. Коли не знаєте про що, доречними будуть дві безпрограшні теми: нинішній Папа Римський-аргентинець та Лео Мессі. І за мить ви вже свій і наспівуєте ту саму «Caminito».Фото pinterest.com
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Сьогодні OUTLOOK повідає про життя в Саудівській Аравії, прогулюючись головною вулицею шанованого паломниками другого за величиною міста й «економічної столиці» – міста Джидди. Тут, на вулиці Талії, особливо явно можна прослідкувати, як стрімко в арабську культуру вливаються західні мотиви, вносячи в це місце легкий дисонанс…
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Єврейський і китайський цвинтарі по сусідству, фруктові дерева, модні бутіки і справжній військовий бункер – усе це змішалося на Orchard road, дивовижній вулиці Сінгапура. Саме розповіддю про неї ми продовжуємо наш захопливий цикл «Історія однієї вулиці».
Здавна відомо, що виноробство – це справжнє мистецтво, підвладне тільки щиро закоханим у свою справу майстрам. Що ж казати про красу шедеврів, створених вмілими руками – виноградники, розкидані по всіх куточках світу, вражають своєю грандіозністю і прикрашають планету, розмальовуючи її яскравими соковитими барвами.
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Прогулюючись вулицею Дізенгоф у самісінькому центрі Тель-Авіва, можна спіймати себе на думці, що це не вулиця, а якийсь телепорт, адже тут змішалося все: торгові ряди, практична та лаконічна архітектура баугаус, модні шоуруми, котрі не поступаються міланським. Проте все це нагромадження аж ніяк не надмірне, а цілком природне, тому пройдімося вулицею.
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Майже в кожному туристичному путівнику написано, що Будапешт – це східноєвропейський Париж, і сперечатися з цим твердженням не варто, оскільки угорська столиця, так само як і французька, вражає своєю розкішшю, помпезністю і бездоганним смаком. А ще й сам Ейфель разом зі своїм архітектурним бюро додав їй французького шарму.
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Напіврозвалені будівлі радянських часів, помпезні палаци угорської знаті, ятки з антикварним начинням, стріт-арт у стилі Ван Гога – вулиця Панська рясніє суперечностями. Це місце – коктейль із старих традицій, що вже сиплються піском, і затятого бажання стати маленькою охайною Європою. Які секрети приховує вулиця Братислави, знає OUTLOOK.
OUTLOOK продовжує цикл матеріалів про неповторні вулиці. Сьогодні ми розповімо про круту Болдуїн-стріт у новозеландському місті Данідіні. Її крутість не в розкішних бутиках, елітних ресторанах чи астрономічних цінах на нерухомість. У цьому контексті все досить приземлено і нічого незвичайного. А ось сама форма вулиці вражає – у місці, яке найбільше вивищується, нахил складає 32 градуси.
Лондон – це місто, котре просто не може не вражати. Кожен його гість неодмінно чимось захоплюється: хтось архітектурою, хтось божевільним ритмом життя, а хтось вікторіанським духом і аристократичною атмосферою в нашому XXI столітті. Його вулиці – справжня скарбниця для власних досліджень, а починати їх слід з легендарної Пікаділлі Стріт...
Кожен народ має своїх фольклорних героїв, на котрих хочуть бути схожими і дорослі, і діти. В аргентинців такими вважають гаучо, чий одяг у наші дні лишається традиційним костюмом країни.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
На північному заході аргентинської Патагонії розташована земля, що вражає своїми казковими краєвидами. Серед сонячних долин і густих лісів містяться сотні озер, колір яких міняється від смарагдово-зеленого до лазурово-синього. Місцеві пейзажі – вулканічні водойми з плаваючими в них льодовиками, класичні фіорди...
За підтримки Посольства Аргентинської Республіки в Україні та Надзвичайного і Повноважного Посла Аргентини в Україні Елени Летісії Мікусінскі Кафедра романської філології та порівняльно-типологічного мовознавства Київського університету імені Бориса Грінченка презентує український переклад книги "Наші люде".
Люди, котрі вперше приїхали до Торонто, мають всі шанси попастися на вудочку місцевих сюрпризів. Наприклад, вам можуть запропонувати: «Чи не бажаєте доїхати до пункту призначення через вулицю Янг-Стріт?» А коли ви погодитесь на цю авантюру, вас перепитають: «Ви що, зібрались проїхати по всій вулиці?» І коли зніяковілий мандрівник вникне в деталі...
Квітень 2021 року - місяць святкування Великодня західного і східного обрядів, початок Рамадану, а також місяць активної роботи посольств у культурних та політичних напрямах. Добірка таких новин - далі у статті.
П’ять тонн води щомиті зриваються в ущелину, ревучи, піднімаючи пар і розплескуючи бризки на всі боки. «Рідка стіна» водоспадів Ігуасу півмісяцем, у три кілометри, розкинулася на кордоні Аргентини, Бразилії та Парагваю...
Фото otc-global.com
Фото pinterest.com
Фото mashable.com
Фото pinterest.com
