RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Монмартр Белграда

Монмартр Белграда

Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...

Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда, столиці Сербії.Вона є вулицею-побратимом паризького Монмартру. Це пішохідна зона, з обох боків якої розташовані різноманітні кафани (особливе явище балканської кухні, поєднує в собі атрибути ресторану, кафе, корчми, кабака), антикварні магазини, картинні галереї та житлові будинки, розписані реалістичними зображеннями додаткових арок, дверей, балконів, вікон.

Яскравих барв додають квіти та плющ, який в’ється майже біля кожного будинку. Вдень на Скадарлії панують тиша та гармонія. Прокидається вона ввечері – наповнюється людьми та живою музикою. Оживає богемне минуле вулиці...

Цей район виник у 30-х роках XIX століття – за міськими стінами в покинутих траншеях селилися цигани. Пізніше замість халуп ромів починають з’являтися цегляні будинки ремісників, торговців та дрібних клерків. До 1872-го вулиця називалась Циганським кварталом, потім її перейменували на Скадар – на честь середньовічної столиці Сербії (нині місто Шкодер в Албанії).myguidebelgrade.com.jpgФото myguidebelgrade.com

Дешевизна апартаментів у центральній частині Белграда спричинила значний наплив письменників, поетів та акторів. Скадарлія стає богемно-культурним осередком міста. Трохи пізніше в кварталі побудували великий пивоварний завод, фабрику з виробництва головних уборів, кілька продуктових магазинів та ремісничі майстерні.

Вулиця має свій кодекс правил поведінки, метою яких є збереження Скадарлії як єдиного цілого в духовному плані, а також свої символи (капелюх, гвоздика, тростина) і стяг, який демонструють публіці раз на три місяці. Починаючи з 1993 року офіційне відкриття літнього сезону в Скадарлії відзначається підняттям «богемного прапора», флагшток якого знаходиться перед кафаною «Златні бокал». На церемонії завжди присутні знаменитості, зокрема естрадні та оперні співаки, актори та художники. А раніше влітку вулицею походжав актор, який бив у барабани, та переодягнута в циганку актриса, котра ворожила перехожим.

І хоча Белград на початку минулого століття налічував всього 60 тисяч жителів, це не завадило відкрити там понад 300 кафан. Близько десяти з них розміщувалися на Скадарлії. Саме у цих закладах багато відомих місцевих і закордонних персон «свої найкращі дні – проживали вночі». Хроніки розповідають: «Вони сиділи тут до світанку, вони жили тут, вони творили, жартували та плакали... тут актори та актриси працювали над своїми ролями, тут хорватські поети та письменники стали справжніми белградцями...»Skadarlija-2.jpgФото djaunter.com

Кожен з них обирав собі кафану по духу. Відомий «Бандист» відвідували наймолодші та найгамірніші; «Бродяги» славилися своєю кухнею, «найкращою в межах Белграда та поза межами Белграда»; на початку вулиці в кафані «Вук Караджич» подавали лише коньяк, зате як на столі, так і під столом. Кафани «Три шешира» («Три капелюхи»), «Два йелена» («Два олені»), «Златні бокал» («Золотий кубок») існують і понині. Якщо відвідувачі не мали грошей, щоб розрахуватись, їх записували у спеціальну книгу, аби заплатили, коли зможуть. Можливо, тому Скадарлію також називають «вулицею багатих бідних».

Після Другої світової її хотіли перебудувати, однак групі творчих людей вдалося відстояти право на існування Скадарлії. Більше того, затишну місцину навіть відреставрували та додали кілька вартих уваги деталей. Серед них пам’ятник Джурі Якшичу, відомому сербському поетові. Тепер його будинок став місцем проведення поетичних зустрічей «Скадарлійські вечори». Подейкують, що інколи люди залишають біля пам’ятника келих з вином. Така традиція.tb2jxd.jpgФото img.theculturetrip.com

На початку та в кінці Скадарську вулицю прикрашають два фонтани. Вода в них питна, тож в один зі спекотних днів, які в Белграді бувають частенько, вони можуть стати мандрівнику в нагоді. Нижній фонтан отримав назву Себіль. Це точна копія джерела, розташованого в Сараєво, в районі Башчаршія. Вгорі – не менш витончений фонтан Міліци Рібнікар.

Дослідивши всю Скадарлію, пропонуємо вам повернутись на її початок. Там ви побачите вказівник напрямків до подібних кварталів в інших країнах: Monmartre, Grinzing, Old Arbat… А увінчує його спрямована вгору стрілка з написом Moon.

Головне фото tumbral.com

Вам это будет интересно:
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Камініто: Вулиця у ритмі танго
Ми продовжуємо наш цикл «Історія однієї вулиці» і сьогодні розповідаємо про одну з найгарніших і веселих вулиць Буенос-Айреса під назвою Камініто. Вона простяглася в знаменитому кварталі Ла Бока, заснованому в 19 столітті італійськими емігрантами.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Історія однієї вулиці: Талія: «Єлисейські поля» Саудівської Аравії
Сьогодні OUTLOOK повідає про життя в Саудівській Аравії, прогулюючись головною вулицею шанованого паломниками другого за величиною міста й «економічної столиці» – міста Джидди. Тут, на вулиці Талії, особливо явно можна прослідкувати, як стрімко в арабську культуру вливаються західні мотиви, вносячи в це місце легкий дисонанс…
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Закрыть
Outlook facebook page