Посольство Туреччини в Україні та особисто Надзвичайний і Повноважний Посол Йонет Дж. Тезель відкрили в Національному музеї імені Тараса Шевченка виставку "Малювання на воді. Вишукане мистецтво Ебру" художника Хікмета Барутчугіля.
Ебру перекладається на українську мову - розпис під мармур - один з найдавніших видів турецького мистецтва оформлення паперу, воно розвивалося протягом всієї турецької історії і набуло значної популярності. На Початку 17-го століття воно прийшло в Європу, де стало відомо як "турецький папір". Ця техніка використовується палітурниками до сьогоднішнього дня.
Папір з розписом під мармур використовувався при Османському дворі для захисту важливих документів від підробок, точно також як і відбитки пальців, два візерунка не бувають абсолютно однаковими. У 2014 році Ебру було внесено до "Списку нематеріальної культурної спадщини" ЮНЕСКО.
В рамках відкриття виставки всі гості змогли насолодитися віртуозною технікою турецького художника, майстра Ебру Хікмета Барутчугіля. На очах у публіки маестро продемонстрував ази своєї майстерності і навіть провів невеликий майстер-клас для бажаючих оволодіти цією унікальною технікою. Відвідувачі змогли забрати з собою на згадку власноруч створені картини.
"Ебру - один з найдавніших видів турецьких мистецтв. Це мистецтво поширилося з Центральної Азії в Анатолії, а звідти по всьому світу. Його можна описати, як малювання на воді. Зразки формуються на поверхні води, в яку додають субстанцію для підвищення в'язкості, після чого зразки переносяться на папір. Результати цього процесу є унікальними і повторити той же дизайн неможливо ", - розповів Хікмет Барутчугіль.
Хікмет Барутчугіль - народився в 1952 році, вперше з дивовижною технікою малювання на воді він познайомився будучи студентом, коли почав вивчати ісламську каліграфію. З 1978 - 1981 роки художник здобував освіту в Лондоні, але і тоді він не залишив свій інтерес до Ебру, саме в цей період зароджується його власна техніка, в рамках якої він об'єднав класичну техніку з прогресивними методами, назвавши свій стиль "Розпис під мармур Барута ". Роботи художника представлені в престижних музеях по всьому світу, а також в приватних колекціях.
Відкриття вставки відвідали представники дипломатичного корпусу України, Глави дипломатичних місій, художники, представники українського арт-простору, ЗМІ.
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Музейна програма під час подорожей найчастіше асоціюється з груповими походами, нудними експонатами й відчуттям, нібито втрачаєш з поля зору важливі «вуличні» пам’ятки. Звичайно, це не так, особливо якщо ти в такому унікальному з усіх сторін місті, як Стамбул, де і музеї вражають своїми концепціями.
За стереотипами, Новий рік у Стамбулі – це сірість без снігу, а, отже, нудьга. OUTLOOK на власному досвіді перевірив, чи так це насправді, і тепер ділиться своїми враженнями. Звісно, якщо ми скажемо, що це свято відзначають у Туреччині так само, як і в Європі або Північній Америці – це буде перебільшенням.
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
23 грудня у стінах Харківського Дипломатичного клубу пройшов новорічний Гала-вечір на честь річниці його створення. Учасниками заходу стали народні депутати, керівники структур міста й області та громадськх організацій, губернатори, почесні консули, керівники ВНЗ, та інші почесні гості.
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
З 5 по 15 листопада пройде виставка "The Future of Living" ("Майбутнє життя"), організована у співпраці Посольства Республіки Словенія в Україні з Центром креативності Республіки Словенія та Музеєм історії міста Києва.
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
