Скоп’є: балканська подорож

Серце Балкан

Скоп’є, розташоване у мальовничій міжгірній долині величної ріки Вардар, було засноване ще в часи Римської імперії. За ці землі фактично аж до самого кінця 20-го століття велися запеклі війни, допоки в регіоні не запанував мир. Здається, що протягом такого тривалого часу за македонську столицю встигли повоювати всі народи Південної Європи. Мабуть, саме тому і болгари, і серби, і македонці, і турки, і навіть австрійці з італійцями вважають місто своїм і близьким.Фото hesweetestway.com

Мабуть, у цих взаємних конфліктах і зазіханнях як слід не розбираються вже й навіть самі балканці. Головне, що кров нарешті припинили проливати, і всі суперечки перейшли в іншу площину й продовжуються за келихом вина чи на футбольному полі. А саме Скоп’є, відродившись, наче Фенікс із розрухи і бідності 90-х, відчинило свої двері для всіх, хто прийшов із миром.

Гуляємо сьогоднішнім Скоп’є

Кілька років тому македонська столиця завершила серйозну реконструкцію і істотно змінила свій вигляд. На гроші, виділені переважно Європейським Союзом, місто, а особливо його історичний центр, у буквальному сенсі слова змінилися до непізнаваності. Від комуністичного мегаполіса після перепланування часів Тіто, не лишилося й сліду. Сьогодні Скоп’є нагадує тихе й успішне містечко Західної Європи з вузькими вуличками, просторими площами й відмінною навігацією для туристів. Циганські стихійні ринки, нелегальна торгівля й відсутність будь-яких правил дорожнього руху – все це пішло в небуття, тому, хоч про Балкани й досі говорять, що регіон доволі хаотичний і місцями екстремальний, конкретно до македонської столиці цю думку не віднести.Фото itinari.com

Реконструйовані пам’ятники архітектури й історично цінні об’єкти набули другого дихання, тому тут справді є на що подивитися, і навіть тижня може не вистачити на повне занурення. Ми спробували скласти свій список «mustseeplace», котрі можна обійти за пару днів, однак у місті спокійно можна провести й тиждень зовсім без нудьги. Починати, напевно, найбільш правильно з Фортеці Кале. Вона розташована на схилах, і звідти відкривається просто неймовірний краєвид на центр і ріку Вардар. Побудована, за даними істориків, ще за кілька століть до нашої ери, ця цитадель, по суті, й стала першим поселенням на території, де пізніше було засновано місто. Її стіни побували й казармами, і в’язницями, і військовими штабами. Після війн фортецю зазвичай відновлював той народ, котрому дісталося Скоп’є, тому окремі її елементи нагадують і про турецьке управління, і про європейське. Сьогодні Кале – це улюблене місце відпочинку містян і туристів, оскільки на її території розбито чудовий сад, де вечорами розігрують театральні вистави і грають вуличні музиканти.
Фото lonelyplanet.com

Другим символом міста, котрий до того ж прикрашає міський прапор, вважають Кам’яний міст, споруджений ще в Середні віки. Окрім власне практичної функції – поєднання двох берегів ріки, він виконує ще й важливу естетичну як одна з найкращих пам’яток епохи Середньовіччя у світі взагалі. Споруда справді міцна, адже вона витримала найпотужніший землетрус 1963 року, котрий практично повністю зруйнував місто за 20 секунд. Відразу за ним ми потрапляємо нібито в іншу реальність – у східний район Чаршия, чия назва перекладається як «Старий Базар». Ця мережа вузьких і закручених вуличок утворює цілий торговий квартал, безумовною окрасою якого є турецькі лави, лазні і мечеть Мустафа-Паші, відома завдяки своєму унікальному декоруванню і кольоровим пластинкам. Її побудували приблизно в той же час, що і Кам’яний міст, і їй теж вдалося пережити і війни, і дивацтва стихії, котрі нещадно обрушувалися на Скоп’є.Фото bhfieldschool.org

У православних головним об’єктом у столиці прийнято вважати церкву Святого Спаса, декоровану дуже майстерним різьбленням і фресками. Через те, що її зводили в часи турецької влади, було видано указ, що вона має бути нижчою навіть на найменші мечеті, тому християни змушені були будувати частину об’єкта під землею, та й узагалі обійтися без яскравих елементів. Такою вона і вийшла – скромною, але зі смаком. Якщо пройтися по її території й уважно розглянути саму споруду, вона, без сумніву, запам’ятається назавжди, хоч зовні і нагадує трохи витягнутий дім.

Читайте також: Охрид - перлина у туристичній короні Македонії

Туристу

Кожен гість Скоп’є, надивившись на пам’ятки архітектури, просто зобов’язаний спробувати місцеву кухню, тим більше, що тутешні ресторани, напевно, одні з найдешевших в Європі, однак це ніяк не впливає на кулінарні багатства і вміння кухарів. Національна кухня примітна тим, що дуже вміло поєднує в собі і слов’янські традиції, і східні, тому на 20 євро можна удвох об’їстися м’ясом, овочами, сирами, випічкою і обпитися чудовим молодим вином чи міцною ракією. Ми особливо рекомендуємо ресторан Destan, де, за словами самих македонців, готують найкращий шашлик і кебаб у Європі. Усі рецепти, котрим, за чутками, понад 500 років, тримають у найсуворішій таємниці. Можливо, це й красива легенда, але на смак справді божественно.Фото pinterest.com

Окрім дегустацій кожен турист має неодмінно зробити бодай один добрий вчинок, хай навіть допомогти старенькій перейти через дорогу або донести сумки дідусеві. Будь-яка дрібниця «зараховується». Усе тому, що Скоп’є – це батьківщина Матері Терези, і люди тут намагаються бути на неї схожими хоча б у чомусь, хай навіть у дрібницях. Тому, якщо хочеться комусь зробити добро, не слід боятися показатися смішним чи нав’язливим, у македонській столиці це справді оцінять.

Головне фото lonelyplanet.com