Тут побудують каравелу: кораблі з Кувейту
На відміну від сусідніх общин, які ворогували одна з одною, застосовуючи примітивну зброю, бані утуб часу дарма не гаяли і відразу збагнули те, що мовою сучасного маркетингу називається унікальною комерційною пропозицією. Завдяки вигідному положенню на березі гавані Перської затоки можна було торгувати, благо, товару знайшлося чимало: були і коні, і прянощі, й кава, і перли, словом, крам на будь-який смак. Тож Кувейт явно міг стати торговельним портом – вирішили найрозумніші представники бані утуб та активно взялися будувати судна. На початку XVII століття перші кораблі Кувейту вже ходили з багатим асортиментом у бік Індії та Африки.
Наступне плем'я, яке дозволило попутному вітру надувати вітрила, носило горде ім'я атбан. За спогадами мандрівника і вченого з Німеччини Карстена Нібура, до 60-х років XVIII століття Кувейт став власником восьмисот кораблів, причому ліс для їхньої побудови привозили з Індії. У той час племена, котрі не раз відбивали зазіхання Османської імперії на кувейтську територію, не знали, що їхнє заняття стане справою державного значення, а корабель в обіймах кола згодом увічнять на гербі Кувейту.Фото iles.tpg.ua
До речі, цікаво простежити, які символи і приховані смисли мали на увазі майстри геральдики: корабель з триколірним прапором; хвилі, які натякають на близькість з Перською затокою, і блакитне небо; довершує картину біла стрічка, з назвою держави, прочитати яку зможуть лише обрані, адже слова майстерно виписано арабською в'яззю. Пильне око зачепиться за сокола, на грудях якого зображено щит, – птах є символом пророка Магомета і нагадує про те, що Кувейт вшановує лише мусульманську релігію.
Корабель, який став національним символом, увібрав у себе всі грані – тут і природа, і дива техніки, й шанобливе ставлення до ісламу, й увага до традицій.Фото energyasia.com
Жителі Кувейту недарма так цінують власні судна. Коли наприкінці XIX століття на кувейтських кораблях підняли османський прапор, а тодішнього шейха Джабера зобов'язали платити як податок по сорок мішків рису і чотириста коробок фініків, кмітливий правитель вирішив, що з османцями можна розплатитися по-іншому і надав безліч кораблів для проведення бойової операції на захист Шатт-ель-Араба від набігів чужинців. Перемога у важливій битві змусила османську владу переглянути своє ставлення до Кувейту, і вже вона стала платити певну суму щомісяця, причому не тільки із вдячності бойовим товаришам, а й для подальшого розвитку суднобудування. Так господарі та васали помінялися місцями.
Що ж було далі? Перська затока пам'ятає чимало кораблів, які виходили з берегів Кувейту, до речі, деякі судна, особливо значущі для державної історії, можна побачити і на суші. Мандрівники часто везуть з Кувейту як сувенір макети гігантського корабля Al-Hashemi-II. Вибір очевидний: побачивши на власні очі найбільше дерев'яне судно у світі, іноземці втрачають сон і мріють лише про те, як би мати в себе хоч його подобу.
Цей величезний дерев'яний корабель підноситься над готелем Radisson SAS Hotel. Книга рекордів Гіннеса назвала диво кораблебудування найбільшим у світі доу, побудованим з дерева. Арабська каравела стала амбіційним проектом одного із власників готелю Хусейна Марафі в пам'ять про прадідуся, який свого часу також спорудив доу з назвою Al-Hashemi. Що ще варто розповісти про національний символ Кувейту? Корабель тримається на цвяхах і болтах, завдовжки 30,4 метра і 18,7 метра завширшки.Фото brownbook.me
Ще один корабель, гідний уваги, – «Багхала» – було побудовано в XIV столітті. Побачити пам'ятку можна в Ель-Кувейті, а щоб розшифрувати назву, доведеться зазирнути в арабський словник, де багхал перекладається як мул. Гігантські розміри судна не залишили байдужими й укладачів Книги рекордів Гіннеса, які відзначили «Багхалу» як найбільший арабський човен доу у світі. Численних туристів, які захоплено розглядають його, не бентежить той факт, що на таких суднах плавали пірати у водах Персії та уздовж Арабського півострова.
Любителі почитати «1000 та 1 ніч» перед сном, мабуть, пам'ятають, як в арабських переказах згадано ці кораблі: «І свіжий вітер доу ніс». Адже це судно є не тільки засобом пересування, яке гойдає подорожніх на хвилях, та наслідком технічного прогресу. Це ще і своєрідний символ, подарований Кувейту небесами, країні, яка б зламалася під тиском часу, якби не мала рятівних кораблів, завдяки яким торгувала і вигравала битви.
Головне фото api.ning.com