Занзібар: два погляди на один острів
Катерина ЖУКОВА - ведуча телеканалу "112 Україна", разом зі своєю колегою Віолетою ТРИКОВОЮ побували на дивовижному острові Занзібар. І діляться з читачами OUTLOOK своїми враженнями!
Занзібар – острів контрастів. Пройди берегом – перед очима незвичайної краси природа, до ідеальних пейзажів котрої навіть нічого домалювати.
Та віддались від пляжу вглиб метрів на 200 – справжні нетрі. Люди живуть чи то у бетонних, чи то у глиняних «коробках», ліжка з ящиків та іншого мотлоху, а замість дверей – шматки тканини. Тут же й торгові лавки – фрукти, смажена кукурудза, курка, більше, либонь, нічого і не знайдеш. Довкола всього цього метушаться діти і худі, довгоногі курки. Жінки ретельно щось вибирають, а куплене несуть у плетених кошиках на голові.
Тисячі запахів змішуються у повітрі: їжа, ароматичні олії, тварини… Для багатьох місцевих жителів основний вид заробітку – риболовля. На пляжі рибалки час від часу виносять із води зв’язки риби і восьминогів. До речі, ловити восьминога дуже непросто, незважаючи на те, що полюють на нього навіть жінки і діти. Вони довго вичікують, коли з-під каменя з’явиться щупальце і спеціальною палицею намагаються за нього зачепитися, щоб витягнути октопуса.
На окрему увагу заслуговує невелике старе місто Стоун-таун. У ньому переплелися кілька культур – європейська, арабська, індійська й африканська, кожна з яких залишила свій відбиток. Будинки тут зведені із каменя (звідси й назва міста) – так простіше зберігати прохолоду – і дуже близько розташовані один до одного, вулички, таким чином, вузькі і тінисті.
Візитна картка міста – це двері. Діляться вони на дві категорії: арабські та індійські. Але можна зустріти і змішані стилі. Арабські – з тонким різьбленням і численними візерунками. Індійські – з напівкруглою аркою згори і металевими шипами – це захист від слонів. Слони, звісно, по острову ніколи не розгулювали, та мода зобов’язувала. Саме по дверях дуже легко визначити, це готель, ресторан чи житловий будинок. Мешканці не надто слідкують за зовнішнім виглядом своїх домів, котрі легко видають пошарпані пороги і кути. Чого не скажеш про власників готелів і ресторанів – ті навпаки приділяють цьому особливу увагу.
Біля кожного дому бетонні широкі сходи вздовж всієї будівлі. На перший погляд, нічого особливого, але зроблені вони спеціально для того, щоб там збиралися чоловіки. Вони сидять, п’ють каву і розмовляють: спорт, політика, що завгодно.
Саме на Занзібарі народився Фредді Мерк’юрі. Місцеві кажуть, що жив він тут до 6 років. А зараз у його будинку – готель, та нібито родичі легендарного вокаліста й досі тут живуть.
Довкола Занзібару – безліч острівців. Наприклад, Чонгу чи, як його ще називають, "prison island". Дуже давно тут збудували в’язницю, котра так і не почала працювати – почалася епідемія, і острів використали як карантинну зону. Усі кораблі, що ви рушали на материк, мали пришвартовуватися тут і проходити перевірку. Потім сюди із Сейшел привезли черепах. Найстаршій із них – 192 роки.
Фото автора
Головна фото dxnews.com
