RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  12 облич Південної Кореї

12 облич Південної Кореї

Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.

У Кореї люблять вуличні спектаклі. Часто у постановках як професійні театри, так і любительські колективи використовують маски. До цього атрибута драми і сатири у корейців трепетне ставлення. Звичайні маски створюють із цупкого картону або ж гарбуза. І тільки особливі маски, котрі використовують на півострові з давніх-давен, виготовляють із дерева. Вони мають назву – хахве, на честь села, в якому з’явилися вперше.

Їхня історія овіяна таємницею. Кажуть, колись у поселення Хахве прийшла страшна хвороба, котра косила і дітей, і дорослих. Жодні ліки не допомагали. Тоді одному з місцевих наснився сон, в якому божество наказало йому вирізати з дерева 12 масок як панацею від недуги. Прокинувшись, той чоловік усамітнився в горах і став виконувати волю богів. Працював він день і ніч, уникаючи сторонніх очей. Але, як ідеться в легенді, до нього якось підкралася допитлива дівчина, і він… помер, так і не закінчивши одну з масок. Саме тому в сучасній колекції хахве в однієї з масок бракує підборіддя. Утім, і цього виявилося достатньо, щоб хвороба відступила. Село було врятоване.

Фото static.thousandwonders.net

Відтоді минуло майже тисяча років, а в селі Хахве досі старанно вирізають маски: аристократа, нареченої, ченця, дурня, вченого, наложниці, раба, старої і вбивця. Загалом дев’ять героїв. Їхні характери строго прописані, і ролі обумовлені. Це означає, якщо актор вдягає маску нареченої, то вона боязка і мовчазна. Якщо приміряє маску аристократа, той скупий, пихатий і схильний до надмірності. Убивця завжди кровожерний і підлий. Проте іноді у вистави додаються ще три маски – старика, збирача податків і бакалавра. Актори із закритими обличчями розігрують цілком життєві сцени. У них присутні насильство, фермерський побут, стосунки між людьми різних верств, сімейні чвари.

Фото ratanews.ru

Усі маски дуже характерні. Вони доволі об’ємні і важкі. Наприклад, аристократ. Це одна з найвідоміших масок, котру часто зображають на сувенірній продукції. У неї широкий ніс, зігнуті брови і щелепа, яка рухається на мотузках. Від цього здається, що маска здатна добродушно усміхатися, а іноді злостиво скалитися. За потреби сучасні служителі Мельпомени фарбують маску цього героя в чорно-білі кольори. Це означає, що аристократ не чистокровний, а якщо розмальовують її червоними цяточками, означає, що пан хворий. Наложниця – завжди яскравий макіяж, овальне обличчя і маленький рот. У п’єсах вона рідко говорить, але завжди грайлива з головним персонажем, робить йому масаж і розчісує свої довгі пасма. Чоловіки у спектаклі часто конкурують за її увагу і потрапляють в незручні ситуації. Маску вченого завжди роблять із виряченими очима,тим самим бажаючи показати, що він багато читає. Його ніс у зморшках, адже він весь час над чимось міркує. Як правило, цей персонаж вступає в конфронтацію з аристократом. Яскраво негативний – монах. Він покинув обитель і тепер не опирається жодному людському бажанню. Він переслідує жінок, намагається обманути простолюдина і завжди вступає в суперечку з ученим. У маски дурня немає нижньої щелепи. Саме її за легендою майстер не встиг закінчити перед смертю. Цей персонаж завжди добродушний, трохи потворний, а його танець нагадує ходу кульгавого чоловіка. Дурень не вчиняє зла, але часто сам стає жертвою змови. Щоб актори краще вжилися в ролі, напередодні вистави з ними спілкуються, як з їхніми персонажами. Наприклад, стосовно того, хто виходить на сцену у масці аристократа – всі церемонні. Під час дії акторам доводиться нелегко. Вони підстрибують, пересуваються на широко розставлених ногах з вивернутими носками. Активно махають головою і намагаються передати характер свого персонажа, використовуючи мінімум мови.

Фото sc02.alicdn.com

Щороку в селі Хахве, що в трьох годинах їзди від столиці, відбувається фестиваль масок, подивитися який приїжджають юрби туристів. Спектаклі в масках хахве поєднують у собі усний текст, пісні і танці, мають елементи шаманських обрядів і дуже подобаються глядачам. Настільки, що ці вистави отримали в Кореї звання національного надбання. Глядачі, що приїжджають на фестиваль, можуть самі обирати тему, на яку хочуть подивитися виставу. Інші під наглядом майстрів – власноруч виготовити одну з дванадцяти масок хахве. Корейці вірять: ці обличчя оберігають своїх власників від злих духів і захищають від хвороб. 

Головне фото img.tourbina.ru

Вам це буде цікаво:
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Закрити
Outlook facebook page