RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват

Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…

Камбоджа, як її прийнято у нас називати, часто змінювала свої імена – Кхмерська Республіка, Демократична Кампучія, Народна Республіка Кампучія. Останнє звучить, до речі, дуже мило і дещо чарівливо. Але чар у тривалій історії цієї неймовірно красивої країни (виникла вона ще у VIIIстолітті) мало. Вона пережила безліч колонізаторських завоювань, терор, геноциди і громадянську війну. Та не будемо про сумне, зараз Камбоджу можна назвати навіть процвітаючою – здається, така її доля. Адже тут така природа, що просто божеволієш від захвату!

Фото incomartour.com.ua

Природа могла б бути головною пам’яткою цього азіатського королівства. Без найменшого перебільшення – унікальне зосередження флори і фауни. Якщо пройтись по енциклопедичним даним, то цифри вражають: 536 видів птахів, 240 видів рептилій, 212 видів ссавців і понад 800 видів прісноводної риби. А навіть у звичайних річках тут можна зустріти дельфінів. Потрапити в камбоджійські джунглі – значить побачити на одному квадратному метрі 300 видів рослин. Щоправда, Камбоджа зараз страждає від винищення лісів, причому в колосальних масштабах. У порівнянні ще з минулим століттям вони знищені на 40 відсотків.

Кхмерський алфавіт внесено в Книгу рекордів Гіннеса – він найдовший у світі.

Найбільша гордість Камбоджі – Ангкор-Ват. Саме цей храмовий комплекс вінчає національний прапор королівства, до речі, єдиний у світі, на котрому зображено будівлю… Храм Ангкор-Ват – найбільша релігійна споруда на світі. Варто приїхати в Камбоджу, щоб побачити це грандіозне архітектурне творіння завдовжки 1500 метрів і завширшки 1270. Воно розташоване в самому центрі країни. Дивно те, що це індуїстський храм, що прославляє бога Вішну, адже 95 відсотків населення Камбоджі сповідують буддизм.

Фото dokonline.com

До речі, саме тут знімалась Анджеліна Джолі, зображаючи Лару Крофт – розкрадачку гробниць. Після цього вона всиновила місцеву дитину.

Красивими буддійськими храмами і скульптурами сповнена вся Камбоджа. Сховані в глибині джунглів стародавні будівлі вінчають головні площі міст і дуже цікаві хоча б з естетичної точки зору.

Є, на жаль, у країни кхмерів і зовсім не кумедні рекорди. Кривава війна з В’єтнамом, французька колонізація, окупація Японії і мало не 50-літня громадянська війна після набуття незалежності 1952 року… Загалом активні бомбардування з усіх боків- і дотепер Камбоджу вважають найбільш замінованою країною світу: тут було розкидано мільйони мін. Такий факт неабияк відлякуватиме звичайного туриста, але не бійтесь: небезпеки у звичайному житті це не несе: просто не варто ходити в джунглях не протоптаними стежками.

У Камбоджі легко заблукати в містах і селах, адже тут не прийнято давати вулицям імена – їх просто нумерують, і то у порядку забудови без певної логіки; а будинки взагалі в рідкісних випадках отримують номери…

Фото begonija.lv

Ризикуєте тут відчути себе старим, навіть якщо Європі вас приймуть за того, кому не продають алкоголь. На спекотних вулицях Камбоджі ви побачите тільки молодь. Так, люди до 30 років (!) – це більш ніж 70 відсотків всього населення. А все тому, що народжуваність в наш час тут значно перевищує смертність – у цілих 3 рази. Сьогодні населення Камбоджі – понад 15 мільйонів людей. Але ще півстоліття тому воно становило всього лиш 3,5 мільйона в силу знову ж таки масштабних трагічних конфліктів.

У Камбоджі таке поняття, як дрейфуюче життя, можна сприймати у прямому сенсі слова. Плавуча школа, поліклініка, відділення поліції і, безумовно, храм на воді. На озері Толенсап – десятки плавучих сіл. І це чарівне видовище. Так, уявляєте, сотні людей живуть у таких будинках, діти дістаються до школи на тазиках і плотах, і ринкова торгівля відбувається, сказати б, із човна в човен. А чисельність населення деяких із таких сіл більша, ніж у багатьох звичайних. Село-рекордсмен може похизуватися п’ятьма з половиною тисячами людей. Не всі, звісно, живуть у човнах. Деякі хатини міцно тримаються на воді завдяки довгим палям, котрі зовсім не видно в «мокрий сезон» – період злив. Дивовижно, як їх не затоплює. Адже про якийсь благоустрій тут говорити не доводиться. У багатьох будинках немає навіть ліжок, що там казати про гарантії безпеки. Зате у багатьох є телевізори, магнітофони і супутникові антени. Та й і взагалі не думайте, що камбоджійці відстали від життя. Хай замість авто вони користуються човнами, зате говорять по мобільному телефону. А лежати на веранді такого дому – просто чудове задоволення. Жахає тут переважно тільки одне – у воді озера місцеві і перуть, і посуд миють, і скидають у неї всі нечистоти, і водночас п’ють із неї воду. Так, тривалість життя в Камбоджі зовсім невелика, середня – 60 років. Зате освіта на високому рівні на високому рівні: звичайна справа зустріти кхмера, котрий вільно говорить англійською і французькою мовами.

Фото topxephang.com

Варто зауважити: озеро Толенсан саме по собі унікальне. У нього впадає однойменна ріка, але тільки півроку – під час літнього повноводдя. Коли сезон дощів закінчується, річка розвертається і несе свої води у басейн Меконгу. Цій події присвячене свято Боні Ом Тек. Цей водний фестиваль відбувається під час повного місяця листопада шляхом проведення народних перегонів веслувальників.

Фото s1.fotokto.ru

А ви вже поїли рис? Це вітання по-камбоджійськи. Відповідати на нього слід не інакше, як: «Так, дякую. А ви?» Рис - основна місцева їжа. Більше того, вирощування рису вважають найбільш престижним видом діяльності в країні, а будь-яка робота, пов’язана з нею, оплачується вище за будь-яку іншу. До слова про національну кухню – її основу становлять також креветки, кокосові горіхи, ананаси і перець чилі. Тут не так гостро, як у Таїланді, але все-таки будьте обережні.

Із екзотичного – шашлики зі змій та скорпіонів на нічних ринках. Уранці варто скуштувати чудові круасани і каву – спадок французької колонії. Особливий делікатес по святах – смажені павуки. А національний фрукт – дуріан. Камбоджійці пишаються місцевими фруктами: вважається, що вони набагато смачніші за таїландські аналоги.

Фото imagens.mdig.com.br

Національна валюта Камбоджі – рієль, і він не ділиться на монети. Хоча у всіх містах тамтешні жителі воліють за товари і послуги отримувати від вас долари. І це стосується не лише таксистів чи ринкових торговців: вхід у музеї і парки і прас меню ресторанів – у доларах. Тільки у віддалених камбоджійських селах зеленому не порадіють. Курс національної валюти тут на подив стабільний – протягом останніх 15 років незмінно за 4 тисячі камбоджійських рієлів можна купити 1 американський долар. І, до речі, як у більшості спекотних країн, тут неодмінно варто торгуватися. Скажімо, тук-тукери (місцеві таксисти) просто «атакують» туристів – пропозиція значно перевищує попит у послугах. Але неодмінно вам спочатку запропонують потрійну, а то й вищу ціну. Сміливо торгуйтеся до ціни в 1 долар за поїздку. Ще вигідно найняти тук-тукера в особисті водії на цілий день – це буде коштувати приблизно 12-15 доларів.

Заглавное фото incomartour.com.ua

Вам це буде цікаво:
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Закрити
Outlook facebook page