RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Міста у скелях: іспанське видання

Міста у скелях: іспанське видання

Збудувати поселення на рівнині – чи велика премудрість? Зовсім інша справа, коли місцевість норовлива і непоступлива, хоч і складається всуціль із уступів й узвиш. Люди століттями намагалися перемогти рельєф і сказати своє слово в гірському містобудуванні. Та лише ті, кому вдалося знайти із Землею спільну мову, змогли створити справжні романи в камені. Зібрання творів іспанських авторів вражає різноманіттям і красою – і сьогодні OUTLOOK пропонує вам пробігтися по сторінках дбайливо збереженої Філіпом VI бібліотеки.

Том 1. Куенка

На цих скелях створювалася справжня історична драма. Кого тільки не загороджували міські укріплення Куенки за майже 2000-літню історію міста. Кельти, римляни, араби і християни не просто почувалися, немов за кам’яною стіною – вони буквально перебували за нею...

Старе місто займає дуже невелику площу, але зберігає архітектурні відбитки всіх народів, котрі вважали себе господарями нинішньої столиці однойменної провінції. Усі дороги середньовічної Куенки якщо не впираються в урвище, то абсолютно точно ведуть до Пласа Майор – і вона міститься в центрі різноманіття не лише топографічно. На ній поруч із найстарішим готичним собором Іспанії, зведення котрого розпочалося 1182 року, не збавляючи швидкості, їздять автомобілі. Вони спритно пірнають в арки на в’їзді і проїжджають повз гостей кафе, серед столиків якого височіє стовп зі світлофором. Там же практично лежать на бруківці туристи, намагаючись умістити в кадр мальовничі фасади прилеглих до собору домів.

У місті навіть є спеціальна точка, котра допоможе остаточно переконатися: Куенку не випадково внесено у список світового спадку ЮНЕСКО як добре збережене середньовічне укріплене місто. Звідси ж ви матимете змогу оцінити всю витонченість і чарівність знаменитих casas colgadas («висячих будинків»). Щоправда, щоб дістатися до потрібного місця, доведеться не тільки залишити межі старого міста, але й прокрокувати пару-трійку кілометрів туристичним маршрутом – зате відмічено воно так, що призначення вкрай важко не вгадати.

Том 2. Сетеніль-де-лас-Бодегас

Побутовий роман скромних обсягів – жанр привабливий, і він ідеально пасує Сетеніль-де-лас-Бодегасу. У цьому антиподі новозеландського Окленда до туристів поки не дуже звикли – особливо в тій частині містечка, що викликає найбільший інтерес. У будинках, над якими нависають скелі, живуть переважно люди поважного віку, котрим хочеться аж ніяк не спалахів фотокамер, а простого спокою і затишку.

Із другим, на жаль, поталанило не всім із них. Мешканцям охайних, облагороджених будиночків, котрі мають навіть власний, відмінний від природного, дах, нарікати практично нема на що. А от для інших стелею слугує порода скелі, що осипається, а площа житла не набагато більша за тримісний намет. Та це ні на йоту не применшує екзотичність і мальовничість тамтешніх пейзажів.

Том 3. Ронда

Родзинка цього роману в тому, що один із його розділів дуже нагадує глянцевий журнал. Щороку в Ронді відбуваються знамениті бої биків – саме на них 2009 року матадор Каетано Рівера Ордоньєс з’явився в шикарному костюмі, спеціально розробленому для нього генієм світу моди Джорджо Армані. Сам захід неймовірно популярний, його традиційно приймає найстаріша в Іспанії спеціалізована арена Plaza de toros de Ronda.

Її архітектор – Мартін де Альдеуела; він же спроектував один із трьох мостів, що єднають Ронду, розірвану каньйоном Ель Тахо на дві частини. 

Найближчий сусід Нового мосту – міст Старий (Puente Viejo), розташований на схід від свого мальовничого партнера. Дорога до нього веде через старе місто, на території якого свого часу зупинялися Орсон Уеллс та Ернест Хемінгуей – їхня творчість значною мірою посприяла нинішній популярності давнього поселення, в якому кельти оселилися ще в VI столітті до н.е.

Третій і найбільш загадковий – Римський міст. Почнемо з того, що збудований він аж ніяк не римлянами, а маврами, а після їхнього розгрому був перейменований на міст святого Мігеля. Однак це не єдина каверза в назві, адже саме Puente San Miguel – найстаріший міст Ронди. І хоч він на додаток ще й найменший, по ньому все ще дозволений рух транспорту – так що фотографії доведеться робити вкрай обережно.

Том 4. Торкаль-де-Антекера

Цьому романові якнайкраще підійде запозичена у творіння Стівена Спілберга назва «Парк Юрського періоду». У парку Торкаль, формування котрого розпочалося якраз на другому етапі Мезозою, навіть сьогодні можна побачити давніх рептилій: такі вигадливі обриси надав скелям найкращий у світі скульптор – природа. Бачите, тиранозавр проходить поруч, піднявши маленькі передні лапи ближче до величезної зубастої щелепи, і позирає на нас правим оком?

При вигляді ті-рекса, купки млинців на величезних тарілках і дитячих кубиків, розкиданих по долині, фантазія злітає понад найвищу вершину гряди Сьєрра-дель-Торкаль і ширяє над вапняковими красотами, вгадуючи у кожній скелі ілюстрації до, либонь, найбільш позитивної наскельної книги в нашій колекції.

Щоб потрапити з Антекери у парк, знадобиться автомобіль. Рухаючись ним звивистим шляхом, зберіть в кулак всю силу волі. Вона буде потрібна, щоб не зупинятися в кожній кишені, адже природа не просто спокушатиме вас запаморочливими краєвидами, але й відправить чарівних місцевих заманювачів, проїхати повз яких, не сфотографувавши, практично неможливо.

На маршруті спеціально відведені й визначені зони для фотографування – перебуваючи на них, можна не лише знімати з найбільш вигідних ракурсів, а й прочитати інформацію про заповідник і всю гірську гряду.

Знавцям іспанських пам’яток Торкаль-де-Антекерра неодмінно нагадає величний Монсеррат. Але різниця між об’єктами, котрі охороняють скелясті захисники, величезна. Важкодоступний каталонський монастир куди суворіший, ніж святкова й повітряна Антекера. У ній нарядні білі будиночки з червоною черепицею веселим хороводом оточили величну Алькасабу – фортецю XIV століття, одну з найкрупніших подібних мавританських будівель Андалусії. Потрапляючи сюди всього на якийсь день, хочеться одразу відмовитися від замовлених номерів в готелях і вибудуваного маршруту подорожі, просто щоб надихатися просторами, відпустити на волю фантазію і насолодитися мелодією безперервного клацання затвору фотокамери.

Післямова

Дочитавши захопливу книгу, ми заплющуємо очі, щоб ще раз пережити найяскравіші моменти. А як не хочеться, щоб закінчувалася улюблена серія! Ті ж почуття виникають під час знайомства з новими містами. І дуже хочеться вірити, що за черговим поворотом найбільш гориста країна Європи приховала для нас черговий том для нашої колекції «наскельної літератури» – треба тільки поїхати і відшукати його.  

Вам це буде цікаво:
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Туреччина - країна природних чудес
Переповнена скарбниця дивовиж Туреччини – суцільне натхнення для казкарів. Коли люди вперше бачать білі гори посеред теплої країни, то у кожного виникає різне бажання: хтось хоче впасти у сліпучі кучугури і зробити «снігового янгола», а дехто уявляє, що гори солодкі на смак, точнісінько, як цукрова вата…
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
З небом «на ти»: найбільш високогірні міста світу
Хто бодай раз бував у горах, неодмінно замислювався над тим, щоб залишитися там назавжди. Але вже через кілька годин відчував на собі всі «принади» перебування на такій неймовірній висоті і втікав назад до рідних низин… Так чи можна жити постійно там, де часом важко навіть дихати? Відповідь – так, і сьогодні ми розкажемо про п’ять найцікавіших високогірних міст світу!
Атакама: життя в неживій пустелі
Атакама, що розкинулася між Тихим океаном та Андами, охопила своїми володіннями сотню тисяч кілометрів земної поверхні. Центральна частина найсухішої пустелі на нашій планеті, з якою не можуть конкурувати навіть знамениті Сахара і Наміб, не бачила дощів стільки, скільки ведуться спостереження за погодою...
Пальма-де-Майорка: столиця райських островів
Наше сьогоднішнє місто – столиця цілих чотирьох островів: Майорки, Менорки, Ібіци і Форментери. Разом вони утворюють Балеарський архіпелаг, котрий є автономним співтовариством і провінцією Іспанії. Пальма-де-Майорка – це серце Балеарських островів, котре б’ється абсолютно в різних ритмах...
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Менорний настрій
Жителі цього острова до божевілля відбілюють свої будинки, з любов’ю ставляться до кожної рослини і можуть годинами спостерігати за перелітними птахами. Смарагдові долини тут змінюють пустельні пейзажі, а прямовисні скелі межують з лазуровими і рубіновими пляжами. Менорка – як найдорожчий камінь в намисті Балеарських островів.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Хаапсалу: естонський настрій
Ми знаємо Естонію як батьківщину Skype і самобутніх страв на кшталт молочного супу з овочами, ми дивуємось відсутності майбутнього часу в національній мові. А сьогодні розглянемо крихітку-країну більш предметно, заскочивши в «осиновий гай» – місто Хаапсалу, столицю Ляенеського повіту держави.
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Невідома Амазонка. Найцікавіші факти
Амазонка – річка, без якої неможливо уявити не тільки Південну Америку, але й нашу планету – здавалося б, вивчена вздовж і впоперек. Та от тільки щороку вчені знаходять в ній щось таке, про що ми раніше і не здогадувалися. Ми спробували зібрати в нашому матеріалі найбільш цікаві і маловідомі факти про неї.
Сатаплія: мед для динозаврів
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. Outlook намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».
Закрити
Outlook facebook page