Знай наших: ДахаБраха
Гуртові «ДахаБраха» цього року виповнюється 14 років, а він все так же купається у променях слави і з кожним роком тільки нарощує армію шанувальників як закордонних, так і українських. У цього колективу, на відміну від сотень гуртів-одноденок, є свій неповторний стиль – вибухова суміш етніки, хаусу, хіп-хопу, соул і блюзу, завдяки якому йому вдається мати попит протягом стількох років.
Фото zefir.ua
Гурт почав формуватися на початку нульових на базі театру «Дах». Влад Троїцький, відомий в Україні і Європі культурний діяч і театральний режисер, згуртував довкола себе четвірку молодих музикантів і фольклористів, щоб 2004 році голосно заявити про себе виступом на Майдані під час Помаранчевої революції. Про молодий гурт, що виконує українські народні пісні в сучасній обробці під широкий спектр інструментів, заговорили у всіх ЗМІ. Але, як не дивно, спочатку «ДахаБраха»в особах Ніни Горенецької, Ірини Коваленко, Олени Цибульської і Марка Галаневича здобула визнання за кордоном. На той момент український слухач не сприймав етнічну музику серйозно: прийнято було вважати, що вона або занадто класична, фольклорна, або занадто проста і сільська. Тоді не було ні ONUKA, ні Panivalkova, і до таких експериментів зі звучанням, як у молодого квартету, слухач був просто не готовий.
У Європі ж навпаки давно був попит на автентичну музику і гурти з яскравим національним характером. Майже відразу в середині 2000-х колективом зацікавилось велике американське агентство, котре всерйоз зайнялося його просуванням на світовій музичній арені. Почалися гастролі по США, Бразилії, Мексиці, Канаді, Новій Зеландії, раз на рік – тур по Франції і європейських столицях. Здебільшого гурт грає в залах на одну-дві тисячі людей, і майже завжди повний солд-аут. А бувають і більш масштабні концерти, як наприклад, в лос-анджелеському Дисней-холі, де виступають переважно зірки класичної музики.
Фото zefir.ua
Але головний успіх «ДахиБрахи» в тому, що за кордоном гурт має популярність не тільки серед української діаспори, як численні виконавці-гастролери з України, а серед вибагливих закордонних слухачів. Нерідко артистів називають «культурними амбасадорами»: у багатьох іноземців знайомство з Україною і її культурою відбувається через музику екзотичного гурту. На більшості європейських фестивалів «ДахаБраха» – єдиний представник своєї країни. А це велика відповідальність – представляти на виступі не тільки себе, але й свою країну. Тим більше, що часто люди і взагалі не знають, що таке Україна, і де вона розташована. «ДахаБраха» справляється з такою презентацією на відмінно.
Квартет нерідко запрошують на теле- і радіоефіри в Америці і Європі, але справжнім проривом був виступ на популярному музичному шоу Джулса Холланда «Later… with Jools Holland» на BBC 2015 року, після якого про «ДахуаБраху» заговорили нарешті і в Україні. Незважаючи на велику популярність за кордоном, мало пройти більш ніж десять років, щоб національні меді по-справжньому помітили своїх героїв. Посипалися дзвінки, пропозиції інтерв’ю, замітки в газетах і журналах. Українські журналісти і глядачі зробили так, що виступ «ДахиБрахи» набрав в рази більше переглядів, ніж виступи інших учасників цього ж шоу.
Шукати слави на батьківщині довелося через закордонне визнання, і тільки після успішного виступу на британському телебаченні гурт вийшов за межі «вузького кола» і не сходить з язиків у широкої аудиторії. І, втім, про національний успіх говорити поки що не доводиться. Так вже вийшло, що в нашій країні популярні ті, хто потрапив у телевізор – вони автоматично стаютьвизнаними, впізнаваними й успішними. А «ДахаБраха» – зовсім інший формат і навряд чи коли-небудь посяде своє місце в національному хіт-параді. Хоча музична індустрія в Україні зараз на підйомі, і попит на неформатну музику поступово зростає.Фото zefir.ua
Фото zefir.ua
Незважаючи на свої успіхи, артисти з «ДахиБрахи» не планують зупинятися на досягнутому. Торік їхня пісня Sho Z-Pod Duba стала саунд-треком до третього сезону серіалу «Фарго», а через півроку Девід Бекхем забажав використати її ж для рекламного ролика свого бренда House 99. Це ще раз доводить, що українська етнічна музика може бути актуальною й цікавою для найвибагливішої публіки, вона має комерційний потенціал на світових майданчиках. Українці намагаються не відставати від світових трендів і починають розуміти, що етно-музика – це не те, чого слід соромитися, це не тільки пісні прабабусьі нудні концерти у провінційних Палацах культури. Навпаки – це може стати національним надбанням, силою і багатством народу.
Сьогодні гастрольна програма гурту розписана на два роки вперед. У четвірки великі плани із завоювання світу: музиканти ще не були в Японії, Африці, Ісландії, є амбіції зібрати в Києві стадіон «Олімпійський» і виховати в українців смак до хорошої музики, до того ж і своєї власної.
Головне фото kudago.com
