Знай наших: Анатолій Кокуш
Сьогодні OUTLOOK розповідає про, напевно, найбільш відомого «технаря» із світу кіно – володаря двох заповітних «Оскарів» Анатолія Кокуша.
Кіноінженери і кіномеханіки не просто лишаються поза кадром, вони ще й в рази менш відомі і впізнавані для кіноманів, ніж режисери, оператори і сценаристи, присутність яких на екрані можна вгадати хоча б за тими чи іншими творчими прийомами чи початковими титрами. При цьому професійна тусовка не просто знає своїх «невідомих» героїв в обличчя, вона ними захоплюється. У чергу до українського майстра, творця унікальних операторських кранів і систем стабілізації Анатолія Кокуша уже понад двадцять років вишиковуються всі «топи» фабрики мрій, починаючи від Стівена Спілберга і закінчуючи Рідлі Скоттом. Усе тому, що унікальні машини, розроблені уродженцем Керчі і його компанією «Фільмтехнік», дають змогу авторам фільмів робити з камерою практично все і навіть більше, знімаючи зірок у немислимих ракурсах і на будь-якій висоті, часто навіть порушуючи закони фізики.
Кокуш народився в Криму 1951 року, і, як багато справді великих людей у своїй сфері, неймовірно скромний і чарівний чоловік, називає себе «допоміжним інструментом» справжніх митців. Звісно, це не так хоча б тому, що без фантазії і неординарного інтелекту просто неможливо сконструювати і створити такі крани і системи, як у нього. «Авторобот» і «Каскад», напевно, два найбільш відомі його творіння, саме за їхньою допомогою знято всі екшн-сцени в таких хітах, як «Місія нездійсненна», «Люди-Х», «Титанік», «Війна світів», «Гаррі Поттер»… Повірте, цей перелік можна продовжувати не на одну сторінку.
Фото delo.ua
А починалося ж усе з куди більш скромних проектів, ще на радянських кіностудіях – імені Довженка і «Ленфільмі», де молодий інженер робив свої перші кроки як конструктор. Пізніше Анатолій признавався, що чимало проектів він придумав ще тоді, підпільно, оскільки радянська система кіновиробництва просто не давала можливостей для яких-небудь не тільки творчих, але й технічних експериментів. Утім, робота в тих умовах – це все одно безцінний досвід, адже доводилося буквально з нічого створювати системи стабілізації і прообрази своїх майбутніх кранів, паралельно вивчаючи потреби операторів і режисерів.
Коли СРСР, а разом із ним і його кінематографічна галузь руйнувалися на зломі 1980-1990-х, Кокуш ризикнув і пішов з київської кіностудії, щоб не тільки творити але й стати бізнесменом, заснувавши власну компанію «Фільмтехнік». У ті кризові роки її офіс і штат були просто крихітними, внутрішні замовлень практично ніхто не робив: народу було не до кіно. Але вже через десять років компанія мала представництва у багатьох країнах. Вільна економіка, здорова конкуренція і можливість завойовувати міжнародні ринки – все це дало змогу Кокушу, що називається, вийти з підпілля і продемонструвати всьому світові весь свій потенціал. Кіно хоч і велика сфера, та в ній все одно так чи інакше всі одне одного знають. Тому не дивно, що народний телеграф дуже швидко розніс новини про феноменальні операторські крани з Києва, котрі особливо порадували голлівудських фільммейкерів.
Сьогодні в головному офісі разом з Анатолієм працюють понад 70 професіоналів своєї справи. Заробивши серйозний капітал, «Фільмтехнік», за словами його незмінного керівника, продовжує вкладати більш як 80% прибутку у свої нові розробки. Адже, якщо хочеш встояти на місці, бігти треба щодуху. Саме цим гаслом і керується Кокуш, котрий ще 2006 року отримав відразу два унікальних технічних «Оскари», а потім привіз заповітні статуетки на Батьківщину. Незважаючи на можливість жити у будь-якій точці світу, геніальний інженер й успішний бізнесмен проводить більшу частину часу в Україні, не лише працюючи тут, але й допомагаючи місцевій кінематографії, котра в останні роки почала підніматися, надаючи вітчизняним продакшенам і фірмам свої розробки за символічну ціну чи й узагалі безкоштовно. Як кажуть в його компанії, велике щастя працювати з голлівудськими майстрами, та куди приємніше, коли твої ідеї і продукти праці потрібні і вдома. Хочеться вірити, що саме такі спеціалісти як Кокуш допоможуть українським фільмам вийти на новий рівень. Ну а вже зараз ми можемо слідкувати за міжнародними проектами «Фільмтехніка», що прославляють і наше кіно, і нашу інженерію.
Головне фото vgik.info
