RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Departure: Волендам

Departure: Волендам

П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.

Розташований всього у півгодини їзди на північний схід від центру Амстердама, Волендам виглядає як традиційне нідерландське поселення, де, якби не туристи, можна було б сказати, що життя тече у провінційному ритмі. Саме такими – охайними, із чудовою інфраструктурою і милими кафе й магазинами видаються сучасні голландські села і маленькі містечка, де, незважаючи на всі блага цивілізації, все відбувається набагато більш неквапливо і спокійно, ніж у тутешніх мегаполісів, котрими окрім столиці є Роттердам, Ейндховен і Гаага. На жаль, практично всі туристичні програми складені таким чином, що за невеликий проміжок часу турист має змогу побачити або одні Нідерланди-урбан, або інші – провінцію, тому настільки близьке розташування Волендама і можливість дібратися туди автобусом прямо з центрального вокзалу не може не тішити, адже не доведеться чимось жертвувати.Фото iamstеrdаm.com

У муніципалітеті Едама-Волендама проживають близько 30 тисяч людей, і, хоча головним вважається місто Едам, до речі, батьківщина знаменитого сиру «Едем», людей, причому втричі більше (22 тисячі проти 7), проживають саме в селі Волендам. Воно має навіть свого представника у вищій футбольній лізі країни – клуб з однойменною назвою Football Club Volendam, а його 20-тисячний стадіон забитий під зав’язку практично завжди. Кілька століть тому ці території вважались головним рибальським портом країни, хоча сьогодні їх куди правильніше буде називати курортною і туристичною зоною поруч зі столицею, де приємно проводити вік-енд, оскільки в околицях розташовано багато готелів, спа-комплексів і баз відпочинку найвищого рівня. Однак рибу у Волендамі все ще ловлять і цінують, ще й як: тутешній оселедець – головний символ і сувенір села. Його, найсвіжішого, прямо з човнів і кораблів можна купити не просто на кожному кутку, але навіть на оселедцевому аукціоні, котрий час від часу проводять для туристів, де їх навчають правильно їсти, солити і вибирати. До слова, саме з Волендама наприкінці весни чи на початку літа уже багато століть на королівський стіл відправляють першу діжку із найжирнішою і найсмачнішою рибкою.

Дивіться також: Стукіт історії по голландській бруківці

Що цікаво, гостей сюди приваблювали різними рекламними ходами ще давно і робили це не тільки за допомогою риби. Коли в XIXстолітті тутешні водні простори спеціально перекроювали дамбами для захисту країни від стихії, і можливості порту падали, заповзятливий бізнесмен Леендерт Спаандер вирішив, що тепер із Волендама слід зробити «традиційне нідерландське село». А оскільки ні сарафанного, ні якогось іншого радіо тоді не було, на виручку прийшли… художники. Саме для них Спаандер спочатку відкрив паб, а потім 1881 року і готель, що працює і дотепер. Живописці отримували велику скидку на проживання і відточували свою майстерність, малюючи морські пейзажі, тутешні вулиці, ринки і місцевих жителів, таким чином увічнюючи село і роблячи його популярним. Це дало дуже швидкий результат, оскільки вже 1906 року сюди пустили паровий трамвай із багатонаціональної столиці, чиї жителі захотіли дізнатися, чим живе провінція, і у Волендам хлинули «пальта». Саме так місцеві, найчастіше вдягнені в грубі куртки і светри, такі практичні для фізичної праці і риболовлі, називали містян, котрі для них всі як один були у пальтах.maxresdefault.jpgФото youtube.com

Чи називають зараз так туристів – питання риторичне, от тільки цей бум триває: популярність села лише виросла, оскільки самі амстердамці у своєму мегаполісі почали забувати, як жили їхні предки, що вони їли, який одяг носили і чим займались. Саме тому тутешній музей завжди забитий і іноземцями, і нідерландцями. Хоч він і «краєзнавчий», експозиції дуже цікаві і продумані, оскільки за ними в деталях і предметах побуту можна вивчати історію цього північноєвропейського народу. Особливо вражає сучасний інтерактивний музей ExperiensVolendam, котрий за допомогою 3D –екскурсій занурює відвідувачів у самі глибини голландської історії, даючи можливість пережити війни, революції і навіть повені.

Дивіться також: Амстердам. Двоколісна столиця світу

Вулички, площі, ринки, набережні у Волендамі, безумовно, цікаві, але досвідчені мандрівники в таких місцях завжди радять іти вглиб, подалі від «туристичної цивілізації». Саме в стороні від основних прогулянкових магістралей, де від народного одягу в очах мерехтить, а у повітрі вловлюєш не тільки оселедця, починаєш помічати, як саме живе традиційне село зараз. Особливо цікаво дивитися на спокійних місцевих жителів, їхні вулиці-канали, повільно пропливаючі човни, булочні, майстерні, де обговорюють риболовлю, погоду, дамби, можливі повені з потопами і футбол. Мабуть, колись таким же неквапливим і простим був, хоч у це важко повірити, і Амстердам, оскільки візуально і геологічно він практично нічим не відрізняється: традиційний нідерландський рельєф і клімат, просто якісь населені пункти в силу різних подій і явищ стають столицями, а якісь – ні. І тут вже не знаєш, кому поталанило більше…sdvsv.jpgФото klook.com

Цікаві факти про Волендам:

- Самі нідерландці кажуть не «Волендам», а «Фолендам», тому на початку розмови можуть не зрозуміти, про яке саме село йдеться.

- Оселедець – це чудово, але крім нього тут неодмінно варто скуштувати копченого вугра, котрого готують за старовинними рецептами. Це справжнісінький делікатес. Не слід у погоні за соленою рибою забувати і про сир – у місцевих лавках багато справжнього «Едему» та інших цікавих сортів.Vol-haring-p.jpg
Фото iamsterdamguide.com

- Перебуваючи у Волендамі, можна і треба купити традиційні «амстердамські сувеніри»: черевички, брелоки-велосипеди, футболки з Ван Гогом – всього цього тут повно, а ціни радують.

- Окрім художників у легендарному готелі Спаандера зупинялися Елізабет Тейлор, Волт Дісней, Кірк Дуглас, Мухаммед Алі та члени королівських сімей.

- Безумовно, туристів і гостей тут дуже люблять, але все-таки свої традиції і звички святі і мають оберігатися. Наприклад, якщо хтось із місцевих вирішує продати свій будинок чи квартиру, у 99% випадків цю нерухомість куплять родичі або сусіди, у крайньому випадку – громада. Тому не те, що іноземців-землевласників, але навіть і голландців, але не «своїх», тут можна перелічити на пальцях однієї руки.
207951.jpgФото amazing.rezgo.com

Головне фото amazing.rezgo.com

Вам это будет интересно:
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Амстердам. Двоколісна столиця світу
Говорячи про транспорт-символ міста, не можна не розповісти про велосипеди в Амстердамі. Кожен, хто хоч раз бував у нідерландській столиці, ніколи не забуде ані самих голландців, які поспішають у справах на двоколісному другові,а ні продуманої інфраструктури, яка перетворила ровер на безпечний, екологічно чистий і корисний для здоров'я засіб пересування.
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Ковзкі забави: Найкращі вуличні ковзанки світу
З криги зводять готелі і висікають фонтани з білим вином, роблять самовари і навіть гасові лампи. Фотографи пішли ще далі: призвичаїлись використовувати сухий лід для створення ефекту диму й туману в кадрі. Напередодні свят OUTLOOK підготував для вас добірку про найпопулярніші льодові арени світу.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Закрыть
Outlook facebook page