RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Подорожі до китової пащі

Подорожі до китової пащі

Нам, дорослим, іноді таки вдається втілити в життя дитячі фантазії, побачити наяву історії з малечих снів, відтворити те, що здавалося казкою. Ось мріяли ви коли-небудь побувати в пащі у кита? Ніби вас проковтнула величезна рибина і тривалий час ви там жили, роздивлялись, як там у неї всередині, облаштовували свій побут, плавали та пірнали досхочу?

Якщо вам колись довелося побувати бодай в одній із найбільших ущелин землі, то подібні відчуття вам удалося пережити. Страх і подив, безпорадність і захоплення – такі емоції завжди супроводжують шукачів пригод, які знайшли в собі сміливість опуститися на дно природної китової пельки.

Матеріали за темою: Каньйони: Глибокі й довгі

Бурхливі потоки води тисячоліттями розмивали все на своєму шляху, утворюючи глибоченні каньйони та ущелини з неповторним краєвидом та індивідуальною екосистемою. Птахи, комахи, рослини, немов дрібна риба чи планктон, поглинуті величезним ссавцем, змушені якось пристосовуватися до нових умов існування, тому їхній вигляд і поведінка часто здаються людям незвичними.

Фото t-еc.bstatic.com

Двадцять тисяч років тому французька Фьор – річка з норовливим характером – вперто пробивала собі шлях крізь гірські породи для того, щоб зараз зваблювати цікавих з усього світу. Фантастично-глибокий та вузький каньйон змушує затамувати подих, бо здається, що лише легкий порух чи навіть звук власного голосу здатен зіштовхнути тебе вниз до самого горла. Тож і стоїш, вчепившись обома руками, ніби за китові зуби, за крихкий місточок обабіч скелі, бо ж, якщо вірити місцевій легенді, юний паж графині Діани Монтротьє, палко закоханий у свою пані, був скинутий у прірву в запалі бійки зі ще одним претендентом – графом Понтвером. Правда чи ні, але Замок Монтротьє й досі височіє над ущелиною Фьор, дна якої ніколи не сягало сонячне світло.

Фото cа-fondationpaysdefrance.org

Якщо Фьор надзвичайно темний і похмурий, то каньйон Антилопи у США навіть свою назву отримав, дякуючи яскравому рудому кольору, що ніби шкіра антилопи виблискує під сонячним промінням. І, можливо, невипадково він належить індіанцям племені навахо, які, як відомо, теж мають червонястий відтінок шкіри. Піщані скелі, глибоко прорізані щілинами, теж нагадують обличчя старого вождя, густо вкритого зморшками. Під час нечастих злив Антилопа неабияк наповнюється водою, а коли дощ ущухає і вода повільно починає стікати донизу, вона вимиває рівчаки та пазухи, вибудовуючи нові рельєфи, які потім підсушуються вітром і підсвічуються сонцем, створюючи дивовижну магію. Таємничості додають древні легенди індіанців, їхні звичаї, вірування та характерні назви. Верхній каньйон Антилопи навахо називають «місцем, де вода

пробігає крізь скелю», а нижній – «спіральними арками скелі».

Матеріали за темою: Ми були там: Sequoia vs Kings Canyon

Фото 4.bp.blogspot.com

Якщо ж пірнути в ущелину з іншого краю землі, як-от японського Такатіхо, то від індіанського шаманства не залишиться й сліду, бо тут панує релігія синто, і Такатіхо – одне з її священних місць. «Країна, звернена до сонця» – так древні називали ці місця. Темрява, яку тільки можна уявити у щільно закритій кашалотовій пащі, поглинула, за переказами, богиню сонця Аматерасу. Від образи на свого брата вона заховалася в печері. Сонячні промені зникли, на землю сповзла пітьма. Довго довелось молитися древнім богам, щоб Аматерасу зглянулася та повернула тепло, сонце та радість. Вдячні синтоїсти збудували в ущелині храми – Такатіхо Дзиндзя та Амано Івато Дзиндзя. Гроти, прозора річка, шум водоспадів і нависаючі скелі сприяють очищенню душі та помислів навіть у тих, хто не сповідує синтоїзму.

Фото wallbox.ru

Тож, виявляється, іноді, щоб пізнати краще і себе, і світ довкола себе, варто іноді пірнути до чиєїсь пащі, а потім випірнути й почати життя оновленим.

Матеріали за темою: Пам’ятки Сальти: лише одне слово – прекрасна

Головне фото c1.stаticflickr.com

Вам це буде цікаво:
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
ТОП-5 космічних місць Землі
Пляжі, ліси, пустелі – ви вже побували у багатьох куточках Землі, і хочеться чогось надзвичайно особливого? Чому б і ні: людство дуже давно літає в космос! Щоправда, подорож на Марс здаватиметься надто дорогою навіть для мільйонера. Адже поїздка за межі Землі обходиться у бюджет власного острова. Не біда: на нашій улюбленій планеті є просто вражаючі і по-справжньому космічні пейзажі!
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Примарні міста: Детройт, Орадур-сюр-Глан, Прип'ять, Ченгун
Американський Детройт ще не так давно був відомий як центр машинобудування, але сьогодні про нього куди частіше говорять в контексті вимирання і відтоку населення. Outlook вирішив розібратися, чому з’являються міста-примари.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?» Злі язики бурчали, мовляв, стіни його наповнені чаклунством і книгами про захоплення світу, у підвалах замків є камери тортур для грішників, а після літургій алхіміки готують філософський камінь. Та коли музеї стали доступними для відвідувачів, римляни і гості Італії ахнули у захваті. А колекціонери підрахували, що вартість усіх творів мистецтв найменшої країни світу перевищує у 150 разів ВВП земної кулі.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом. Щоб у вас склалася більш цільна і різноманітна картинка цього неймовірного міста, ми розповідаємо про унікальні шматочки азіатської його частини, не побачити які – злочин.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років, могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Вірменські хачкари: поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Закрити
Outlook facebook page