RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Болівія: розсипалася сіль до туристів...

Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»

Величезна територія, що розташована на висоті майже 4 км над рівнем моря і займає площу понад 10 000 квадратних кілометрів, – це не що інше, як тверде озеро Уюні. Опинившись тут, спочатку не зовсім розумієш, з чого ж сформувалася величезна гладь. На пісок не дуже схоже, а для снігу, що не тане при плюсових температурах, аж надто дивно... Але якщо зір підводить, слід довіритися іншим відчуттям, у даному разі – смаковим. Варто лише без побоювання спробувати те, що знаходиться під ногами, і все відразу стає ясно – це звичайнісінька сіль.

Зовні місце істотно відрізняється від традиційного розуміння слова «озеро». Та якби машина часу перекинула нас приблизно на 40 тисяч років назад, то перед нами відкрився б звичайний водний масив під назвою Мінчін. Через століття він розділився на вже знайоме нам джерело солі Уюні, ще одне схоже – Салар-де-Койпаса, а також на два цілком «нормальних» озера з цікавими назвами – Уру-Уру і Поопо.

Однак прославитися на весь світ вдалося тільки першому. Певною мірою на це вплинули величезні розміри «сухої» водойми, які зробили її найбільшим солоним озером на всій планеті. Як правило, піші «круїзи» по Уюні відбуваються аж ніяк не в хорошу погоду, звичну для всіляких подорожей, а в сезон, коли небо повністю затягнуте дощовими хмарами. Триває цей період з травня по листопад. У цю пору весь солончак залитий приблизно 30-сантиметровим шаром води, що створює ефект велетенського дзеркала, у якому детально відображаються пропливаючі зверху хмари. Незвичайна ілюзія стає фоном для унікальних знімків, які і є головною метою більшості поїздок.

«Розсипати сіль – це не до сварки, а до додаткового прибутку», – вирішили «переграти» суть приказки місцеві жителі, які збудували в приозерних селищах незвичайні готелі. Усі меблі, від спального місця до табуретів, виготовлені з величезних брил цього мінералу. Помірна плата, в рамках 20-30 доларів, – і ночівля в солоному готелі вам забезпечена. Оголошення з єдиним важливим проханням адміністраторів закладу відчайдушно розвішані в кожному номері і у всіх коридорах: «Нічого не облизувати!».

Звісно, надихнувшись дивовижними фотографіями і захоплюючими відгуками про це унікальне місце, всі прагнуть потрапити на Уюні в дощовий сезон. Та якщо матінка-природа раптом не забажає до вашого приїзду залити все водою, не варто звинувачувати себе в невдачливості, а погоду – у неприхильності. Сухий «клімат» дасть шанс насолодитися іншими особливостями озера, зокрема дивовижним тваринним і рослинним світом. Тут розгулюють одомашнені альпаки – головний вид худоби в найближчих селищах, – що люблять забрести в пустелю, аби поласувати тутешнім мохом. І, звиклі до людей, вони не проти попозувати на камеру.

Стежити за зграями довгоногих фламінго краще здалеку, один неправильний крок – і полохливі птахи рожевою хмарою злетять над соляними просторами. Крім них, з пернатих на цій місцевості частенько зустрічаються дві крайності: масивні страуси і дрібні колібрі. Щодо рослинного світу, вологий клімат і специфічний ґрунт не є сприятливими умовами для великого розмаїття представників флори, зате місцеві багатометрові кактуси, що колючим парканом оточили пустелю з усіх боків, цілком можуть конкурувати навіть з велетенськими мексиканськими.

Поспостерігати, як видобувають те, що ми вживаємо в їжу щодня, на Уюні теж реально. Використання місцевих запасів солі, що становлять близько 10 мільярдів тонн, триває вже кілька віків, приносячи додаткові гроші в державну казну. Але півстоліття тому «розкопки» були значно масштабнішими, і, як згадка про цей період, у трьох кілометрах від озера розташувався музей під відкритим небом, що має назву «кладовище паровозів». Коли в 50-х активний видобуток мінералів у рудниках стрімко знизився, працівники залізниці залишили тут всю транспортувальну техніку, яка через роки перетворилася на ще одну місцеву пам’ятку. Ініціювала «переформатування» старих рейкових машин на експозицію влада Болівії, що у 2006 році почала втілювати в життя програму з розвитку цього незвичайного регіону.

Фото з відкритих джерел

Вам це буде цікаво:
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Невідома Амазонка. Найцікавіші факти
Амазонка – річка, без якої неможливо уявити не тільки Південну Америку, але й нашу планету – здавалося б, вивчена вздовж і впоперек. Та от тільки щороку вчені знаходять в ній щось таке, про що ми раніше і не здогадувалися. Ми спробували зібрати в нашому матеріалі найбільш цікаві і маловідомі факти про неї.
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Сатаплія: мед для динозаврів
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. Outlook намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Озера, що змінюють уявлення про силу природи
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Чилі: Земля, що дихає вогнем
Що для туриста – привід захоплено клацати фотоапаратом, те для місцевих жителів – постійний неспокій і навіть смертельна загроза. Гряда вогнедишних вулканів Чилі, оточених солоними озерами і термальними гейзерами, вважається одним із найбільш вражаючих місць на планеті. Та одна справа – подивитися й поїхати, і зовсім інша - постійно жити на «пороховій бочці».
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Закрити
Outlook facebook page