Інтерв'ю із засновницею танцювальної школи Frizzante Ларисою Осипенко
Ларисо, як ви прийшли до того, щоб присвятити своє життя танцям?
Моє життя завжди було насиченим. Я будувала кар'єру не тільки в різних сферах, але і в різних країнах. Після закінчення факультету романо-германської філології КНУ ім. Шевченка, маючи в багажі знання англійської та французької, я вирішила підкорювати світ. Мені пощастило викладати мову в місцевому університеті в Анголі, продавати ювелірні вироби у США, поки чоловік здобував ступінь MBА, я ніколи не сиділа без діла і завжди намагалася реалізувати себе в чомусь новому. Наступний етап мого життя пов'язаний з одним з перших рекламних агентств в Україні – BatesSaatchi&Saatchi, в якому я успішно рухалася кар'єрними сходами. І завершувати його мені пощастило в Bates Saatchi&Saatchi в Лондоні.
Після реклами я взялася за те, про що давно мріяла, однак ніколи не вистачало часу для реалізації – закінчила школу сомельє і почала танцювати бальні танці в американському стилі.
Коли ж ви вирішили своє хобі втілити в серйозний проект і заснувати танцювальну школу Frizzante в Києві?
Разом з моїми друзями-сомельє, як професіоналами, так і аматорами, ми регулярно організовували цікаві винні дегустації. Найчастіше у мене вдома. Коли я почала танцювати, вирішила розбавити ці зустрічі танцювальними майстер-класами. Ідея всім дуже сподобалася. Так народилась мрія про студію – там, де винна культура поєднувалася би з танцювальною.
Задум утілити її в життя підтримали чоловік, дочка і партнер по танцях. Ризикнувши зробити крок у невідомість, людина не завжди впевнена у своїх силах, і в цей момент украй важливо отримати схвалення і підтримку від найближчих людей. Але ви маєте розуміти, що організація бізнесу вимагає не тільки любові до своєї справи, а ще й чіткого плану дій, вивіреної стратегії ведення і раціонального фінансового планування. Коли я це все вибудувала, збагнула: нині саме час і я готова відкрити свою студію!
Розкажіть докладніше про вашу танцювальну школу. Чи маєте амбіції зробити її найкращою танцювальною школою Києва?
У травні нинішнього року ми відкрили танцювальну школу Frizzante! Наша унікальність у тому, що ми стали засновниками нового напряму дозвілля – sipanddance. Його особливість у тому, що, крім задоволення від танців і підтримки фізичної форми, наші учні можуть поглибити знання у сфері виноробства, спілкуючись з досвідченими сомельє, і продегустувати найкращі алкогольні напої світу.
Ми не тільки вчимо танцювати, а й знаємо, як організувати для вас незабутній вечір! Щоп'ятниці проводимо зустрічі, де всі можуть вдихнути аромат вина і танцюючи насолодитися приємною компанією. Таке дозвілля почасти формує новий стиль життя.
Я гадаю, прямих конкурентів у нас, по суті, немає. Навряд чи хтось може похвалитися виїзними турами і відвідуванням подібних танцювальних клубів у різних столицях світу, таких як Лондон або Рим. Першу поїздку плануємо вже у жовтні. Ми вирушимо в Італію! До речі, слово «frizzante» запозичене саме з італійської, перекладається як «іскристий» і може стосуватися як вин, так і танців.
Що важливо, наші постійні клієнти, які танцюють і подорожують з нами, стануть згодом членами закритого клубу Frizzante Private Membership Club.
Скажіть, у чому полягає специфіка навчання в школі, які є класи? На ваші уроки та вечірки обов'язково приходити вже зі своїм партнером?
На своїх заняттях ми раді бачити як пари, так і окремих танцюристів, парами для яких стануть професійні титуловані тренери. Провести вечір у нашій студії на самоті нікому не доведеться.
Почати можна з пробного заняття, щоб зрозуміти, як побудовано процес і що саме вам підходить, а вже потім придбати базовий пакет і танцювати за нашою системою. Вона складається з індивідуальних і групових занять і навіть практики – це як дискотека, тільки для бальних танців. Почати можна з будь-якого рівня і просуватися, удосконалюючи свої танцювальні навички під керівництвом наших викладачів, які запропонують кожному індивідуальну програму. А програма наша різноманітна, нам є чим дивувати наших гостей. У школі буде цікаво тим, хто хоче опанувати відомі танго, румбу або вальс, і тим гостям, котрі бажають вчитися незвичайних па іст коаст свінгу, лінді-хопу, хастлу та інших.
Чим відрізняються клубні та соціальні танці? Як ми знаємо, у вашій школі використовують таку класифікацію.
Соціальними зазвичай називають усі парні танці: танго, фокстрот, сальсу тощо. Але методика викладання у нас не для змагань, а більш адаптована для дозвілля і як спосіб отримати задоволення, а це і є американський стиль бальної хореографії. Ми не готуємо чемпіонів і переможців конкурсів, ми вчимо людей танцювати для себе та отримувати від цього задоволення.
Клубні – це взагалі будь-які сучасні танці під відповідну музику, вони можуть бути непарними та містити елементи різних стилів, таких як джаз, хіп-хоп, контемпорарі, бачата, словом, усе що завгодно.
А якому танцю віддаєте перевагу ви?
Мій улюблений танець називається West Coast Swing (свінг Західного узбережжя). У ньому неправильний ритм, він досить нелогічний, однак я його відчуваю. Цей стиль дозволяє обом танцюристам імпровізувати, даючи їм безмежну свободу самовираження і дій. Як окремий танець West Coast Swing сформувався в 50-х роках минулого століття і, попри свою відносну новизну, вже має безліч шанувальників.
Ми знаємо, що деякий час ви жили в Лондоні. Яке враження справило на вас це місто, чим воно особливо цікаве в плані танцювальної культури?
Лондон – це місто, в якому зібрано увесь світ. І до того ж воно для мене знакове. Саме там я почала серйозно захоплюватися танцями і відвідала перші студії. У Лондоні подібні клуби вельми популярні серед різних вікових категорій. Люди там більш розкуті та знаходять можливість приділяти час своїм хобі й захопленням. Цікаво, що чоловіків, котрі танцюють, у Лондоні значно більше. До цього, до речі, ми прагнемо і в нашій школі Frizzante.
Які країни, на ваш погляд, цікаві в аспекті танцювального мистецтва?
– В Україні дуже сильна танцювальна школа. Безумовно, двигуном прогресу і нових віянь можна назвати США. У цій країні з'являються нові стилі та революційно змінюються класичні бальні танці.
А Європа в свою чергу підхоплює всі нововведення, створюючи цілі ком'юніті для непрофесійних танцюристів, для яких танці стали антидепресантом, джерелом натхнення, позавіковим мотиватором.
Що потрібно для того, щоб оволодіти майстерністю того чи того танцю?
– Передусім варто усвідомити, які почуття він покликаний виразити, осягнути специфіку кожного танцю і його самобутність. Це складно і просто водночас, однак таке задоволення ні з чим не зрівняти. Якщо ти в це втягуєшся – це надовго. Цілий світ, а не просто завчені рухи. І цим танець прекрасний. Часто хореографи залишаються досить поверхневими, адже їм бракує часу та бажання вивчати історію, естетику й особливості стилів і напрямків. Ми ж відповідально ставимося до викладання в нашій школі та вважаємо, що суто танцювальної майстерності для успішного навчання недостатньо. Ми знаємо історію кожного танцю і, якщо хочете, його філософію.
Кого ви бачите потенційними учнями школи Frizzante?
– Ми хочемо серед наших учнів бачити людей тонкої душевної організації, тих, хто йде в ногу з часом. Це люди захоплені, ті, кому важлива естетика в житті, хто не боїться відкривати грані своїх талантів, пізнавати себе і світ через танець. Наші двері відчинено для всіх – як професіоналів, так і новачків. Обіцяємо мотивувати інвестувати в себе. А головне – хочемо донести, що саморозвиток – це не хобі, а певний стиль життя і вміння «протанцьовувати» його зі смаком!
Фото предоставлено Frizzante