RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Знай наших: Ежен Деслав

Знай наших: Ежен Деслав

Автор: 17.07.2019 | личности, знай наших
У рубриці «Знай наших» ми зазвичай розповідаємо про видатних українців, котрі досягли значного успіху в тій чи тій сфері. Однак нашого сьогоднішнього героя – Ежена Деслава, або Євгена Слабченка – важко вписати в певні рамки, оскільки він досяг висот одразу в кількох сферах, будучи не тільки справжньою Людиною епохи Відродження XX століття, але й патріотом своєї України.

Дипломат, журналіст, кінорежисер, історик, бойскаут, робітник заводу «Рено» – це не просто захопливі та мужні професії, а й те, чим протягом усього свого життя займався Євген Слабченко, який народився в самісінькому серці України – на Черкащині 1899 року. Будучи практично ровесником нового століття, цей неймовірно активний та енергійний українець починав свою діяльність як громадський активіст і волонтер УНР у роки революцій і війн, які спалахнули внаслідок краху Російської імперії в 1917 році. Отримавши досить скромну провінційну освіту, Слабченко не соромився опановувати нове впродовж всього свого життя, тому і кар'єрними сходами просувався стрімко – в січні 1919 р. учорашній випускник Білоцерківської гімназії і засновник одного з перших українських загонів скаутів отримує призначення на посаду другого аташе Надзвичайної дипломатичної місії Української Народної Республіки в США. На початку 1920-х років він долучився до створення осередків українського пласту в Празі й Подєбрадах: в жовтні 1921 року Євген Слабченко та Юрій Гончарів-Гончаренко створили в Празі «Українську скаутську організацію» («УСОР»), а саме – Першу дружину «Золотого Тризуба» й зареєстрували її в чеському Союзі юнаків-скаутів – Скаутів-РУС із назвою «III Клуб Олд-скаутів українців». Це була перші українська органі0ація на чужині. Празькі олд-скаути займалися пропаґандою самої ідеї пласту та фізичного виховання, підримували віру молоді в українську ідею. Її прихильнику і представникові першої когорти співробітників українських закордонних установ доби Української Народної Республіки шлях повернення в більшовицьку Україну було заблоковано.Фото zbruc.eu

1924 року Євген Слабченко вирушив до Парижу, куди почали збиратися численні діячі Української революції, приїхав С. В. Петлюра та його оточення. Однак інтерес до «чистої політики» юнак поступово втрачав. Він прагнув знайти себе у Франції, залишаючись душею в Україні. «Я починав мою життьову кар’єру в Парижі… простим робітником на заводі Рено», – згадував він про початок свого паризького життя.

Невдовзі Євген Слабченко стає Еженом Деславом і здобуває світову славу в новому і неймовірно популярному в ті роки мистецтві – кінематографі. Він закінчує спеціальні курси кіномеханіків, і, опанувавши технічний бік питання, береться знімати перші фільми. Завдяки своєму таланту помічати не надто очевидні на перший погляд речі він досягає успіху в використанні крупного плану, подвійній експозиції, оптичній деформації, нестандартних прийомах монтажу, що робило його праці впізнаваними й забезпечувало місце серед піонерів світового кіно. В історію світового кіноаванграду він увійшов творами «Марш машин» та «Електричні ночі» (1928), «Монпарнас» (1929), «Війна хлопчаків» (ігровий фільм, знатий спільно з Жаком Даруа 1936 р.) Мав успіх Деслав і в кіножурналістиці. Його «кіноетюди» почали з’являтися й у спеціальних кінематографічних часописах Франції та інших країн: «Наше-то Кіно» (Софія), «Cinemagazine» (Париж), «Cesky Filmovy Svet» (Прага), «Journal d’Ecran» (Бордо) та ін. 1927 року він став ще й французьким кореспондентом Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ), активно друкувався в журналі «Кіно»; готував збірки оповідань «Кінематографічний Париж», «Європейські враження» («Європа між двох війн», «Українець бере Європу»), «Енки є всюди», пропонував їх для публікації у «Краківських вістях» чи інших виданнях. 1928 року заснував клуб «Друзі українського кіна» як паризьку філію створеного за ініціативою правління ВУФКУ в Києві Товариства друзів радянського кіно, супроводжував О. П. Довженка під його перебування в Парижі.Фото fenixclub.com

Працював, окрім Франції, в Іспанії, Швейцарії, Канаді. Від 1949 р. брав участь у Каннському кінофестивалі, рекламував там Україну. На кінофестивалі в Локарно того ж року він зустрівся зі швейцарським кінооператором Гансом Лойенбергером, який репрезентував свій фільм, відзнятий в Україні 1943 р. Разом вирішили зробити з того матеріалу великий фільм, що буде мати назву «Країна чорної землі». Однак проект втілити не вдалося. Останні праці Ежена Деслава – «Картинки в негативі», «Фантастична візія» (1956), мріяв зняти фільми «Мазепа».

Від початку 1950-х аж до передчасної смерті у вересні 1966 р. він займався збиранням Світової бібліотеки україніки та Дипломатичного архіву й бібліотеки в її складі, широко рекламував свою діяльність у цій сфері й залучав до неї знаних співітчизніків, розшукував у європейських країнах (Франції, Італії, Швейцарії та ін.) та країнах Північної Америки дарувальників, а іноді купував бібліотечно-архівні колекції українських діячів. Важливо розуміти, що Деслав – це не просто людина з камерою, а справжній художник, який в 1920-1930-х роках був представником світового кіноавангарду, його знали не тільки в Європі, але і в США та Канаді.

При всій своїй активності Деслав-Слабченко ані на мить не забував про Україну, будучи навіть далеко від неї, він робив неймовірно багато – писав історичні нариси, пропагував українську культуру, збирав українські книги та документи. І нехай йому не судилося побачити, як наша країна стає незалежною – Євгена не стало 1966 року – в цьому успіху, безумовно, є і його внесок. Таких видатних українців, як Слабченко, не можна забувати, це справді наша гордість. І прекрасно, що нині чимало плям нашої історії висвітлено, багато біографій досліджено, і ми думаємо не тільки про майбутнє, але й не забуваємо свого минулого, адже воно того варте.

Науковці, невтомно вивчаючи життя і діяльність знакових особистостей, своїми працями знову змушують бути на слуху імена видатних українців, яких із плином часу несправедливо забуто. Так, доктор історичних наук, професор Ірина Матяш, яка є упорядником «Дипломатичної історії України» Ежена Деслава, провела чимало експедицій і досліджень. Світлини з творчої зустрічі, присвяченої видатному українському дипломатові, в нашій галереї.

Головне фото japantimes.co.jp

Вам это будет интересно:
Квіти по-українському. Катерина Білокур
Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження відомої української художниці - Катерини Білокур. Її талант був визнаний за життя, її роботами захоплювався Пабло Пікассо, а в наші дні її картини виставлені у музеях, а Google присвячує їй свій дудл. А розпочиналось все за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролювались...
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Знай наших: Христя Фріланд
У сьогоднішньому продовженні нашої рубрики про знаменитих українців, що змінюють світ тут і зараз, ми розкажемо про неймовірно енергійну Христю Фріланд – журналіста, письменника, а тепер вже й успішного політика. Етнічна українка, що відмінно володіє «рідною мовою», – чудовий приклад того, що людина, якщо вона сама того хоче, може розвиватися у багатьох сферах.
Знай наших: Серж Лифар
Знаменитий француз українського походження в дитинстві був блакитнооким мрійником. Згодом усі його жадання стали реальністю. Хай би чого він прагнув, усе давалося легко, немов удача назавше зробила його своїм улюбленцем. Спів у хорі, артистичний талант і, нарешті, балет. Серж Лифар не тільки підкорив світові сцени та здобув заслужену славу. Він відродив французький балет як такий і ввів поняття, котрі стали основою неокласицизму.
Знай наших: ДахаБраха
Їхня пісня Sho Z-Pod Duba звучить у серіалі «Фарго» і рекламному ролику з Девідом Бекхемом, тайські школярки вчать «Колискову» на уроці музики, а концерти гурту з нетерпінням чекають по всьому світу. Продовжуючи серію надихаючих історій про талановитих українців у рубриці «Знай наших», Outlook розповідає про найбільш самобутній і популярний за кордоном український колектив «ДахаБраха».
Знай наших: безперервна музика Любомира Мельника
Музика завдовжки у вічність або, іншими словами, Continuous music – жанр, який викликає гучні суперечки в професійних колах. Любомир Мельник, канадський композитор українського походження, бачить у своєму дітищі Continuous music продовження класичних традицій. За якими правилами грають його партитури, Outlook розповість у наступному матеріалі рубрики «Знай наших».
Яскравіше тисячі смарагдів. У Києві відкрилася виставка, присвячена українці Катерині Десницькій - дружині принца Таїланду
Катерина Десницька - родом з Волині. Втім, в світі її знають, як принцесу Таїланду, дружину принца Чакрабона. Ця незвичайна українка відома своєю безстрашністю і силою духу. Недарма під час російсько-японської війни вона відмовилася від привабливої ​​пропозиції жити в розкоші і багатстві і пішла на фронт працювати медсестрою. Після повернення доля винагородила її за сміливість. А історія її любові до сих пір захоплює любителів щасливих історій.
Знай наших: Михайло Яримович
За знаменитою висадкою Ніла Армстронга та його команди на поверхню Місяця 1969 року стояло не тільки абстрактне торжество сили людського розуму, а й велика група висококласних інженерів, які розв’язували надскладні завдання. Серед них своїм сміливим і несподіваним підходом особливо виділявся Михайло Яримович, один з керівників місячної програми. Саме про нього ми з великою гордістю сьогодні розповідаємо в рубриці «Знай наших».
Знай наших: Макс Левчин
Українські IT-спеціалісти щороку доводять, що вони якщо не найкращі, то вже напевно одні з найкращих на планеті, працюючи над різноманітними і складними проектами. При цьому вихідці з нашої країни – не тільки високопрофесійні співпрацівники, вони ще й чудові управлінці і керівники, що створюють світ теперішнього, який оточує нас, і майбутнього, про котре ми поки навіть боїмося мріяти. Про одного з таких лідерів Макса Левчина, розробника загальновідомої платіжної системи PayPal, читайте в нашій рубриці «Знай наших».
Знай наших: Сергій Полунін
26 жовтня відбудеться довгоочікувана прем`єра документально-біографічної картини «Танцюрист» про ціну успіху, яку заплатив артист балету Сергій Полунін. Херсонець за походженням, волею випадку потрапляє до Королівського театру в Лондоні, де здобуває неймовірний успіх, а потім зникає з поля зору, щоб згодом завоювати ще більше любові глядачів. Сьогодні OUTLOOK продовжує серію матеріалів про успішних українців.
Історія бренду: Davidoff
Він заробив свої перші песо, танцюючи танго і чарльстон. Трудився зварювальником у Буенос-Айресі та не гребував будь-якою працею, щоб зібрати свій стартовий капітал. Фанатичний трудоголік, який увесь час намагався виглядати снобом. Усміхнений з клієнтами та неймовірно вимогливий до колег. Читайте в OUTLOOK у день народження Зіно Давидоффа про те, як обдарований скрипаль з українським корінням домігся для свого бренду без перебільшень королівських аудієнцій.
Яке сумо без українського сала
При слові «сумоїст» практично у кожного в голові виникає образ величезної людини, непереможної, немов брила льоду. І обов’язково східного походження. «Але при чому тут наше сало?» – запитаєте ви. Дуже навіть при тому! Виявляється, Україна не просто пов’язана з головною японською забавою, а й подарувала Країні, де сходить сонце, одного з найсильніших спортсменів усіх часів.
Знай наших: Міла Йовович
Мілу Йовович часто називають втіленням американської мрії. Дочка емігрантів з Радянського Союзу впевнена: їй вдалося домогтись успіху завдяки слов'янському корінню, яке сформувало сильний характер.
Знай наших: Ліза Холоденко
Сьогодні ми продовжуємо серію матеріалів, об'єднаних загальним концептом «знай наших». На черзі розповідь про режисера нашумілої американської TV-драми «Олівія Кіттерідж» – Лізу Холоденко.
Знай наших: Максим Шкіндер - український дизайнер McLaren
Відклавши вбік патріотизм і знявши рожеві окуляри, треба визнати: вітчизняний автопром переживає не найкращі часи, і це ще м'яко сказано. І все ж можна знайти привід для гордості. Outlook ділиться з вами історією успіху та порадами дизайнера Максима Шкіндера, який просто зараз проектує в Лондоні нові машини марки McLaren.
Українська кров на світових струнах
У школі на уроках української кожному з нас розповідали про милозвучність рідної мови. Напевно, ми пишалися цим фактом, хоча й не зовсім розуміли його значення. Тепер, дізнаючись про того чи іншого виконавця, який має наше коріння, я не дивуюся, адже українська мова – неймовірно мелодійна, і це передається на генетичному рівні від покоління до покоління, навіть на різних континентах. OUTLOOK склав свій список «голосів», з яких може пробиватися «солов’їна мова».
Закрыть
Outlook facebook page